Лешек Колаковський

Лешек Колаковський (пол. Leszek Kołakowski; 23 жовтня 1927, Радом 17 липня 2009, Оксфорд) — польський філософ, фахівець з марксизму, довгий час — його прихильник, потім — різкий критик. Цю свою нову позицію Колаковській відкрито висловлює після 1968 року, коли він емігрував в США.

Лешек Колаковський
пол. Leszek Kołakowski
Західна філософія
Колаковський у Варшаві під час святкування свого 80-тиліття
Народження 23 жовтня 1927(1927-10-23)
Радом,  Польща
Смерть 17 липня 2009(2009-07-17) (81 рік)
Оксфорд,  Велика Британія
Поховання
Громадянство (підданство)  Польська Республіка
 Німеччина
 Польська Народна Республіка
 Велика Британія
 Польща
Знання мов
  • есперанто і польська[1]
  • Діяльність
  • історик, педагог, викладач університету, письменник, historian of ideas
  • Викладав Варшавський університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і Франкфуртський університет
    Член Європейська академія наук і мистецтв, Польська академія наук[2], Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтвd і Асоціація письменників Польщі
    Школа / Традиція марксизм
    Основні інтереси історія ідей, філософія історії
    Alma mater Лодзький університет і Варшавський університет[3]
    Зазнав впливу
  • Гуссерль
  • Історичний період Філософія 20 століття
    Партія Польська об'єднана робітнича партія
    Нагороди

    премія Еразма (1983)

    Премія миру німецьких книгарів (16 жовтня 1977)

    Democracy Service Medald

    Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1980)

    стипендія МакАртура (лютий 1983)

    Jefferson Lectured (1986)

    Премія Клюгеd (2003)

    Єрусалимська премія (2007)

    Ernst Bloch Awardd (1991)

    Gordon J. Laing Awardd (1991)

    Honorary doctor of the University of Szczecind

    Honorary doctor of the University of Gdańskd

    Q11776665?

    Prix Alexis de Tocquevilled (1994)


     Лешек Колаковський у Вікісховищі

    Біографія

    Початок Другої світової війни зустрів у віці 12 років. Під час нацистської окупації школи були заборонені, і Лешек самостійно вивчав літературу й іноземні мови. Крім того, йому дісталося кілька томів енциклопедії, і їх він теж жадібно читав. Як він розповідав згодом, він знав все на букву A, D і E, а на букву B і C — нічого.

    Після війни успішно закінчив Варшавський університет і став професором філософії, — дисципліни, яка за тодішнього прорадянського режиму була просякнута комуністичною ідеологією. Спочатку Колаковський повністю поділяв комуністичні погляди і вступив у компартію — Польську об'єднану робочу партію.

    Поступово розчарувався в комунізмі і став все різкіше критикувати режим. За це в 1966 році його виключили з партії, а ще два роки по тому звільнили з роботи. Після цього він прийняв запрошення Каліфорнійського університету в Берклі, а потім влаштувався в Оксфорді, де викладав в коледжі All Souls.

    Головною працею став виданий 1978 року тритомник «Головні напрями марксизму. Виникнення. Розвиток. Занепад». Лешек Колаковський відстоював тезу про те, що жорстокість сталінізму була не спотворенням, але логічним наслідком марксистської теорії. Незважаючи на свої проникливі дослідження і неприйняття марксизму, Колаковський продовжує бачити в Марксі філософа, хоч і не розділяє його погляди.

    Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

    На Заході здобув популярність як фахівець з Гуссерля. Як не дивно, але до Гуссерля Колаковський висуває претензії, фактично, з марксистських позицій. Так, він указує на те, що Гуссерль пропагує, нібито, «відхід від життя», оскільки у Гуссерля проблема перекидання моста від Я до суспільства, згідно з Колаковським, «нерозв'язна» (див. роботу Лешека Колаковського «Гуссерль і пошук визначеності», Нью-Гейвен 1975, с.80). Нам залишається, як вважає Колаковський, «або послідовний емпіризм, з його релятивістськими, скептичними результатами» або «трансцендентальний догматизм, який не може насправді виправдати себе і залишається, урешті-решт, довільним рішенням» (там же, с.85). У 1983 був удостоєний європейської премії Еразмус.

    У 2007 році отримав престижну Єрусалимську премію, а незадовго до цього — ще 2 важливих нагороди: у 2004 році — Клуговську Премію бібліотеки Конгресу (Kluge Prize of the Library of Congress), а в 2006 році — медаль св. Георгія.

    Останніми роками писав п'єси і короткі оповідання, а також цікавився питаннями релігії.

    Праці

    Перекладені українською

    Література

    Примітки

    Посилання

    Рецензії
    Інше
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.