Лубоцький Марк Давидович
Лубоцький Марк Давидович (рос. Лубоцкий Марк Давыдович; 18 травня 1931, Ленінград — 13 березня 2021, Гамбург) — російский і німецький скрипаль, письменник та педагог.
Лубоцький Марк Давидович | |
---|---|
| |
Народився |
18 травня 1931[1] Ленінград, РСФРР, СРСР[1] |
Помер | 13 березня 2021 (89 років) |
Країна |
Росія СРСР |
Діяльність | скрипаль, письменник, музичний педагог |
Alma mater | Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського |
Знання мов | російська |
Життєпис
Марк Лубоцький народився у Ленінграді в родині хірурга Давида Наумовича Лубоцького (1899—1967)[2], уродженця містечка Докшиці Борисівського повіту Мінської губернії, доцента кафедри топографічної анатомії Московського медичного інституту імені М. І. Пірогова, автора підручників «Основи топографічної анатомії» (1953) і багаторазово перевиданої «Оперативної хірургії і топографічної анатомії». Племінник начальника кафедри воєнно-хімічної справи Військово-медичної академії імені С. М. Кірова, воєнного лікаря 2-го рангу Марка Наумовича Лубоцького (1901—1937, розстріляний)[3]. В У 1938 році вступив до Центральної музичної школи у Москві, з 1949 року навчався в Московській консерваторії в класі професора Абрама Ямпольського; в аспірантурі навчався в Давида Ойстраха; викладав в інституті ім. Гнесіних. Дружив з Альфредом Шнітке, був першим виконавцем двох його концертів для скрипки і сонат (Шнітке присвятив Лубоцькому концерт і три сонати).
У 1976 році емігрував з СРСР до Нідерландів, потім переїхав до Німеччини. Викладав в консерваторії ім. Свелінка в Амстердамі, з 1986 року в Гамбурзькій вищій школі музики та театру, в міжнародній академії Шнітке (Гамбург). Серед його учнів Ліза Батіашвілі та Антон Бараховський. Давав майстер-курси в Тохо-університеті Токіо, Оклендському університеті (Нова Зеландія), Гілдголській школі музики та театру у Лондоні, Санкт-Петербурзькій консерваторії, академії Яна Сібеліуса у Гельсінкі, а також у Гетеборзі.
Виступав з концертами у Європі, США, Японії, Австралії та Новій Зеландії. В репертуарі Лубоцького — Бах, Моцарт, Бетховен, Брамс, Ернест Шоссон, Бріттен, Рославець, Прокоф'єв, Шнітке. Виступав спільно з такими музикантами як Кирило Кондрашин, Бенджамін Бріттен, Юджин Орманді, Мстислав Ростропович, Євген Свєтланов, Бернард Гайтінк, Геннадій Рождественський, Курт Зандерлінг, Нееме Ярві та іншими. В числі його постійних партнерів по сцені — Імаї Нобуко, Ольга Лубоцька, Володимир Сканаві, Мірей Глез.
У 2006 році вийшов його автобіографічний роман «Скрипкіада». У 2009 році вийшла його друга книга — повість «Непохитна», сюжет якої засновано на біографії албанської поетеси і композитора Дори Лека.
Син — нідерландський лінгвіст Олександр Маркович Лобоцький (нар. 16 квітня 1956 року у Москві).
М. Д. Лубоцький помер 13 березня 2021 року у Гамбурзі в віці 89 років[4].
Літературні твори
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134661753 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://1418museum.ru/heroes/16582442/
- http://visz.nlr.ru/person/show/221297
- http://www.schnittke-mgim.ru/news/?id=1974