Ладохін Сергій Васильович

Сергій Васильович Ладохін (нар. 4 вересня 1935, Кам'янське) — український фахівець у галузі металургії, доктор технічних наук, професор.

Сергій Ладохін
Народився 4 вересня 1935(1935-09-04) (86 років)
Кам'янське, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР
Країна  СРСР →  Україна
Alma mater Сталінський політехнічний інститут
Галузь металургія
Заклад Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
У шлюбі з Єльська Ганна Валентинівна
Діти Ладохін Олексій Сергійович

Життєпис

Народився в родині службовців, що працювали на Дніпродзержинському коксохімічному заводі. Випускник Сталінського політехнічного інституту за фахом інженер-металург. Після закінчення вишу 2 роки працював на Донецькому каменеливарному заводі. У 1964 році закінчив аспірантуру Інституту проблем лиття АН УРСР після чого залишився працювати в цьому закладі спочатку на посаді інженера, а згодом молодшим та старшим науковим співробітником. У 1966 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Дослідження процесів плавлення шихти і гомогенізації розплавів для кам'яного лиття». З 1968 року почав досліджувати рафінування металів і сплавів, зокрема, рафінування сталей. У лютому 1970 року очолив новостворену в інституті групу високотемпературного рафінування. У 1975 році завдяки розробленим групою теоретичним основам рафінування при електронно-променевої обробці рідких металів була створена та введена в експлуатацію дослідна установка, яка не мала аналогів у світовій практиці. В 1981 році Сергій Ладохін очолив лабораторію електронно-променевої плавки і лиття металів і сплавів. У 1990 році здобув науковий ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Оптимізація параметрів нестаціонарного електронно-променевого нагріву при гарнісажній плавці і розробка технологій отримання литих виробів в електронно-променевих установках». У 1996 році обійняв посаду завідувача відділу електронно-променевих технологій, створеного на базі лабораторії. З 2012 року — головний науковий співробітник відділу концентрованих енергетичних впливів.

Родина

Чоловік української науковиці у галузі молекулярної біології та біосенсорики, академіка НАН України, директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Ганни Єльської та батько біолога, фахівця у галузі молекулярної біології, доктора біологічних наук, професора Олексія Ладохіна.

Наукова діяльність

Досліджує плавлення та рафінування металів і сплавів; ливарні, структурні й механічні властивості матеріалів; створення тех­ологій одержання литих ви­­робів зі сплавів на основі нікелю, титану, цирконію.

Є автором 3 монографій, 150 наукових статей, 80 патентів на винаходи (у співавторстві).

Педагогічна діяльність

Багато років працює на посаді професора кафедри фізико-хімічних основ технології металів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», читаючи курс лекцій «Металургія металів високої чистоти та спеціальних сплавів».

Громадська діяльність

У 1995 році обраний академіком Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтва (США).

У 2002 році висувався кандидатом на виборах до Верховної ради за одномандатним виборчим округом № 220 в Києві від Комуністичної партії України[1].

Праці
  • Затвердевание и кристаллиза­­ция каменного литья. К., 1969 (у спів­авторстві)
  • Электронно-лучевая гарнисажная плавка металлов и сплавов. К., 1988 (у спів­авторстві)
  • Получение труб-оболочек тепловыделяющих элементов для оте­­чественного ядерно-топливного цикла // Спец. металургія: вчора, сьогод­ні, завтра: Щоріч. зб. К., 2008
  • Перспек­тивные технологии электронно-луче­­вой плавки и литья металлов и спла­­вов в Украине // Металл и литье Украины. 2012. № 5 (у спів­авторстві)
  • Электронно-лу­­чевые литейные установки нового поколения: Конструктивные особенности и области применения // ПЛ. 2013. № 4 (у спів­авторстві)

Примітки
  1. 31.03.2002 Чергові вибори. Ладохін Сергій Васильович. Результати голосування. Центральна виборча комісія України. Процитовано 21.05.2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.