Терем

Те́рем[1] (дав.-рус. теремъ < грец. τέρεμνον — «хата», «дім»[2]) — житловий верхній ярус давньоруських хором або палат, розташований над світлицею та підклітом. Міг ставитися окремо від основного корпусу будинку, на подкліті, над воротами[3], поєднувався з ним сіньми — критим переходом. До XVIII століття також вживалися назви «горище» або «вишка».

Крутицький теремок

Терем неодноразово згаданий в казках.

Іноді слово «терем» вживають як синонім розкішного маєтку[4].

Опис

У теремах «красні» вікна влаштовувалися у всіх стінах. До теремів пристроювалися башточки — «виглядки»[5]. До терему завжди застосовувався епітет «високий». Навколо теремів влаштовували «гульбища» — парапети та балкони, обгороджені перилами або ґратами. На кам'яних палатах терем міг бути як кам'яним, так і дерев'яним.

Теремний палац в Московському кремлі, згори видно терем

Суспільний інститут

У верхній частині терему жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя[1], тому «теремом» прийнято називати жіночу частину дому в Московській державі XIV—XVII століть.

Терем в мистецтві

«Теремок» — казка
Теремок (опера)
Теремок (мультфільм, 1937)
Теремок (мультфільм, 1945)
«Терем-теремок» — мультфільм 1971 року
Теремок (мультфільм, 1995)
Теремок (театр ляльок, Саратов)
Теремок (театр ляльок, Вологда)
Казка про мертву царівну та про сімох богатирів (Пушкін)

Див. також

Теремний палац
Теремки (мікрорайон у Києві)

Галерея

Коломенський палац царя Олексія Михайловича, при збільшенні ліворуч видно тереми
Терем на патріарших палатах (угорі ліворуч)

Примітки

Терем // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
Велика радянська енциклопедія, друге видання / Б. А. Введенський. — М .: Велика Радянська Енциклопедія, 1956. — Т. 42. — С. 298.
Тамбовський терем на Амурі
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

Посилання

Терем // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1889. — 1000 екз.
Значення слова «ТЕРЕМ» в тлумачному словнику Даля
Терем в БСЕ 2-го випуску

Література

Иван Забелин «Домашний быт русских царей в XVI и XVII веках». М:.: Транзиткнига, 2005. ISBN 5-9578-2773-8

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[СУМ-1] Терем // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[3] Велика радянська енциклопедія, друге видання / Б. А. Введенський. — М .: Велика Радянська Енциклопедія, 1956. — Т. 42. — С. 298.

[4] Тамбовський терем на Амурі

[5] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.