Левенець Михайло
Ми́хайло Ле́венець, отець Михайло Левенець (26 вересня 1911, м. Броди, Львівська область — 12 лютого 1991, м. Париж)[1] — священик УГКЦ, капелан[2], дивізійний духовник[3] (головний капелан дивізії «Галичина»[4] після о. Василя Лаби[5]); єдиний капелан у дивізії «Галичина», хто був нагороджений Залізним хрестом II класу.[5]
| Михайло Левенець | ||
|---|---|---|
| отець Михайло | ||
 Світлина з особової справи клірика УГКЦ (1933-1938 роки) | ||
| Народився |
29 вересня 1911 м. Броди, Львівська область | |
| Помер |
12 лютого 1991 (79 років) м. Париж | |
| Громадянство |
 Австро-Угорщина, УНР, Франція | |
| Діяльність | священник | |
| Титул | шамбелян | |
| Військове звання |
капелан, унтерштурмфюрер  дивізія «Галичина» | |
| Конфесія | УГКЦ | |
| Нагороди |
| |
Життєпис
- Народився у м. Броди Австро-Угорської імперії.
- Від 1933 року вивчав теологію[1].
- У 1938 році став священиком УГКЦ (хіротонія від митрополита Андрія Шептицького); отримав посаду настоятеля Малої духовної семінарії у м. Львові[1].
- У 1939—1941 роках був на посаді секретаря архієпископа Йосифа Сліпого[1].
- У 1943 році був серед перших 12 священиків Львівської архієпархії УГКЦ, спрямованих в табори вишколу добровольців 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина». У липні 1943 року був призначений до 29-го полку дивізії «Галичина». За дорученням капелана Василя Лаби він склав статутні вказівки для польових духовників Дивізії.[6] Ці вказівки зобов'язували капеланів щонайменше двічі на тиждень проводити з дивізійними вояками бесіди, що виробляли б серед них характер, підтримували дух, виховували чесноти побратимського спільного життя, готовність жертвувати власним життям на благо інших, бути охайними й зберігати військову таємницю, застерігати від саботування обов'язків й утримувати від невиконання наказів їхніх старшин тощо.
- 23 червня 1944 року приїхав у розташування 29-го полк дивізії «Галичина» в селі Ясенів. У німецьких документах, датованих 28 червня 1943 року значиться, що М. Левенець у ранзі ваффен-унтерштурмфюрера (хорунжого) служить при штабі 29 полку цієї дивізії.
- 16 липня 1944 року рушає на нове місце дислокації підрозділу до села Жарків. Взимку 1944—1945 років у німецьких документах штабу зазначеної дивізії про капелана М. Левенця зазначено, що він входить до складу VI відділу (займався психологічною службою) штабу дивізії з посадою капелана, і у 29-му полку як капелан зазначений також капелан Нагаєвський Ісидор.
- 25 квітня 1945 року був серед вояків Першої Української Дивізії, що приймали нову присягу. Після капітуляції Німеччини у другій світовій війні — був спочатку інтернований до табору військовополонених у м. Ріміні (Італія)[1], а згодом до Австрії.
- Служив на посаді канцлера Апостольської візитатутури УГКЦ у м. Мюнхені (ФРН); а від 1952 року був на посаді канцлера Апостольського екзархату УГКЦ в м. Парижі (Франція)[1].
- У травні 1955 року очолив засновану у м. Левені (Бельгія) суспільно-релігійну організацію «Український християнський рух»[1].
- У 1962—1984 роках служив парохом катедри «святого Володимира Великого» у м. Парижі[1].
- У 1963 році Папа Римський Павло VI нагородив його званням «шамбелян»[1].
- Помер у м. Парижі, Франція.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу — за відвагу в боях під Бродами.
Примітки
- о. А. Баб'як Левенець Михайло // Енциклопедія сучасної України, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Колісник Р. «Військова Управа та українська дивізія Галичина». — Торонто, 1990.
- Крохмалюк Р. Заграва на Сході. — Головна Управа (Братство колишніх вояків 1-ї Української Дивізії УНА) — Торонто-Нью-Йорк, 1978. — Т. 1. — С. 249—250. (документ ч. 35)
- Забзалюк Д. Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ століття. Монографія. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. — 188 с. — С. 131—132, 134, 139, 141. — ISBN 978-611-511-089-6.
- 14-я гренадерская дивизия СС «Галиция» — 164 с. (рос.)
- Пилипів І., Делятинський Р. До питання про ставлення греко-католицького духовенства до дивізії «Галичина» (1943—1945 років) Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine. // Галичина: Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. До 100-річчя від дня народження Степана Бандери / Відп. ред. О. В. Марущенко. — Івано-Франківськ: Інститут історії та політології, 2009. — Ч. 15-16. — С. 373—388.
Джерела
- Боляновський А. Дивізія Галичина. Історія. — Львів : Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2000. — 528 с. — ISBN 966-02-1635-1.
- Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945). — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, Канадський інститут українських студій Альбертського університету, 2003. — 686 с. — ISBN 966-613-219-2.
- Забзалюк Д. Душпастирська служба українських військових формацій першої половини ХХ століття. Монографія. — Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. — С. 131-132, 134, 139, 141. — ISBN 978-611-511-089-6.
- Концур-Карабінович Н. Діяльність УГКЦ у період гітлерівської окупації // Греко-католицька церква. Початки підпілля. Монографія. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2011. — 220 с. — ISBN 966-613-219-2.
- Левенець М., о. Під Бродами. ч. 1–4 / М. Левенець. — Лондон : Сурмач, 1984. — 686 с. — ISBN 966-613-219-2.
Посилання
- о. Михайло Левенець — капелан 29-го полку;
- Спогади о. Михайла Левенця про липневі події 1944 року («Бродівський котел», прорив з оточення)
- о. Михайло Левенець, капелян 29-го полку. «Спогади». Звіт.
- Баб'як А. Левенець Михайло // Енциклопедія сучасної України, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Стоцький Я. Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС «Галичина», 25.11.2010. Українська правда, Історична правда.
- Украинцы дивизии СС «Галичина» награжденные германскими наградами[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.