Лакосамід

Лакосамід (англ. Lacosamide, лат. Lacosamidum) — синтетичний лікарський препарат, який є похідним амінокислот[1][2], та належить до протисудомних препаратів.[3][4] Лакосамід застосовується як перорально, так і внутрішньовенно.[5][6] Дослідження лакосаміду розпочалися у 1996 році в Університеті Г'юстона Гарольдом Коном і Шрідкаром Андуркаром.[7][8] Під час цих досліджень встановлено, що модифікована амінокислота має протисудомну активність. Пізніше були синтезовані кілька видів таких амінокислот, із яких найбільш активним виявився саме лакосамід.[7] Ця хімічна сполука була запатентована компанією «Schwarz Pharma» у 2006 році, а після приєднання її до бельгійської компанії UCB вже ця компанія продовжила дослідження препарату, та отримала схвалення його для клінічного застосування.[9]

Лакосамід
Систематизована назва за IUPAC
N2-acetyl-N-benzyl-D-homoserinamide
Класифікація
ATC-код N03AX18
PubChem 219078
CAS 175481-36-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C13H18N2O3 
Мол. маса 250,294 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~100% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 13 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВІМПАТ®,
«Ейсіка Фармасьютикалз ГмбХ»,Німеччина
UA/10825/01/02
18.12.2015-18/12/2020

Фармакологічні властивості

Лакосамід — синтетичний лікарський препарат, який є модифікованою амінокислотою. Механізм дії лакосаміду відрізняється від механізму дії інших протисудомних препаратів, та полягає у селективному посиленні повільної інактивації вольтаж]залежних натрієвих каналів, що призводить до стабілизації перезбуджених оболонок нейронів та блокує їх повторне збуждення. Наслідком цього є зниження кількості нейронів, що генерують повторні пароксизмальні деполяризаційні зсуви та поступове затихання епілептичного вогнища.[2][3] Лакосамід також взаємодіє з медіатором колапсину-2 (CRMP2), який за хімічним складом є фосфопротеїном, що експресується переважно в нервовій системі та бере участь у процесах диференціації нейронів та контролі росту аксонів.[5] Препарат має здатність знижувати або сповільнювати розвиток гострої запальної відповіді нервової тканини на черепно-мозкову травму, та покращує функціональні наслідки і зменшує вираженість гістологічних змін нейронального пошкодження на моделях закритих черепно-мозкових травм у лабораторних тварин.[2] Лакосамід застосовується як додатковий препарат для лікування парціальної (фокальної) епілепсії при неефективності або малоефективності інших протисудомних препаратів, зокрема леветирацетаму, карбамазепіну, ламотригіну, топірамату, окскарбазепіну, фенітоїну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, габапентину, клоназепаму і зонісаміду.[3][2] Лакосамід позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається незначна кількість побічних ефектів.[3][2] Експериментально препарат також застосовують для лікування нейропатичного болю при діабетичній нейропатії.[10]

Фармакокінетика

Лакосамід швидко і добре всмоктується при пероральному застосуванні, максимальна концентрація препарату досягається протягом 0,5—4 годин після прийому препарату. Абсолютна біодоступність препарату при пероральному застосуванні складає майже 100 %. Лакосамід погано (на 15 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через через плацентарний бар'єр, даних за виділення у грудне молоко людини немає. Метаболізується лакосамід у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму із сечею у вигляді неактивних метаболітів або незміненої речовини. Період напіввиведення лакосаміду становить 13 годин, при важких порушеннях функції печінки або період напіввиведення препарату також може збільшуватися.[1][5]

Застосування

Лакосамід застосовується як допоміжний препарат для лікування парціальних судомних нападах при епілепсії, як із вторинною генералізацією, так і без неї, у пацієнтів старших 16 років.[1][5]

Побічна дія

Лакосамід позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається незначна кількість побічних ефектів. Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є головний біль, запаморочення, нудота, блювання, диплопія, швидка втомлюваність, сонливість, болі в суглобах, атаксія.[3][2] Щоправда, в 2012 році FDA отримало повідомлення про кілька випадків синдрому Лаєлла після прийому лакосаміду.[4] Іншими побічними явищами при застосуванні препарату є[1][5]:

Протипокази

Лакосамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, AV-блокаді ІІ або ІІІ ступеня, дітям у віці менше 16 років.[1][5]

Форми випуску

Лакосамід випускається у вигляді таблеток по 0,05; 0,1; 0,15 та 0,2 г; розчину для прийому всередину із вмістом діючої речовини 10 мг/мл у флаконах по 200 мл; концентрату для приготування інфузій у флаконах по 20 мл із вмістом діючої речовини 10 мг[11][6]

Примітки

  1. ВІМПАТ® (VIMPAT)
  2. Эффективность и переносимость препарата лакосамид (Вимпат)в лечении эпилепсии у взрослых (рос.)
  3. Опыт применения лакосамида в комплексной терапии пациентов с фармакорезистентной парциальной эпилепсией (рос.)
  4. Лекарство от эпилепсии сдирает кожу (рос.)
  5. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/2049 (рос.)
  6. Lacosamide (англ.)
  7. Choi, D; Stables, JP; Kohn, H (26 квітня 1996). Synthesis and anticonvulsant activities of N-Benzyl-2-acetamidopropionamide derivatives.. Journal of Medicinal Chemistry 39 (9): 1907–16. PMID 8627614. doi:10.1021/jm9508705.(англ.)
  8. Anticonvulsant enantiomeric amino acid derivatives. google.com. (англ.)
  9. Michael A. Rogawski; Azita Tofighy; H. Steve White; Alain Matagne; Christian Wolff (2015). Current understanding of the mechanism of action of the antiepileptic drug lacosamide. Epilepsy Research 110: 189–205. PMID 25616473. doi:10.1016/j.eplepsyres.2014.11.021. (англ.)
  10. Rauck RL, Shaibani A, Biton V, Simpson J, Koch B (2007). Lacosamide in painful diabetic peripheral neuropathy: a phase 2 double-blind placebo-controlled study. Clin J Pain 23 (2): 150–8. PMID 17237664. doi:10.1097/01.ajp.0000210957.39621.b2. (англ.)
  11. Вимпат® (Vimpat®) инструкция по применению (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.