Липці

Ли́пці село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Центр Липецької сільської об'єднаної територіальної громади. Орган місцевого самоврядування — Липецька сільська рада. З 24 лютого 2022 року під незаконним контролем Збройних сил РФ.

село Липці
Герб
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Липецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA63120090010039403
Облікова картка Липці 
Основні дані
Засноване 1655
Населення 4182
Площа 5,23 км²
Густота населення 799,62 осіб/км²
Поштовий індекс 62414
Телефонний код +380 57
Географічні дані
Географічні координати 50°12′28″ пн. ш. 36°25′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Найближча залізнична станція Слатине
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 62414, Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Покровська, 5, ф. 747-16-61
Сільський голова Слабченко Олексій Миколайович
Карта
Липці
Липці
Липці
Мапа

 Липці у Вікісховищі

Географія

Село Липці розташоване за 20 км на північ від м. Харків на берегах річки Харків в місці впадання в неї річки Липець (ліва притока), вище за течією на відстані 1 км розташована гребля Трав'янського водосховища, нижче за течією примикає село Слобожанське.

Історія

Село засноване 1655 року селянами з Правобережної України.

З другої половини XVII століття по 1765 рік Липці — сотенне містечко Харківського слобідського козацького полку. У 1765—1780 рр. — центр Липецького комісарства. У 1780—1796 рр. — казенна слобода Харківського повіту Харківського намісництва: станом на 1779 р. мала 1479 мешканців — 1431 «військового обивателя» і 48 циган. Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Святого Юрія Звитяжця) і печатку сотенного правління (з зображенням коня).

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Липецької волості Харківського повіту, мешкало 3962 особи (1964 чоловічої статі та 1998 — жіночої), налічувалось 1272 дворових господарства, існували 3 православні церкви, училище, етапне приміщення, станова квартира, відбувалось 6 ярмарків на рік та базари[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10211 осіб[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 жителів села[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4708 осіб, з яких 2069 чоловіків та 2639 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4209 осіб[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

МоваВідсоток
українська 78,00 %
російська 21,40 %
білоруська 0,24 %
вірменська 0,12 %
молдовська 0,05 %
німецька 0,02 %

Економіка

  • Молочно-товарна ферма.
  • Швейна фабрика.
  • Маслосироцех Комарівського молокозаводу.
  • «Діброва», табір обкому профспілки працівників АПК.
  • Харківський дослідний завод, ВАТ.

Заклади освіти

Пам'ятки

  • Старовинні каменоломні під селом

Відомі уродженці

Цікаві факти

Примітки

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Липці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Аксьонова Н., Домановський А. «…Аж у Липці»: побут слобожанського села першої третини ХІХ ст. в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» // Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 450-460.

Джерела

Рекомендована література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.