Лінгвоцид

Лінгвоци́д (від лат. lingua – мова i cide – вбивство), також: мововбивство — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу народності, нації[1]. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу[2][3][4].

Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів[5].

Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду[3].

Приклади лінгвоциду

  • В окупованій іспанськими фашистами Каталонії один із перших заходів режиму Франко стосувався до каталанської мови. Було заборонено викладати цю мову в школах і вузах, публікувати нею газети, журнали і книги, правити Службу Божу, листуватись, розмовляти в робочий час, називатись каталанськими іменами, вживати рідні географічні назви, у тому числі слово «Каталонія».
  • Лінгвоцид щодо української мови в Російській імперії[6] та Радянському Союзі.[7]
  • Лінгвоцид удегейської мови в СРСР

Перегляд слів, уживаних в українській мові почався після утвердження правопису 1933 року, що значно уподібнив українську мову до російської. З абетки вилучено букву ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних документах і виступах посадовців поч. 1930-х рр., наприклад, нормою було говорити Маріюпіль, клякса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було ліквідовано у 1930 році).

Приклади слів, що їх репресовано за радянської доби[8]

Скорочення прізвищ авторів критичних праць: Дрін. Дрінов Дельчо Петрович, Єрм. Єрмоленко Світлана Яківна, Кал. Калинович Михайло Якович, Пан. Панько Таміла Іванівна, Пл. Плющ Павло Павлович, Рус. Русанівський Віталій Макарович, Саб. Сабалдир Павло, Хв. Хвиля Андрій Ананійович, Шам. Шамота Микола Захарович.

Слово, що підлягало
заміні або вилученню
Коментар Слово-замінник (коментар) Рік написання
статті із критикою,
автор
аби штамп, який втратив стилістичну виразність щоб 1970, Єрм., Рус.
аркуш лист
(є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського)
1935
багацько 1973, Пл.
багно болото
рос. болото
1933, Хв.
ба́йдужий індиферентний, байдужий
рос. безразличный
1933, Хв.
байду́жий неактивний, пасивний 1933, Хв.
безмаль 1970, Єрм., Рус.
білявка позначене відтінком розмовності 1974
вал циліндр
рос. цилиндр
1933
вар'ят божевільний 1973, Рус.
взуттярня взуттєва фабрика 1933
вивласнення відчуження
рос. отчуждение
1980
вигин (вверх) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами тільки згин 1933
вирізок сектор
рос. сектор
1933
визиск експлуатація
(тенденція до інтеслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1980
відсоток процент
(тенденція до інтерслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1974, 1980
враз штучний архаїзм раптом
1974
второпати просторіччя 1970, Єрм., Рус.
годен могти, бути здатним, сміти 1973, Рус.
гурт група
рос. группа
1933, Хв.
двочлен вигадане слово, провінціалізм біном
рекомендований інтернаціональний термін
1935
загал сукупність
рос. совокупность
1933, Хв.
зірка зоря
рос. звезда
1933, Хв.
зморшка складка
рос. складка
1933, Хв.
йон від'ємний йон негативний
рос. ион отрицательный
1933, Хв.
картати просторіччя 1974, Рус.
краватка полонізм 1974, Рус.
краля полонізм 1974, Рус.
лад уклад
рос. уклад
1980, Пан.
либонь народне, розмовне 1974, Рус.
мапа обласне, застаріле карта
рос. карта
1933, Хв.; 1970, Єрм., Рус.
мати рацію бути правим 1974, Рус.
мірило штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція масштаб
рос. масштаб
1933, Хв.; 1935, Дрін., Кал.
на штиб розмовне 1973, Пл.
навзаєм діалектне, розмовне взаємно 1970, Єрм., Рус.
нараз штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм раптом 1970, Єрм., Рус.
наразі штучне утворення 1974, Рус.
обрій горизонт, обрій
рос. горизонт (геогр.)
1933, Хв.
обсяг [об'єм] об'єм
рос. объем
1933, Хв.
осоння на сонці, проти сонця, під сонцем 1970, Єрм., Рус.
офірувати пожертвувати 1973, Рус.
пан 1974, Рус.
позаяк штучний архаїзм 1974, Рус.
поземний полонізм горизонтальний
рос. горизонтальный
1934, Дрін., Саб.
понурий штучний архаїзм 1974, Рус.
попри дарма що, хоч, не зважаючи на 1970, Єрм., Рус.
потурати просторіччя 1974, Рус.
походеньки архаїзм і діалектизм 1974, Рус.
припис правило
рос. правило
1933, Хв.
причандалля архаїзм і діалектизм 1974, Рус.
пружність еластичність
рос. эластичность
1933, Хв.
пустеля пустиня
рос. пустыня
1933, Хв.
робота дома робота на дому
рос. работа на дому
1980, Пан.
розріджування (розріда, розрідження) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція тільки розрідження
рос. разрежение
1933, Хв.
розчинник штучне слово тільки речовина розчиняльна 1935, Дрін., Кал.
себто діалектизм тобто 1974, Рус.
скоїтись діалектизм 1974, Рус.
сталий постійний 1980, Пан.
сьогодення штучне або застаріле сучасність 1974, Шам.
тільки-но діалектизм, розмовне тепер 1970, Єрм., Рус.
тямити розмовне розуміти 1970, Єрм., Рус.
узгір'я високо рівня
рос. плоскогорие
1933, Хв.
улоговина западина
рос. впадина
1933, Хв.
устрій уклад
рос. уклад
1980, Пан.
філіжанка обласне, застаріла, рідковживане; полонізм чашка 1970, Єрм., Рус.; 1974, Рус.
хідник обласне, застаріла, рідковживане тротуар 1970, Єрм., Рус.
цигарки сигарети 1974, Рус.
часопис архаїзм і діалектизм 1974, Рус.; 1974, Шам.
чорнявець архаїзм; розмовне 1974, Рус.
чота рій 1974, Рус.
чудуватися діалектизм дивуватися 1974, Рус.
шпиталь госпіталь 1973, 1974 Рус.

Українські словники, репресовані у радянський час

Російсько-український словник (1924-1933) за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. Його перший том, зредагований А. Кримським, 1924, був ще тільки спробою, далеко не в усьому вдалою, але другий том, у трьох випусках, також під редакцією Кримського, 1929–1933, і третій том, удвох випусках, під редакцією С. Єфремова, 1927–1928, справді відповідали науковим вимогам двадцятого сторіччя.

Цей третій том закінчував літеру П. Але останньому, четвертому томові, що охоплював літери Р Я і був зредагований Єфремовим, не судилося побачити світ. Скільки знаємо, в друкованих джерелах про його долю нема докладних відомостей. Як говорилося в той час в академічних колах, цей том не тільки був готовий у рукописі, але й був вискладаний у друкарні, але цей склад був розсипаний за наказом урядових органів. Нема відомостей про те, щоб десь зберігся його рукопис.

Знищення четвертого тому академічного словника (як і заборона давніше виданих томів) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР. З приїздом в Україну сталінового емісара П.П. Постишева (січень 1933), самогубством народного комісара освіти Миколи Скрипника (липень 1933) і фактичним переходом комісаріату освіти в руки Андрія Хвилі попередню словникарську діяльність Академії Наук проголосили шкідницькою, співробітників академічних лексикографічних інституцій усунули з праці і в переважній масі виарештували, а видані перед тим словники вилучили з ужитку.[9]

Див. також

Примітки

  1. Радевич-Винницький Я. К. Лінгвоцид // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра; Генеза, 1996. — с. 694.
  3. Lemkin, Raphael. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations. — 2007.
  4. Martin Shaw. What is Genocide. Polity. 2007 - pp. 65–67. ISBN 978-0-7456-3182-0
  5. Лінгвоцид // Енциклопедія сучасної України. Т. 17-й (2016)
  6. Послання професора Івана Пулюя з приводу заборони ввозу з-за кордону «Святого Письма» в українському перекладі.
  7. Хронологія діяльності політичних еліт-«гегемонів»
  8. Реєстр репресованих слів
  9. Книгосховище українського мовця (КУМ)

Джерела

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.