Кушнарьов Євген Петрович

Євге́н Петро́вич Кушнарьо́в (нар. 29 січня 1951(19510129), Харків, Українська РСР пом. 17 січня 2007, Ізюм, Харківська область, Україна) — український політик, Глава адміністрації Президента України (1996—1998) та голова Харківської обласної державної адміністрації (2000—2004). Був одним із лідерів Партії регіонів.

Кушнарьов Євген Петрович
Кушнарьов Євген Петрович
Народний депутат України I скликання
1990  1994
1-й Міський голова Харкова
1990  грудень 1996
Попередник Степан Соколовський
Наступник Михайло Пилипчук
3-й Глава Адміністрації Президента України
грудень 1996  листопад 1998
Президент Леонід Кучма
Попередник Дмитро Табачник
Наступник Микола Білоблоцький
Голова Харківської обласної державної адміністрації
27 жовтня 2000  18 грудня 2004[1]
Президент Леонід Кучма
Попередник Олег Дьомін
Наступник Степан Масельський
Голова Харківської обласної ради
8 грудня 2004[2]  27 січня 2005[3]
Президент Леонід Кучма
Попередник Олексій Колесник
Наступник Олег Шаповалов
Народився 29 січня 1951(1951-01-29)
Харків, Українська РСР
Помер 17 січня 2007(2007-01-17) (55 років)
Ізюм, Харківська область, Україна
Похований Міське кладовище № 2 (Харків)
Відомий як економіст, політик
Країна Україна
Освіта Харківський національний університет будівництва та архітектури
Політична партія Партія регіонів, КПРС, Народно-демократична партія і Нова демократія (Україна)
Батько Петро Михайлович Кушнарьов (1924—1996)
Мати Серафима Тимофіївна Лук'янчикова (1920—2000)
У шлюбі з Валентина Вікторівна Кушнарьова (нар. 1949)
Діти син Андрій (нар. 1975), дочка Тетяна (нар. 1975)
Релігія православ'я
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира I ступеня (РПЦ)
Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира II ступеня (РПЦ)
Орден преподобного Нестора Літописця І ступеня
Підпис
Кушнарьов Євген Петрович на сайті Верховної Ради

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Могила батьків
Меморіальна дошка на згадку про колишнього міського голову Харкова Євгенія Кушнарьова відкрито на будинку Харківської міської ради в річницю його смерті 17 січня 2008

У 1968 року вступив до Харківського інженерно-будівного інституту, який закінчив 1973 року, здобув кваліфікацію інженера-механіка.

З 1973: інженер-конструктор, механік, начальник ремонтно-механічного цеху, заступник начальника конструкторського відділу Харківського заводу залізобетонних конструкцій № 1.

З червня 1981 до квітня 1990 перебував на партійній роботі. У цей період працював інструктором, заступником завідувача відділу пропаганди та агітації Орджонікідзевського райкому партії Харкова, інструктором, заступником завідувача оргвідділу (з 1987), завідувачем відділу адмінорганів, завідувачем оргвідділу Харківського міськкому КПУ.

У 1989 став одним з ініціаторів створення Демократичної платформи КПРС та КПУ, співголова Харківського міського партклубу.

Березень 1990 — квітень 1994 Народний депутат України 12 (1) скликання, Салтівський виборчий округ № 376, Харківської області. Брав безпосередню участь у розробці Конституції України, найважливіших законодавчих актів, проводив велику роботу з консолідації Верховної Ради України, зміцненню міжнародних зв'язків України.

Квітень 1990 — квітень 1998: голова Харківської міськради, з 1991: голова Харківського міськвиконкому. Був фундатором становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні, обирався президентом Асоціації міст України у 1994—1997 рр. Академік Академії муніципального управління.

У 1994 заснував Харківський Фонд підтримки молодих обдарувань.

У 1995 очолив Народно-демократичне об'єднання «Нова Україна», а в 1996 став одним із засновників Народно-демократичної партії (заступником, а згодом першим заступником голови партії).

Грудень 1996 — листопад 1998 — Глава Адміністрації Президента України. Перебуваючи на цій посаді, був головою Комісії з державних нагород України (з лютого 1997), головою наглядової ради Президентського оркестру (з червня до листопада 1998), заступником голови Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, членом Ради національної безпеки і оборони України (з серпня 1997).

З березня 1997 по лютий 1999 — голова Національної ради з питань молодіжної політики.

Листопад 1998 — жовтень 2000 — перщий заступник голови Народно-демократичної партії. На президентських виборах 1999 — координатор блоку політичних партій «Наш вибір Леонід Кучма.

У жовтні 2000 повертається до Харкова, де до грудня 2004 очолює Харківську облдержадміністрацію.

На президентських виборах 2004 активно підтримував Віктора Януковича, зокрема брав участь у Сєвєродонецькому з'їзді депутатів всіх рівнів[4], що пізніше дало привід для звинувачення учасників сєвєродонецького з'їзду у сепаратистських закликах[5].

У березні 2006 обраний народним депутатом України 5 скликання від Партії регіонів, № 11 в списку, а також керівник передвиборчого штабу Партії Регіонів. Невдовзі став заступником голови фракції ПРУ в Верховній Раді.

Смерть

16 січня 2007 під час повернення з полювання зазнав вогнепального поранення черевної порожнини, яке стало для Кушнарьова смертельним. Помер 17 січня 2007 в районній лікарні м. Ізюм Харківської області. За непідтвердженими даними, смертельне поранення Кушнарьову завдав один з його друзів — заступник директора харківського заводу «Точприбор» Дмитро Завальний[6]. За однією із версій до вбивства Кушнарьова міг бути причетний Віктор Янукович[7].

Увічнення пам'яті

17 січня 2008 у Харкові відкрита меморіальна дошка до річниці загибелі Євгена Петровича на будинку міськвиконкому. Пам'ятник Є. Кушнарьову 25 жовтня встановили на його могилі в Харкові. В результаті конкурсу, оголошеного родиною Євгена Петровича, був обраний ескіз скульптора Олександра Рідного. Відповідно до ескізу, Є. Кушнарьов буде зображений у повний зріст. В основу монумента покладена його фотографія, що розміщена на обкладинці книги «Сто кроків Харківською землею», — на ній він іде через поле, закинувши за спину піджак. За фігурою Є. Кушнарьова буде гранітна стела[8].

Харківський телеканал «Р1» створив до дня народження Є. П. Кушнарьова в 2010 фільм про його життя під назвою «Євгеній Кушнарьов: післямова»[9].

Нагороди

Творчість

Є. П. Кушнарьов. «Сто кроків Харківською землею»
Є. П. Кушнарьов. «Кінь рудий. Нотатки контрреволюціонера»

Наукові видання

  • Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року (повний виклад): Монографія. / Під ред. Кушнарьова Є. П. Х., 2004.
  • Рівень і якість життя населення: Монографія. / Під ред. Кушнарьова Є. П. Х., 2004.

Цікаві факти

Євген Кушнарьов став найвеличнішим харків'янином за дослідженням компанії «Research & Branding Group» по замовленню газети «Сегодня». За Кушнарьова проголосували 11 % опитаних мешканців Харкова у 2008 році.[15][16]

Примітки

  1. Степан Масельский стал самым молодым украинским губернатором (рос.). МедиаПорт. 18 грудня 2004. Процитовано 4 січня 2013.
  2. Евгений Кушнарев избран главой Харьковского облсовета (рос.). Медиа-группа «Объектив». 8 грудня 2004. Процитовано 4 січня 2013.
  3. Кушнарев — отныне не глава областного совета. Медиа-группа «Объектив». 27 січня 2005. Процитовано 4 січня 2013.
  4. Цитата по публікації «Камо грядещи?» Архівовано 19 листопада 2005 у Wayback Machine.
  5. Див. також публікацію «Кушнарев усвоил главный урок „оранжевой“ революции» Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.
  6. За інформацією інтернет-видання «купол»
  7. Цензор.НЕТ. "Кушнарьов за рік-два міг вийти на пряме протистояння з Януковичем. У всіх учасників трагічного полювання справи відразу пішли вгору", - білі плями вбивства 10-річної давності. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 26 січня 2020.
  8. Памятник Е. Кушнареву 25 октября установят на его могиле в Харькове[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Харківський телеканал «Р1» створив фільм про життя Є. Кушнарьова (рос.)
  10. Указ Президента України від 18 листопада 1998 року № 1277/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  11. Указ Президента України від 13 листопада 2002 року № 1017/2002 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  12. Указ Президента України від 19 серпня 2004 року № 932/2004 «Про нагородження Є. Кушнарьова орденом князя Ярослава Мудрого»
  13. Кушнарьов Євген Петрович // Почесні члени Харківського університету. Біографічний довідник (укр.) / кол. авт. ; гол. ред. В. С. Бакіров, відпов. секретар І. К. Журавльова ; заст. гол. ред. С. І. Посохов ; ред. І. О. Гірка, І. І. Залюбовський, В. І. Кадєєв, В. В. Александров[uk], Ю. В. Холін[uk]. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. — С. 161—162. — 356 с. — ISBN 978-966-285-168-7.
  14. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
  15. «Великие харьковчане». Опрос от «Сегодня»
  16. Е.Кушнарев стал самым великим харьковчанином — опрос. Архів оригіналу за 17 липня 2008. Процитовано 14 липня 2008.

Джерела

Попередник: Міський голова Харкова
19901998
Наступник:
Соколовський Степан Миколайович, голова міського виконавчого комітету ради народних депутатів
(19861990)
Пилипчук Михайло Дмитрович
(19982002)
Попередник: Голова Харківської обласної ради
8 грудня 200427 січня 2005
Наступник:
Колєснік Олексій Миколайович
(6 квітня 20028 грудня 2004)
Шаповалов Олег Володимирович
(15 лютого 200528 квітня 2006)
Попередник: Голова Харківської обласної державної адміністрації
20002004
Наступник:
Дьомін Олег Олексійович
(19962000)
Масельський Степан Іванович
(20042005)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.