Кульчинський Ярослав Сергійович

Кульчинський Ярослав Сергійович народився в сім'ї священника. У 30-40-х роках ХХ ст. родина мешкала в різних селах на Волині, постійно переїжджала, а у 1947 році — повернулась у Дермань. У 1954 році закінчив Дерманську середню школу. У 1955—1957 роках був призваний до лав Радянської Армії.

У 1958—1962 роках навчався на вокальному відділенні в Архангельському музичному училищі[1]. У 1967 році закінчив Харківський інститут мистецтв (викладач — Віктор Монахов)[2]. З 1967 року працював викладачем постановки голосу у Сумському музичному училищі. З 1971 року — був солістом-вокалістом ансамблю пісні і танцю Балтійського флоту, з 1972 — солістом Закарпатської державної філармонії (м. Ужгород). З 1975 року — викладач Сарненської музичної школи (Рівненська обл.), з 1977 року — старший викладач кафедри хорового диригування Рівненського культосвітнього факультету Київського державного інституту культури.

У 1979—1993 роках — соліст Рівненської філармонії[3]. Виступав дуетом з солісткою філармонії Людмилою Гуровою. Брав участь у створенні літературно-музичних програм «За думою дума», «Лесина пісня», «З піснею в серці», програм, присвячених творчості українських і зарубіжних композиторів:

• класикам Людвігу ван Бетховену, Йоганну Себастьяну Баху, Георгу Генделю, Йоганнесу Брамсу, Роберту Шуману, Францу Шуберту, Джузеппе Верді, Михайлу Глінці, Сергію Рахманінову;
• старо­винній українській музиці Михайла Калачевсько­го, Григорія Сковороди, Дмитра Бортнянсько­го;
• сучасних композиторів Іштвана Мартона, Миколи Колесси, Андрія Штогаренка, Сергія Козака, Дезидерія Задора, Петра Гайдамаки, Георгія і Платона Майбород, Михайла Жербіна, Констянтина Данькевича, Ігоря Шамо, Олександра Білаша[2].

У 1978—1987 роках — соліст капели Рівненського інституту культури під керівництвом Володимира Пекара.

З 1993 р. — доцент кафедри пісенно-хорової практики і постановки голосу Рівненського державного педагогічного інституту[4].

• арії з опер Дж. Верді, О. Бородіна, П. Чайковського
• романси П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Глінки
• «Гетьмани, геть­мани» (з поеми «Гайдамаки») М. Лисенка із серії музика до "Кобзаря"Т. Шевченка
• «Україно, Україно» Г. Давидовського
• українські народні пісні

З 14 жовтня 1989 року — член правління обласного осередку Товариства української мови імені Тараса Шевченка (обраний на обласній Установчій конференції)[5]. Організація займалась патріотично-просвітницькою діяльністю. Тісно співпрацював з «Просвітою». Влаштовувались гастрольні поїздки по Україні, де виконувались повстанські пісні та твори, заборонені радянським режимом.[1]

• Онука Кульчинська Ольга Сергіївна — українська оперна співачка

1. Кульчинський Ярослав Сергійович // Іляшевич В. Митці Дерманя: біогр. довід. / В. Іляшевич. — Рівне: Волинські обереги, 2006. — С. 21-22.
2. Кульчинський Ярослав Сергійович // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енцикл. довід. / Б. Столярчук.– Вид. 2-ге, доп. і перероб. — Рівне: О. Зень, 2011. — С. 171.
3. Поніманська Т. І. Кульчинський Ярослав Сергійович / Т. І. Поніманська // Енциклопедія сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка ; редкол.: І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова), М. Г. Железняк (відп. секр.) та ін. — Київ, 2016. — Т. 16 : К уз — Лев. — С. 125.
4. Просвітянське століття Рівненщини: наукові статті, спогади / упоряд.: І. В. Вєтров, З. В. Дідич. — Дрогобич: Коло, 2018. — С. 157, 381.
5. Творчі спілки // Рівне-720 : від давнини до сучасності: в 2 кн. Кн. 2. / упоряд.: Г. Бухало, В. Шанюк, С. Шевчук ; гол. ред.: Г. Сербін. — Рівне: Волинські обереги, 2003. — С. 78-108.

1. Іляшевич, В. (2006). Митці Дерманя. Рівне: Волинські обереги. с. 21–22.
2. Кульчинський Ярослав Сергійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 27 жовтня 2021.
3. Як Рівненська обласна філармонія відсвяткувала 80-річчя (ФОТО). Культура - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 27 жовтня 2021.
4. Кульчинський Ярослав Сергійович | Рівняни (укр.). 3 квітня 2017. Процитовано 27 жовтня 2021.
5. Просвітянське століття Рівненщини. Дрогобич: Коло. 2018. с. 157, 381.