Лінгвоцид
Лінгвоци́д (від лат. lingua – мова i cide – вбивство), також: мововбивство — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації[1]. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу[2][3][4].
Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів[5].
Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду[3].
Приклади лінгвоциду
- В окупованій іспанськими фашистами Каталонії один із перших заходів режиму Франко стосувався до каталанської мови. Було заборонено викладати цю мову в школах і вузах, публікувати нею газети, журнали і книги, правити Службу Божу, листуватись, розмовляти в робочий час, називатись каталанськими іменами, вживати рідні географічні назви, у тому числі слово «Каталонія».
- Лінгвоцид щодо української мови в Російській імперії[6] та Радянському Союзі.[7]
- Лінгвоцид удегейської мови в СРСР
Перегляд слів, уживаних в українській мові почався після утвердження правопису 1933 року, що значно уподібнив українську мову до російської. З абетки вилучено букву ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних документах і виступах посадовців поч. 1930-х рр., наприклад, нормою було говорити Маріюпіль, клякса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було ліквідовано у 1930 році).
Приклади слів, що їх репресовано за радянської доби[8]
Скорочення прізвищ авторів критичних праць: Дрін. — Дрінов Дельчо Петрович, Єрм. — Єрмоленко Світлана Яківна, Кал. — Калинович Михайло Якович, Пан. — Панько Таміла Іванівна, Пл. — Плющ Павло Павлович, Рус. — Русанівський Віталій Макарович, Саб. — Сабалдир Павло, Хв. — Хвиля Андрій Ананійович, Шам. — Шамота Микола Захарович.
| Слово, що підлягало заміні або вилученню |
Коментар | Слово-замінник (коментар) | Рік написання статті із критикою, автор |
|---|---|---|---|
| аби | штамп, який втратив стилістичну виразність | щоб | 1970, Єрм., Рус. |
| аркуш | лист (є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського) |
1935 | |
| багацько | 1973, Пл. | ||
| багно | болото рос. болото |
1933, Хв. | |
| ба́йдужий | індиферентний, байдужий рос. безразличный |
1933, Хв. | |
| байду́жий | неактивний, пасивний | 1933, Хв. | |
| безмаль | 1970, Єрм., Рус. | ||
| білявка | позначене відтінком розмовності | 1974 | |
| вал | циліндр рос. цилиндр |
1933 | |
| вар'ят | божевільний | 1973, Рус. | |
| взуттярня | взуттєва фабрика | 1933 | |
| вивласнення | відчуження рос. отчуждение |
1980 | |
| вигин (вверх) | штучна розбіжність між рос. і укр. мовами | тільки згин | 1933 |
| вирізок | сектор рос. сектор |
1933 | |
| визиск | експлуатація (тенденція до інтеслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру) |
1980 | |
| відсоток | процент (тенденція до інтерслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру) |
1974, 1980 | |
| враз | штучний архаїзм | раптом |
1974 |
| второпати | просторіччя | 1970, Єрм., Рус. | |
| годен | могти, бути здатним, сміти | 1973, Рус. | |
| гурт | група рос. группа |
1933, Хв. | |
| двочлен | вигадане слово, провінціалізм | біном рекомендований інтернаціональний термін |
1935 |
| загал | сукупність рос. совокупность |
1933, Хв. | |
| зірка | зоря рос. звезда |
1933, Хв. | |
| зморшка | складка рос. складка |
1933, Хв. | |
| йон від'ємний | йон негативний рос. ион отрицательный |
1933, Хв. | |
| картати | просторіччя | 1974, Рус. | |
| краватка | полонізм | 1974, Рус. | |
| краля | полонізм | 1974, Рус. | |
| лад | уклад рос. уклад |
1980, Пан. | |
| либонь | народне, розмовне | 1974, Рус. | |
| мапа | обласне, застаріле | карта рос. карта |
1933, Хв.; 1970, Єрм., Рус. |
| мати рацію | бути правим | 1974, Рус. | |
| мірило | штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція | масштаб рос. масштаб |
1933, Хв.; 1935, Дрін., Кал. |
| на штиб | розмовне | 1973, Пл. | |
| навзаєм | діалектне, розмовне | взаємно | 1970, Єрм., Рус. |
| нараз | штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм | раптом | 1970, Єрм., Рус. |
| наразі | штучне утворення | 1974, Рус. | |
| обрій | горизонт, обрій рос. горизонт (геогр.) |
1933, Хв. | |
| обсяг [об'єм] | об'єм рос. объем |
1933, Хв. | |
| осоння | на сонці, проти сонця, під сонцем | 1970, Єрм., Рус. | |
| офірувати | пожертвувати | 1973, Рус. | |
| пан | 1974, Рус. | ||
| позаяк | штучний архаїзм | 1974, Рус. | |
| поземний | полонізм | горизонтальний рос. горизонтальный |
1934, Дрін., Саб. |
| понурий | штучний архаїзм | 1974, Рус. | |
| попри | дарма що, хоч, не зважаючи на | 1970, Єрм., Рус. | |
| потурати | просторіччя | 1974, Рус. | |
| походеньки | архаїзм і діалектизм | 1974, Рус. | |
| припис | правило рос. правило |
1933, Хв. | |
| причандалля | архаїзм і діалектизм | 1974, Рус. | |
| пружність | еластичність рос. эластичность |
1933, Хв. | |
| пустеля | пустиня рос. пустыня |
1933, Хв. | |
| робота дома | робота на дому рос. работа на дому |
1980, Пан. | |
| розріджування (розріда, розрідження) | штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція | тільки розрідження рос. разрежение |
1933, Хв. |
| розчинник | штучне слово | тільки речовина розчиняльна | 1935, Дрін., Кал. |
| себто | діалектизм | тобто | 1974, Рус. |
| скоїтись | діалектизм | 1974, Рус. | |
| сталий | постійний | 1980, Пан. | |
| сьогодення | штучне або застаріле | сучасність | 1974, Шам. |
| тільки-но | діалектизм, розмовне | тепер | 1970, Єрм., Рус. |
| тямити | розмовне | розуміти | 1970, Єрм., Рус. |
| узгір'я | високо рівня рос. плоскогорие |
1933, Хв. | |
| улоговина | западина рос. впадина |
1933, Хв. | |
| устрій | уклад рос. уклад |
1980, Пан. | |
| філіжанка | обласне, застаріла, рідковживане; полонізм | чашка | 1970, Єрм., Рус.; 1974, Рус. |
| хідник | обласне, застаріла, рідковживане | тротуар | 1970, Єрм., Рус. |
| цигарки | сигарети | 1974, Рус. | |
| часопис | архаїзм і діалектизм | 1974, Рус.; 1974, Шам. | |
| чорнявець | архаїзм; розмовне | 1974, Рус. | |
| чота | рій | 1974, Рус. | |
| чудуватися | діалектизм | дивуватися | 1974, Рус. |
| шпиталь | госпіталь | 1973, 1974 Рус. |
Українські словники, репресовані у радянський час
Російсько-український словник (1924-1933) за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. Його перший том, зредагований А. Кримським, 1924, був ще тільки спробою, далеко не в усьому вдалою, але другий том, у трьох випусках, також під редакцією Кримського, 1929–1933, і третій том, удвох випусках, під редакцією С. Єфремова, 1927–1928, справді відповідали науковим вимогам двадцятого сторіччя.
Цей третій том закінчував літеру П. Але останньому, четвертому томові, що охоплював літери Р — Я і був зредагований Єфремовим, не судилося побачити світ. Скільки знаємо, в друкованих джерелах про його долю нема докладних відомостей. Як говорилося в той час в академічних колах, цей том не тільки був готовий у рукописі, але й був вискладаний у друкарні, але цей склад був розсипаний за наказом урядових органів. Нема відомостей про те, щоб десь зберігся його рукопис.
Знищення четвертого тому академічного словника (як і заборона давніше виданих томів) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР. З приїздом в Україну сталінового емісара П.П. Постишева (січень 1933), самогубством народного комісара освіти Миколи Скрипника (липень 1933) і фактичним переходом комісаріату освіти в руки Андрія Хвилі попередню словникарську діяльність Академії Наук проголосили шкідницькою, співробітників академічних лексикографічних інституцій усунули з праці і в переважній масі виарештували, а видані перед тим словники вилучили з ужитку.[9]
Див. також
Примітки
- Радевич-Винницький Я. К. Лінгвоцид // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра; Генеза, 1996. — с. 694.
- Lemkin, Raphael. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations. — 2007.
- Martin Shaw. What is Genocide. Polity. 2007 - pp. 65–67. ISBN 978-0-7456-3182-0
- Лінгвоцид // Енциклопедія сучасної України. Т. 17-й (2016)
- Послання професора Івана Пулюя з приводу заборони ввозу з-за кордону «Святого Письма» в українському перекладі.
- Хронологія діяльності політичних еліт-«гегемонів»
- Реєстр репресованих слів
- Книгосховище українського мовця (КУМ)
Джерела
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали. / Упоряд.: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька та ін. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — 399 с. ISBN 966-518-314-1 (зміст книжки) (djvu)
- Юрій Шерех «Так нас навчали правильних проізношеній» (З книжки: Шевельов Юрій Володимирович. «Поза книжками і з книжок». Упорядник Р. Корогодський. К., — Вид-во «Час». 1998. — 456 с.)
- «Мова і нація» Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1994. — 218 с. ISBN 5-7707-5898-8
Література
- Б. Ажнюк. Лінгвоцид // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.406 ISBN 978-966-611-818-2
- Ажнюк Б. М. Лінгвоцид // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Гавдида Н. Лінгвоцид як форма мовної політики / Н. Гавдида, Л. Назаревич // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мовознавство. — 2014. — № 2. — С. 76—79.
Посилання
- Реєстр репресованих слів
- lingvocyd.narod.ru/
- Мовознавчі репресії 1933 року
- Мовація (політичний процес над мовою)
- «Лінгвоцид як предмет українознавства»[недоступне посилання з липня 2019] — Стаття Я. Радевич-Винницького
- Синявський Олекса. Норми української літературної мови, Львів. — 1940