Липці
Ли́пці — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Центр Липецької сільської об'єднаної територіальної громади. Орган місцевого самоврядування — Липецька сільська рада. З 24 лютого 2022 року під незаконним контролем Збройних сил РФ.
село Липці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район/міськрада | Харківський район | ||
Рада | Липецька сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA63120090010039403 | ||
Облікова картка | Липці | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1655 | ||
Населення | 4182 | ||
Площа | 5,23 км² | ||
Густота населення | 799,62 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 62414 | ||
Телефонний код | +380 57 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°12′28″ пн. ш. 36°25′02″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
113 м | ||
Найближча залізнична станція | Слатине | ||
Відстань до залізничної станції |
20 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 62414, Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Покровська, 5, ф. 747-16-61 | ||
Сільський голова | Слабченко Олексій Миколайович | ||
Карта | |||
Липці | |||
Липці Липці | |||
Мапа | |||
|
Географія
Село Липці розташоване за 20 км на північ від м. Харків на берегах річки Харків в місці впадання в неї річки Липець (ліва притока), вище за течією на відстані 1 км розташована гребля Трав'янського водосховища, нижче за течією примикає село Слобожанське.
Історія
Село засноване 1655 року селянами з Правобережної України.
З другої половини XVII століття по 1765 рік Липці — сотенне містечко Харківського слобідського козацького полку. У 1765—1780 рр. — центр Липецького комісарства. У 1780—1796 рр. — казенна слобода Харківського повіту Харківського намісництва: станом на 1779 р. мала 1479 мешканців — 1431 «військового обивателя» і 48 циган. Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Святого Юрія Звитяжця) і печатку сотенного правління (з зображенням коня).
За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Липецької волості Харківського повіту, мешкало 3962 особи (1964 чоловічої статі та 1998 — жіночої), налічувалось 1272 дворових господарства, існували 3 православні церкви, училище, етапне приміщення, станова квартира, відбувалось 6 ярмарків на рік та базари[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10211 осіб[2].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 жителів села[3].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4708 осіб, з яких 2069 чоловіків та 2639 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4209 осіб[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 78,00 % |
російська | 21,40 % |
білоруська | 0,24 % |
вірменська | 0,12 % |
молдовська | 0,05 % |
німецька | 0,02 % |
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- Швейна фабрика.
- Маслосироцех Комарівського молокозаводу.
- «Діброва», табір обкому профспілки працівників АПК.
- Харківський дослідний завод, ВАТ.
Заклади освіти
Пам'ятки
- Старовинні каменоломні під селом
Відомі уродженці
- Гузир Володимир Павлович (нар. 1955) — перший заступник Генерального прокурора України, державний радник юстиції 3 класу, Заслужений юрист України.
- Домановський Андрій Миколайович (нар. 1980) — український історик, візантиніст, медієвіст.
- Мнушко Зоя Миколаївна (нар. 1948) — докторка фармацевтичних наук, професорка, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Національної академії наук України.
- Черних Валентина Франківна (нар. 1959) — докторка медичних наук, професорка, генеральний директор медико-фармацевтичної фірми «Магістр — Валентина» (з 1994).
- Шабельник Ольга Кузьмівна — заслужена артистка України, актриса академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, актриса Харківського театру юного глядача.
- Шведов Іван Михайлович (1898—1959) — український оперний співак, Заслужений артист УРСР
Цікаві факти
- У Липцях відбувається дія оповідання Григорія Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» (написане і вперше опубліковане 1833 р.) — першого україномовного оповідання, що стояло біля витоків української художньої прози[7]
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Липці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Аксьонова Н., Домановський А. «…Аж у Липці»: побут слобожанського села першої третини ХІХ ст. в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» // Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 450-460.
Джерела
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Клименко В. Г. Липці // Енциклопедія сучасної України.
Рекомендована література
- Токарь П. Моё село родное... // Трибуна трудящихся. 2 декабря 1967 г. № 142 (3920). С. 2.
- Чигрин В. Липецький ренесанс // Трибуна трудящих. 6 серпня 2016 р. № 62 (9227). С. 4.
- Криветченко С., Домановский А. В Липцы прокатимся с ветерком! // Трибуна трудящих. 19 червня 2020 р., п'ятниця. № 25 (1527). С. 2.
Посилання
- Життя в слободі Липці [понад] 100 років тому. За матеріалами газети «Утро» / Підготувала Ірина Мнішек, газети читав та відомості збирав Андрій Домановський // Слобідський край. 11 березня 2021 р., четвер. № 18 (22867). С. 6.
- Липецькі глядачі та російські телеканали
- Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Южный Край» (1880—1919 рр.): зб. матеріалів / Уклад., вступ. ст., покажчики А. М. Домановський, М. Є. Домановська. Харків: Майдан, 2019. 132 с.
- Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Утро» (1906–1916 рр.): зб. матеріалів / Уклад., вступ. ст., покажчики А. М. Домановський, М. Є. Домановська. Харків: Майдан, 2020. 150 с.
- Аксьонова Н., Домановський А. «…Аж у Липці»: побут слобожанського села першої третини ХІХ ст. в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет» // Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 450-460.