Кульчинський Ярослав Сергійович

Кульчинський Ярослав Сергійович (30 липня 1936, с. Дермань, Здолбунівський район, Рівненська область) — український співак (баритон), соліст Рівненської філармонії, педагог, громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1980).

Кульчинський Ярослав Сергійович
Основна інформація
Дата народження 30 липня 1936(1936-07-30) (85 років)
Місце народження Дермань, Здолбунівський район, Рівненська область
Громадянство СРСР і Україна
Професії співак, педагог, викладач університету
Освіта Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Співацький голос баритон
Нагороди

Життєпис

Кульчинський Ярослав Сергійович народився в сім'ї священника. У 30-40-х роках ХХ ст. родина мешкала в різних селах на Волині, постійно переїжджала, а у 1947 році — повернулась у Дермань. У 1954 році закінчив Дерманську середню школу. У 1955—1957 роках був призваний до лав Радянської Армії.

У 1958—1962 роках навчався на вокальному відділенні в Архангельському музичному училищі[1]. У 1967 році закінчив Харківський інститут мистецтв (викладач Віктор Монахов)[2]. З 1967 року працював викладачем постановки голосу у Сумському музичному училищі. З 1971 року — був солістом-вокалістом ансамблю пісні і танцю Балтійського флоту, з 1972 — солістом Закарпатської державної філармонії (м. Ужгород). З 1975 року — викладач Сарненської музичної школи (Рівненська обл.), з 1977 року — старший викладач кафедри хорового диригування Рівненського культосвітнього факультету Київського державного інституту культури.

У 1979—1993 роках — соліст Рівненської філармонії[3]. Виступав дуетом з солісткою філармонії Людмилою Гуровою. Брав участь у створенні літературно-музичних програм «За думою дума», «Лесина пісня», «З піснею в серці», програм, присвячених творчості українських і зарубіжних композиторів:

У 1978—1987 роках — соліст капели Рівненського інституту культури під керівництвом Володимира Пекара.

З 1993 р. — доцент кафедри пісенно-хорової практики і постановки голосу Рівненського державного педагогічного інституту[4].

Репертуар

  • арії з опер Дж. Верді, О. Бородіна, П. Чайковського
  • романси П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Глінки
  • «Гетьмани, геть­мани» (з поеми «Гайдамаки») М. Лисенка із серії музика до "Кобзаря"Т. Шевченка
  • «Україно, Україно» Г. Давидовського
  • українські народні пісні

Громадська діяльність

З 14 жовтня 1989 року — член правління обласного осередку Товариства української мови імені Тараса Шевченка (обраний на обласній Установчій конференції)[5]. Організація займалась патріотично-просвітницькою діяльністю. Тісно співпрацював з «Просвітою». Влаштовувались гастрольні поїздки по Україні, де виконувались повстанські пісні та твори, заборонені радянським режимом.[1]

Сім'я

Джерела

  1. Кульчинський Ярослав Сергійович // Іляшевич В. Митці Дерманя: біогр. довід. / В. Іляшевич. — Рівне: Волинські обереги, 2006. — С. 21-22.
  2. Кульчинський Ярослав Сергійович // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енцикл. довід. / Б. Столярчук.– Вид. 2-ге, доп. і перероб. — Рівне: О. Зень, 2011. — С. 171.
  3. Поніманська Т. І. Кульчинський Ярослав Сергійович / Т. І. Поніманська // Енциклопедія сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка ; редкол.: І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова), М. Г. Железняк (відп. секр.) та ін. — Київ, 2016. — Т. 16 : К уз — Лев. — С. 125.
  4. Просвітянське століття Рівненщини: наукові статті, спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. — Дрогобич: Коло, 2018. — С. 157, 381.
  5. Творчі спілки // Рівне-720 : від давнини до сучасності: в 2 кн. Кн. 2. / упоряд.: Г. Бухало, В. Шанюк, С. Шевчук ; гол. ред.: Г. Сербін. — Рівне: Волинські обереги, 2003. — С. 78-108.

Примітки

  1. Іляшевич, В. (2006). Митці Дерманя. Рівне: Волинські обереги. с. 21–22.
  2. Кульчинський Ярослав Сергійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 27 жовтня 2021.
  3. Як Рівненська обласна філармонія відсвяткувала 80-річчя (ФОТО). Культура - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 27 жовтня 2021.
  4. Кульчинський Ярослав Сергійович | Рівняни (укр.). 3 квітня 2017. Процитовано 27 жовтня 2021.
  5. Просвітянське століття Рівненщини. Дрогобич: Коло. 2018. с. 157, 381.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.