Полонізм
Полоні́зм (лат. polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови. Полонізмом може бути не обов'язково лексема, а й фонетична, граматична чи фразеологічна форма.
Полонізми у мовах світу
У більшості мов світу полонізми означають тільки польські реалії і предмети національної культури (гетьман, злотий, мазурка, пан, пончики, сейм). Проте, у мовах народів, що здавна сусідували з Польщею (німецька, російська, чеська) сфера їхнього вживання набагато ширша, а у мовах країн, що тривалий час перебували у складі польської держави (білоруська, українська) вони становлять значну частину лексики.
Англійська мова
- babka, baba («баба»)
- bigos (бігос)
- britzka, britska («бричка»)
- kielbasa (ковбаса)
- klotski («кльоцки», гра-головоломка)
- konik («польський коник»)
- marrowsky («спунеризм»)
- ogonek («діакритичний знак огонек»)
- paczki («пончики»)
- pierogi («вареники»)
- rendzina («рендзини»)
- sejm («сейм»)
- zloty («злотий»)
Німецька мова
- Dalli! («Ворушись!» «Мерщій!» — від dalej)
- Grenze («границя», «межа» — від granica)
- Gurke («огірок» — від ogórek)
- Konik («польський коник»)
- Ogonek («діакритичний знак огонек»)
- Rendzina[1] («рендзини»)
- Säbel («шабля» — від szabla)
- Stieglitz («щиголь» — від szczygieł),
- Zeisig («чиж» — від czyżyk)
В українській мові
Поряд з російською, польська мова справила найбільш значний вплив на сучасну українську[2]. Це пояснюють, передусім, тривалим перебуванням більшої частини території сучасної України у складі польської держави. Проблема ролі полонізмів у її формуванні до кінця не розв'язана й досі[2][3]. За різними оцінками, до полонізмів можна віднести до 1 700 слів у лексиці сучасної української мови, засвідченої у словниках[4]. За всю історію української мови було запозичено близько 17 000 слів з польської[5]. Польські запозичення наявні у різних лексичних сферах: це як загальновживана лексика (влада, ґудзик, коштувати, пан, рахунок), так і діалектизми (амбасада, аґенція, екзиль, пацьорки), а також екзотизми (мазурка, креси).
Серед запозичених польських слів чимало таких, що походять від праслов'янської і часто мають етимологічні відповідники в сучасній українській, староукраїнській або давньоруській мовах. Деякі з них зберігають в українській свої давні значення (міць, промінь, скроня, дзбан, червоний при питомо українських міч, поромінь, скороня, джбан, черлений), інші зазнали певних семантичних змін ще в польській мові (плентатися, цнота при українських плутатися, чеснота)[6].
Польська мова стала посередником для входження до українського лексичного фонду великої кількості слів німецького і латинського походження, передусім, науково-культурної термінології й технічної лексики[7][8].
З праслов'янських часів українці і поляки були сусідами, тому між ними існували і тісні мовні зв'язки. Поряд з впливом на українську польської мови відбувався і зворотний процес — українська впливала на польську як у фонетичному, так і в лексичному планах[6]. У сучасній польській мові існує значна частка українізмів (czereśnia, hodować, hołoble, hreczka, koromysło, mowa, porohy).
Проблема полонізмів
На думку низки дослідників, польська мова збагатила староукраїнську новими словами й словотворчими елементами, а також послугувала джерелом для проникнення до неї величезної кількості спеціальних термінів зі західноєвропейських мов (латини, німецької, французької). Якщо вплив російської мови викликає здебільшого негативну оцінку (насаджування російської через «теорію офіційної народності», пізніше — через «теорію злиття мов»), польський вплив оцінюється досить схвально: його пояснюють «тісним контактом української й польської спільнот в умовах проживання на території однієї держави»[9]. Втім, є інший погляд на можливість таких контактів: так, І. І. Огієнко зазначає, що «власне аж до останнього часу не було добрих шляхів на Україні, які вможливлювали б скоре й широке розповсюдження польських позичок серед народніх мас». В. Шимановський пише щодо впливу польської на народну українську мову XVI—XVII ст.: «про цей вплив ми можемо говорити лише настільки, наскільки він відбився в літературних пам'ятках, які дійшли до нашого часу, і залишив свої сліди в сучасних наріччях»[3]. Українські мовознавці[хто?] позитивно ставляться до активного засвоєння польських слів, якщо разом з ними з'являлися нові поняття і розширювалася семантична структура української мови. Запозичення ж синонімів до вже наявних українських слів оцінюється ними негативно[2].
Прагнення звільнити українську мову від росіянізмів наприкінці XX — початку XXI ст., спричинює, серед іншого, впровадження до активного слововживання забутих і діалектних полонізмів[9]. Серед слів, замінюваних останнім часом полонізмами, наявні й питомо українські слова (амбасада, атентат, інвазія, мілітарний, офензива замість посольство, замах, навала, військовий, наступ)[10].
Тема полонізмів може набувати і політичного забарвлення. У російських шовіністичних колах поширена точка зору, згідно з якою українська мова є не самостійною слов'янською мовою, а одним з говорів російської, у якому присутня значна кількість польської лексики. Прихильники цієї теорії вказують на численні україно-польські лексичні паралелі, відсутні між українською і російською, пояснюючи їх масовим засвоєнням польської лексики за часів Речі Посполитої[11][12][13][14]. Наведенні україно-польські лексичні паралелі не завжди виявляються полонізмами в українській, часто вони мають спільне праслов'янське походження, іноді являють собою приклади українізмів у польській (гречкосій, мова)[15].
Виявлення полонізмів
Ідентифікація полонізма є непростою задачею. Сам по собі збіг українського й польського слів не може бути підставою розглядати його як польське запозичення: вони можуть мати загальнослов'янське походження. На польське походження слова вказують такі ознаки:
1. Фонетичні:
- Наявність характерних для польської мови неповноголосних сполучень, що являють собою рефлекси слов'янської метатези плавних:
- Сполучення «-дз-» (дзьоб): прасл. *dz у східнослов'янських мовах перейшов у [z], у польській зберігся як африкат [dz];
- Наявність звука [g] («ґ») (замість природного для української [ɦ], «г»), де він походить від польських [g], [k]: аґрус, ґанок, ґніт, ґрати, ґудзик. Особливо багато слів зі звуком «ґ» у західноукраїнських говірках, проте, не всі з них мають польське походження: деякі є мадяризмами і германізмами, а деякі і питомо українськими словами (дзиґа);
- Збереження праслов'янського суфікса *dl (*dьl): вагадло, виделка, ковадло, повидло, простирадло, чуперадло (пор. пол. mydło, szydło, widły, що відповідають українським мило, шило, вила)
- Пом'якшення праслов'янського кореня *vьx (зáвше)
- Рефлекси праслов'янських носових голосних «он», «ом», «ен», «ун» (замість питомо українських «у», «я»): венгерець, вензель, вонпити, ксьондз, хорунжий[4].
2. Словотвірні:
- Наголошений суфікс «-ов(ий)» у відіменникових прикметниках може в низці випадків свідчити про польське походження слова (адресо́вий, безпредмето́вий, безтерміно́вий, бензино́вий, вагоно́вий, ванільóвий, шабльонóвий). Він походить від праслов'янського суфікса-нарощення -ov- типу відмінювання з основою на *-ǔ, але існує відповідний питомо український суфікс, що може як наголошуватися (медо́вий), так і не наголошуватися (верхови́й, домови́й, низови́й, передови́й);
- Суфікс -іст(а)/-ист(а) (баліста, басиста, органіста, цимбалиста);
- Суфікс -ця на позначення особи переважно чоловічої статі (дорадця, радця, райця);
- Суфікc -іськ(о) / -иск(о) замість -іще, -ище (становисько);
- Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати)[4].
3. Морфологічні:
- Жіночий рід низки галіцизмів — замість чоловічого при запозиченні через російську (ґрипа, девіза, діягноза, екзекутива, екстаза, еліпса, жакета, консоля, редута — проти грип, девіз, діагноз, екзекутив, екстаз, еліпс, жакет, консоль, редут);
- Поширене закінчення «-а» іменників чоловічого роду (асиста, басиста, ідіота, органіста, цимбалиста). Втім, досить поширене закінчення «-а» й у питомо українських слів чоловічого роду (зануда, паливода, рибалка);
- Нульове закінчення іменників, які мають закінчення «-а» у разі запозичення через російську мову (діядем, монополь, теорем, цитат — проти діадема, монополія, теорема, цитата)[4].
Явними полонізмами є спільні україно-польські слова, які у самій польській є запозиченнями зі західноєвропейських мов (переважно німецької і латинської). До української вони потрапили, дещо змінивши свій фонетичний характер (аґрус, ґрати, шинка, шукати, ярмарок).
При запозиченні польських слів до української з ними могли відбуватися такі зміни:
- Поява протетичного звука [ɦ] («г») перед початковим [a] (гармата);
- Зміна польського «f» на «хв», «х» (хвіртка, хурман)
- Заміна носових ę, ą на українські «ен», «он», у старих запозиченнях — «я», «ун» (венгерець, вензель, ксьондз, вонтпити, пончик, цвях, хорунжий)[4]
Найбільш уживані полонізми
Всі слова подаються та відсортовані за підкатегоріями виключно згідно з «Етимологічним словником української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.
- Аґрус < пол. agrest (у XV–XVI «кисле вино з незрілого винограду», пізніше «аґрус») < італ. agresto («незрілий виноград»);
- Альтана < altana, ймовірно через нім. Altan («балкон») від італ. altana («тераса на даху»);
- Бачити < baczyć («бачити», сучасне значення «звертати увагу», що утворене від *ob-ačiti < *oko). Існують версії іншого походження польського слова (від *baki — «очі» чи здогадного *bakъ — «наглядач»), або ж версії, що виводять українське бачити з інших мов [ком. 1][ком. 2];
- Бриль < bryl < італ. ombrello («парасоль, капелюх») < лат. umbrella;
- Булка < bułka < фр. boule або італ. bulla (але більш ймовірне питоме слов'янське походження: від прасл. *bul-a — «куля», «ґуля», звідки й «булава»);
- Вежа < wieża (з огляду на дав.-рус. вѣжа у разі питомо українського походження мало бути *віжа)[20];
- Вельми < wielmi (хоча існувало дав.-рус. вельми, сучасне українське вельми має, скоріше за все, польське походження: з огляду на відсутність переходу [e] > [i] у новозакритому складі);
- Вензель < węzeɫ («вузол») < прасл. *vǫzlъ;
- Виделка < widelec < прасл. *vidlo («вила»);
- Власний < własny, яке може бути питомо польським, а може й походити від чеськ. vlastny;
- Вонпити («сумніватися») < wąpić;
- Гасло < hasło < прасл. *gadlo < *gadati;
- Гармата < armata < італ. armata («військо», «армія»);
- Гарцювати < harcować;
- Ґрати < krata < італ. crata («плетінка»);
- Ґречний < greczny (походить від виразу k rzeczy («до речі»), калькою з greczny є слово доречний);
- Ґудзик < guzik < прасл. *guzъ («ґуля», «ґудзь»; з огляду на наявність звуків «ґ» і «дз» замість належних «г» і «з» слід визнати ймовірнішим польське походження, питомо українське мало бути *гузик);
- Дзбан < dzban < прасл. *čьbanъ (при питомо українському джбан);
- Дзьоб < dziob / dziub. Це польське новоутворення XVIII століття походить від dziobać / dziubać з прасл. *zobati[ком. 3];
- Досконалий < doskonały (первісне значення «завершений», «виконаний» < прасл. *konati («закінчити», «виконати»);
- Жодний < żaden (скорочення від niże jeden — «не один»);
- Завжди < zawżdy (сучасна форма zawsze) < za + wżdy (< wszegdy), якому відповідає питомо українське завсігди;
- Замок < zamek («замо́к», «за́мок», за походженням — калька з сер.-в.-нім. slōʒ);
- Заядлий < zаjаdłу;
- Зброя < zbroja;
- Збруя < zbroja;
- Звитяга < zwycięstwo, що походить від wiciądz («витязь»);
- Зичити < zyczyć від żyć («жити»);
- Зненацька < znienacka від nadzeja < прасл. *nadḕja («надія»);
- Зрада, зрадити < zdrada, zdradzić, що вважається калькою сер.-в.-нім. ver-raten («зрадити», первісно — «поганою радою завдати шкоди»);
- Кеп, кпини < kiep (< прасл. *kъp-), kpiny;
- Клус < klus;
- Ковадло < kowadło від kować < *kovati;
- Ковдра < kołdra;
- Кошторис < kosztorys (утворене від koszt + rys);
- Краля < kralka («картяна дама»);
- Кревний < krewny, утворене від krew (відповідає питоме «кровний»);
- Кріль < królik;
- Крок < krok;
- Крот (у сполученнях «сто крот» тощо) < kroć < прасл. *kortъ (звідки староцерк.-слов. кратъ, запозичене до української як крат);
- Курок < kurek («півник», калька з нім. Hahn);
- Луза < łuza (раніша форма bluza) < фр. blouze;
- Міць < moc < прасл. *mogtь (звідки також і питомо українське (староукр.) міч);
- Навіть < nawet, утвореного від na + wet («закінчення судової справи»), первісне значення «нарешті»;
- Недолугий < niedołęga;
- Ніц («нічого») < nic;
- Олівець < ołówek < ołów («свинець»);
- Пан < pan < прасл. *gъpanъ;
- Пантрувати < patrzyć («дивитися»), opatrywać («забезпечувати»), що зазнали впливу pantrować, penetrować («нишпорити»);
- Певний < pewny < прасл. *pъvati («уповати»);
- Пильнувати < pilnować < pilny (не зовсім ясного походження, окрім того, слово пильныи засвідчене в давньоруській мові);
- Плентатися < діал. plętać się, літ. форма plątać się (відповідає питомо українське плутатися);
- Пляма < plama (раніша форма plana, якій відповідає питомо українське плена́ — «тріщина в металі»);
- Повидло < powidła;
- Поєдинок < pojedinek;
- Пончик < pączek < pẹkać («пукати», «тріскати»);
- Прагнути < pragąć < praẑyć («пряжити», «смажити»);
- Промінь < promień (що відповідає староукраїнському «поромінь»);
- Простирадло (< proscieradło, яке відповідає питомо українському «простирало»);
- Свідомий < świadomy (відповідає дав.-рус. съвѣдомыи — «відомий», «випробуваний»)[ком. 4];
- Сейм < sejm < прасл. *sъjьmъ/*sǫjьmъ (питомо українське — сойм);
- Скарга < skarga < прасл. *skъrg- (корінь зі значенням «скреготати»);
- Склеп < sklep < прасл. sъklepъ;
- Скромний < skromny (через російське посередництво) < прасл. *sъ-kromьnъ;
- Скроня < skroń (що відповідає дав.-рус. скоронь, скороня);
- Слебезува́ти («читати по складах») < sylabizować (від sylaba — «склад»);
- Слоїк < sloik, slój, можливо, від прасл. *sъlojь < *sъliti;
- Слуп < słup < прасл. *stъl̥pъ (звідки питоме стовп);
- Сподівати(ся) < spodziać się (походить від dziać — «діяти»);
- Статечний < stateczny (утворене від statek, якому відповідає укр. статок);
- Стокротка < stokrotka, від stokroć («сто разів», «сто крат»);
- Стосувати (застосовувати) < stosować (від застарілого stos — «удар»);
- Схрон < schron (від прасл. *xorniti, звідки також укр. хоронити, церк.-слов. хранити);
- Тістечко < ciasteczka від ciasto («тісто»);
- Тлумачити < tłumaczyć (відповідає питомо українському товмачити);
- Тлумити < tłumić (відповідає українському діалектному товмити — «крити щось у собі», «приховувати своє горе»);
- Тлустий < tłusty < прасл. *tъl̥stъ (відповідає питомо українському товстий);
- Тубілець < tubylec (tu — «тут» + być — «бути»);
- Увага < uwaga < від waga;
- Урочистий < uroczysty від urok («річна плата») < rok («рік»);
- Філіжанка < filiżanka < запозичення з тур. fincan. Можливо й румунське посередництво;
- Хвилина < chwila («мить», «короткий проміжок часу»);
- Хвиля — контамінація слів fala («хвиля») + chwila;
- Хлопець < chłopec < прасл. *хolpъ (звідки питоме «холоп»);
- Хорунжий < chorąży < chorągiew (що відповідає питомо українському «хоругов»);
- Цебер < ceber < прасл. *čьbьrъ (споріднене з *čьbanъ, звідки укр. джбан);
- Цирульник < cyrulik;
- Цнота < cnota < cny < прасл. *čьstьnъ (звідки також й укр. честь);
- Цікавий < ciekawy (утворене від ciekę — «течу»);
- Цукерка < cukierek (утворене від cukier);
- Шкіра < skórа < прасл. *skora (звідси й питоме «скорина»);
- Шкура < skórа < прасл. *skora;
- Шлюб < ślub < прасл. *sъljubiti
.
Слова, засвоєні через посередництво польської мови
- Латинізми
- Аркуш < arkusz < лат. arcus («дуга, лук, арка»);
- Балія < balia < лат. bacula;
- Вика < wyka < давн.в-нім. wicka, wicha < лат. vicia. Не виключається і питомо слов'янське походження;
- Клавіш, клавіша < klawisz < лат. clāvis («ключ»);
- Кімната < komnata < лат. cam(i)nata;
- Лемент < lament < лат. lamentum («ридання», «плач»);
- Музика (з наголошеним другим складом) < muzyka < лат. musica. Варіант з першим наголошеним складом запозичений, очевидно, через посередництво російської, у давньоруській мові форма цього слова була мусикия (пряме запозичення від грец. μουσική);
- Пензель < pędzel < сер.-в.-нім. pensel < pḕnicіllus, пов'язане з pḕniculus («хвістик») зменшеною формою від penis — «хвіст»;
- Петрушка < pietruszka < сер.-в.-нім. petersîlje < лат. petroselinum < грец. πετροσέλινον («гірська селера»);
- Пігулка < pigułka < лат. pilula;
- Пропозиція від лат. prỏpositio, очевидно, через пол. propozycja;
- Раптом < raptem, що за походженням є формою орудного відмінка від rapt, запозиченого від лат. raptus («викрадення», «грабіж»);
- Решта < reszta < нім. Rest < фр. reste або італ. resto < restum («те, що залишилося»);
- Сенс < sens < sḕnsus («почуття», «свідомість», «розум»);
- Таблиця < tablica < нар.-лат. tabla < лат. tabula;
- Цвинтар < cwentarz < лат. coemeterium;
- Цибуля < через пол. cebula або сер.-в.-нім. zibolle < caepulla (зменшена форма від caepa).
- Бавовна < bawełna < Baumwolle. Припускається і чеське посередництво;
- Брук < bruk < сер.-н.-нім. brugge («міст»);
- Бруква < brukiew < ниж.-нім. bruke, wruke
- Бурштин < bursztyn < нім. Bernstein;
- Блакить < blękit, можливо з сер.-в.-нім. blanchеīt («біла сталево-блискуча фарба»);
- Бровар < browarz < сер.-в.-нім. brouwer, briuwer;
- Будинок < budynek < сер.-в.-нім. *büding («будівництво»);
- Бурштин < bursztyn < нім. Bernstein («палаючий камінь», «жар-камінь»);
- Вага < waga < давн.в-нім. wāga, припускалося і питомо слов'янське походження;
- Вартий < пол. warty < нім. wert;
- Верстат, верстак < warsztat, warstat < нім. Werkstatt;
- Ґанок < ganek < сер-в.-нім. ganc («вхід»);
- Ганчірка < hanczurka < нім. Handscheure;
- Ґатунок < gatunek < верх.-нім. Gattung;
- Гвинт < gwint < нім. Gewinde («нарізка», «різьба»);
- Герб < herb < нім. Erbe;
- Ґніт < knot < нім. Knoten;
- Ґоґель-моґель < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel («мішанина», «безладдя»);
- Груба < gruba < нім. Grube;
- Дах < dach < нім. Dach;
- Деко < deka, очевидно, від нім. Decke («покришка»);
- Дзиґар < dzegar, zegar < нім. Seiger;
- Дишель, дишло < dyszel < сер.-в.-нім. dihsel;
- Дратва < dratwa < сер.-в.-нім. drat («дріт»);
- Дриль < dryl < нім. Drill;
- Дріт < drot < нім. Draht;
- Друкувати, друк < drukować, druk < нім. Druck;
- Дяка, дякувати < dzięk, dziękować < сер.-в.-нім. dank, множина denke («подяка», «думка»). У закарпатський говір, можливо, запозичене через посередництво словац. d'aka;
- Жовнір < żołnierz < сер.-в.-нім. soldenære;
- Жарт < żart < сер-в.-нім. sërten («обдурювати»). Також припускається чеське посередництво (від чеськ. żert);
- Келих < kielich < давн.в-нім. chelih < лат. calix;
- Кельма < kielnia < нім. Kelle;
- Керувати < kierować < нім. kehren;
- Корок < korek < нім. Kork («корок», «кора»);
- Коштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < старофр. coster < лат. cōnstāre («стояти разом»);
- Крам < kram < сер-в.-нім. kram(e);
- Креслити < kreślić < сер.-в.-нім. kritzen;
- Крижмо < kryżmo < чеськ. křižmo < давн.в-нім. chrismo;
- Крисаня, кресаня < kresa < сер-в.-нім. kritz;
- Криси < kresy < сер-в.-нім. kritz;
- Куля < kula < сер.-н.-нім. kule;
- Кухня < kuchnia < чеськ. kuchyně < давн.в-нім. kuchī̆n;
- Кухоль можливе запозичення від kufol < сер.-в.-нім. küefel («мала бочка»);
- Кушнір < заст. kusznierz, kurśnierz, kurśnirz < сер.-в.-нім. kürsenœre, kers(e)ner;
- Куштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < давн.в-нім. kostōn < лат. gusto;
- Кшталт < kształt < нім. gestalt;
- Ланцюг < łańcug (сучасна форма łańcuch) від сер.-в.-нім. незасвідченого слова *lannzug;
- Лицар (рицар) < rусеrz < сер.-в.-нім. ritter («вершник»);
- Лиштва < listwa < сер.-в.-нім. līste («край», «борт», «рубець»)
- Малювати < нім. malen, посередництво польської можливе;
- Муляр < mularz < сер.-в.-нім. mürære;
- Мусити < musić < нім. müssen. Можливо посередництво інших західнослов'янських мов;
- Муштрувати < musztrować < нім. mustern;
- Мушля < muszla < нім. Muschel («мушля») < лат. musculus («м'яз», «мускул»);
- Набакир < na bakier (утворене від прийменника na й іменника bakier, що походить з нім. back kahren);
- Нирка < nerka < нім. Niere;
- Обценьки < obcęgi < нім. Hebzange;
- Пастернак < pasternak < нім. Pasternak < лат. pastinaca;
- Плюндрувати < plądrować, заст. plundrować, plondrować < нім. plündern;
- Рада < дав.-пол. або дав.-чеськ. rada < сер.-в.-нім. rât;
- Ратуша < ratusz < сер.-в.-нім. rāthūs;
- Рахувати < rachоvać < сер.-в.-нім. rechen;
- Ринок < rуnеk < сер.-в.-нім. rinc («круг», «коло»);
- Рятувати < ratować < нім. retten;
- Скриня < skrynia, очевидно, від сер.-в.-нім. scrini < лат. scrinium («кругла коробка для паперів»); припускається і питоме походження (прасл. *skrinъ, *skrina, *skrinja, пор. «криниця»);
- Слюсар < ślusarz < сер.-в.-нім. sloʒʒer, нім. Schlosser («майстер з виготовлення замків»);
- Смак < smak < давн.в-нім. smac;
- Смалець < smalec < нім. Schmalz;
- Спис < spisa < нім. Spiess («піка»);
- Стельмах < stelmach < нім. Stellmacher;
- Стодола < stodoła < давн.в-нім. stadal; припускається і чеське посередництво;
- Струдель < strudel < нім. Strudel;
- Сумка < suma, sumka < давн.в-нім. soum;
- Трапляти(ся) < trafić < нім. treffen;
- Труна < truna (сучасна форма trumna) < нов.-в.-нім. truhne (Truhe);
- Туз < tuz < нім. Daus;
- Фольга < folga < нім. Folie < лат. follium («листок»);
- Хвіртка < fortka (суч. пол. furtka) < нім. Pforte (звідси також рос. форточка — «кватирка»);
- Цвях < ćwiek < нім. Zweck. У сучасній польській мові «цвях» — gwóźdź[22], а ćwiek — «шип на одязі»;
- Ціль < cel < сер.-в.-нім. zil;
- Цукор < zukier < нім. Zucker;
- Шанувати < szanować < сер.-в.-нім. schônen («берегти»);
- Шаплик < szaflik < сер.-в.-нім. schaf, scheffel;
- Шафа < szafa < давн.в-нім. schaf;
- Швидкий < szwitki, świtki < дав.-н.-нім. swið;
- Шельма < szelma < сер.-в.-нім. schelm(e), нім. Schelm;
- Шибка < szyba < сер.-в.-нім. schibe («коло», «диск», «скиба», звідси також «шайба»). Можливе й пряме запозичення;
- Шинка < szynka < нім. Schinken;
- Шкода < szkoda < давн.в-нім. scado;
- Шлях < szlak, szlach < нім. Schlag, сер.-н.-нім. slach («удар»), посередництво польської можливе;
- Шляхта < szlachta < сер.-в.-нім. slahte («рід, плем'я»);
- Шукати < szukać < дав.-н.-нім. sōkion (споріднене з англ. seek, нім. suchen);
- Ярмарок < jarmark < сер.-в.-нім. jârmarket («щорічний ринок»)
.
- Галліцизми
- Багнет від bagnet < фр. baionette (від назви міста Байонна)
- Валіза < waliza < фр. valise або напряму з лат. valesia («клунок вершника»).
- Кашкет < kaszkiet < фр. casquette (зменшена форма від casque — «каска», «шолом»).
- Краватка < krawat < фр. cravate
- Парасоль < фр. parasole («сонячна парасоля»), слово вживається майже у всіх слов'янських мовах.
- Прас (праска) < prasa < нім. Presse < фр. presse.
- Родзинки < rodzynek < нім. Rosine < фр. raisin sec.
- Серветка < serweta < фр. serviette
- Тасувати < tasować < фр. tasser
- Богемізми
- Брама < brama < чеськ. brana
- Вагатися < wahać się < чеськ. váhat
- Влада < wladza < чеськ. vlada. Припускається можливість прямого запозичення з чеської. На запозичений характер вказує відсутність характерного українській мові повноголосся (як у слові володіти). Разом з тим фонетично подібне до влада слово «владика» є церковнослов'янізмом.
- Жебрати < żebrać < чеськ. žebrati < дав.-чеськ. škebrati («канючити»)
- Костьол < kościół < чеськ. kostel < давн.в-нім. kastel («замок») < лат. castellum
- Праця < praca < чеськ. práce < діал. прасл. *portja, пов'язаного з *portiti («посилати»)
- Чвал < cwał < чеськ. cval, від cválati («скакати чвалом», давньочеське значення — «бити», «тренувати коней»)
- Чигати < czyhać < чеськ. čihat
- З інших мов
- Кава < kawa < тур. kahve
- Карета < kareta < італ. carretta
- Каштан < kasztan < нім. Kastanie, Kastane < лат. castanea < грец. κάστανον
- Мигдаль < migdał < лат. amygdalus < грец. ἀμύγδαλος
- Палац < pałac < італ. palazzo
- Помаранча < pomarańcza < італ. pomarancia. Не виключене й німецьке посередництво.
- Порцеляна < porcelana < італ. porcellana
- Страйк < strajk < англ. strike
- Таця < taca < італ. tazza
- Шпалери < szpaler < нім. Spalier < італ. spalliera
Кальки
Окрім запозичень, в українській мові існує певна кількість кальок. За зразком польських слів і виразів утворювалися українські слова і термінологічні словосполучення:
- Надихати — від natchnąć (сучасне inspirować), утворене від na + tchnąć. Польське слово, у свою чергу є калькою з лат. inspiro, церковнослов'янською калькою є въдъхновлѧти;
- Підручник — від podręcznik, утвореного від pod («під») + ręka («рука»);
- Посідати — від posiadać, яке, в свою чергу, є адаптованим запозиченням з лат. possidere;
- Посторонок — від postronek < чеськ. postranek, що, можливо, походить від сер.-в.-нім. stranc (слово зазнало фонетичних змін під впливом слов'янського по стороні);
- Часопис — від czasopismo, що в свою чергу, є калькою з нім. Zeitschrift.
Питомо українські відповідники
Деякі з полонізмів мають свої питомі українські відповідники:
| Полонізм | Походження полонізму | Питомо українське слово | Походження |
|---|---|---|---|
| бачити | пол. baczyć < *ob-ačiti < прасл. *oko < пра-і.є. *h₃ekʷ- | видіти | дав.-рус. видѣти < прасл. *viděti < пра-і.є. *weyd- |
| венгерець | пол. węgier < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. оnoğurs | угорець | дав.-рус. ѹгринъ < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. оnoğurs |
| будинок | пол. budynek < сер.-в.-нім. *būding < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH- | дім | дав.-рус. домъ < прасл. *dȍmъ < пра-балт.-сл. *damús < пра-і.є. *dṓm |
| будувати | пол. budować < сер.-в.-нім. büden < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH- | строїти | дав.-рус. строити < прасл. *strojiti < *strojь < пра-і.є. *sterh₃- |
| ґрати | пол. krata < італ. grata < нар.-лат. *gratis < лат. crātis < пра-і.є. *kr̥tis > *kert- | решітка | дав.-рус. рѣшето < прасл. *rešeto |
| дзбан | пол. dzban < ст.-пол. czban < прасл. *čьbanъ | джбан | прасл. *čьbanъ |
| дякую | пол. dziękuję < давн.в-нім. dankōn < прагерм. *þankōną < *þankaz < пра-і.є. *tóng-o-s < *teng- | спасибі | дав.-рус. съпаси богъ < прасл. *sъpasi bogъ |
| клус | пол. kłus | рись, ристь | дав.-рус. ристати < прасл. *rьstьjǫ < гот. urreisan < прагерм. *uzrīsaną |
| крок | пол. krok < прасл. *krokъ | ступінь | прасл. *stǫpati < пра-і.є. *stembʰ- |
| кульчики | пол. kulczyki | ковтки | дав.-рус. колты < прасл. *kъltati |
| простирадло | пол. prześcieradło < прасл. *prostiradlo | простирало, простиня | прасл. *prostira(d)lo < *prostirati, дав.-рус. *простиря > простъ > прасл. *pro-stъ |
| сейм | пол. sejm < ст.-пол. sejm < прасл. *sъjьmъ | сойм | прасл. *sǫjьmъ < *sъjьmъ |
| філіжанка | пол. filiżanka < рум. filigean < осман. فنجان (fincan) < перс. پنگان (pengân) < осет. фынг < дав.-гр. πίναξ (pínax) | ча́шка | дав.-рус. чаша < прасл. *čaša |
| цвях | пол. ćwiek < нім. zweck < сер.-в.-нім. і давн.в-нім. zwec | гвіздок | дав.-рус. гвоздь < прасл. *gvozdь < пра-балт.-сл. *gwasdas < пра-і.є. *gwosdʰos |
| червоний | пол. czerwony < ст.-пол. czerwiony < прасл. *čьrvenъ > *čьrvь < пра-балт.-сл. *kírmis < пра-і.є. *kʷŕ̥mis | черве́ний | дав.-рус. чьрвенъ < прасл. *čьrvenъ > *čьrvь < пра-балт.-сл. *kírmis < пра-і.є. *kʷŕ̥mis |
| швидкий | пол. szwitki, świtki < сер.-н.-нім. swît < дав.-н.-нім. swið | бистрий | прасл. *bystrъ < пра-і.є. *bʰūs-ro- |
Псевдополонізми
Іноді помилково зараховують до полонізмів[23][11] без достатніх підстав питомо українські слова давньоруського й праслов'янського походження[24][25][26][27], а також запозичення з інших слов'янських і неслов'янських мов, відсутні у російській мові, але наявні у польській:
| Українське слово | Походження | Схоже польське слово | Примітки |
|---|---|---|---|
| аби | дав.-рус. абы | aby | Утворене з а + бы; первісно — аорист у значенні суб'юнктива. |
| але | дав.-рус. а + ле («ледве») | ale | |
| арешт | нім. Arrést | areszt | Запозичене в XVII столітті. Пізнім полонізмом може вважатися вимова з наголосом на перший склад (а́решт), замість літературної аре́шт. |
| батіг | дав.-рус. батогъ | batog | |
| блазень | дав.-рус. блазнъ («спокуса», «обман») | błazen | Співзвучні слова наявні в багатьох слов'янських мовах (напр. староцерк.-слов. блазнъ — «омана», «спокуса»). Походження їх неясне, частіше за все вважаються спорідненими з латис. blazt («блимати»), blazma («блиск») |
| бо | дав.-рус. бо | bo | Поширене і в церковнослов'янській мові, того ж походження й рос. ибо |
| брила | пра-і.є. *bhrula, *bhrila | bryła | |
| бруд | прасл. *brudъ | brud | |
| вада | дав.-рус. вада | wada | |
| вапно | дав.-рус. вапь («фарба»), дав.-рус. вапьно («вапно») < прасл. *vapьno | wapno | Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή. |
| гречкосій | гречка+сіяти | hreczkosiej | Це слово не може бути полонізмом, бо пол. hreczka («гречка») до польської потрапило з української і є там діалектним (нормативним варіантом є gryka)[28] |
| гроно | прасл. *grono | grono | Полонізмом може вважатися лише фонетичний варіант з початковим ґ (ґроно). Від прасл. *grono походить також грань |
| гума | лат. gumma | guma | Запозичене в XVI столітті; слово вживається майже у всіх слов'янських мовах |
| діжка | прасл. *děža | dzieża | Засвідчене й у російській мові (дежа) |
| живиця | прасл. *żivica | żywica | У цьому значенні відоме й у російській мові |
| з-за | прасл. *jьz- + *za | zza | Українське «з» могло розвинутися з дав.-рус. изъ.[джерело?] |
| зле | дав.-рус. зъло | złe | |
| зненавидіти | староцерк.-слов. ненавидѣти | znienawidzić | Підстав вважати полонізмом нема. Може бути утворене від староцерк.-слов. возненавидѣти зі заміною приставки «воз-» українською «з-» |
| квітка | прасл. *květъ, *květъka | kwiat | У західнослов'янських мовах збереглися праслов'янські сполучення *gv, *kv. У південнослов'янських мовах ці звукосполучення перейшли у *zv, *cv у межах процесу другої палаталізації; вважається, що аналогічний процес відбувся і в східнослов'янських. Але лесикографічні дані показують питомість форм *gv, *kv для багатьох українських діалектів (у тому числі східних, де польський вплив був меншим), а також для деяких російських (форми кветка, квести тривалий час зберегалися у північно-західних російських діалектах[29]). |
| коло | прасл. *kolo | koło | Первісне значення — «коло», «колесо», «круг». «Колесо» утворене від стародавньої множини слова «коло» — «колеса». |
| кохати | прасл. *kochati | kochać | Первісне значення — «доглядати, дбати». Не виключений вплив польського значення слова на його українську семантику. Пояснення самого слова як полонізму непереконливе[24] |
| кошуля | прасл. košulja | koszula | Праслов'янське запозичення з лат. casula («хижка», «курінь») |
| кравець | прасл. *kravьcь | krawiec | Праслов'янське *kravьcь вважається діалектним: воно, очевидно, було відоме тільки на півночі поширення праслов'янських говорів, бо похідні від нього представлені тільки в західних і почасти східнослов'янських мовах (чеськ. kravec, пол. krawiec, в.-луж. і н.-луж. krawc, укр. кравець, біл. кравец, рос. діал. кравец). |
| кут | прасл. *kǫtъ | kąt | Існує й у російських діалектах |
| лихо | дав.-рус. лихъ < прасл. *liхъ | licho | |
| лікар | дав.-рус. *лѣкарь | lekarz | Походить від праслов. *lěčiti («лікувати»). Слово лекарь як застаріле відоме й у російській мові. |
| лічити | прасл. *ličiti | liczyć | Вважають похідним від *likъ, і порівнюють зі словами «лице», «личити» |
| мова | прасл. *mьl̥va | mowa | Польське mowa вважається запозиченням з української[30]: прасл. ьl̥ у польській давало -il- або -eł-, а не -ow- (пор. прасл. *mьl̥čati > укр. мовчати, пол. milczać; прасл. *vьl̥kъ > укр. вовк, пол. wilk; прасл. *vьl̥na > укр. вовна, пол. wełna; прасл. *pьl̥nъ > укр. повний, пол. pełny). Хоча поширенню форми без l можливо сприяв сильний польський вплив, про це може свідчити наголос у слові, у давньоукраїнську добу використовували лише форму з l, перший випадок вживання форми без l засвідчено у грамоті з Самбора в 1422[31]. В польській мові форма без l вперше з'явилась у Свентокшиських проповідях. Також польські джерела говорять про малоймовірне запозичення слова mowa з української[32]. |
| неділя | дав.-рус. недѣля, недѣлѩ < прасл. *nedělja | niedzeiela | Перенесення значення слова неделя у російській мові (там воно значить «тиждень») відбулося, певно, під впливом подвійного значення у грец. σάββατα («субота», «тиждень»). В інших слов'янських мовах слово зберігає своє давнє значення. Але в давньоруській мові слово недѣля значило не тільки «неділя», а й «тиждень»[33]. |
| око | дав.-рус. око < прасл. *оkо | оkо | Праслов'янське слово, праіндоєвропейського походження (лит. akìs, грец. ὄσσε, лат. oculus). У російській сприймається як застаріле й вживається лише в поетичному контексті. |
| оксамит | дав.-рус. оксамитъ | aksamit | Трапляється в тексті поеми «Слово о полку Ігоревім». Давньоруське слово походить від грец. ἑξάμιτος, із закономірним для східнослов'янських мов переходом початкового ἑ- в «о-». Для польського можливо латинське посередництво (через лат. examitum), подібно нім. Samt |
| опріч | дав.-рус. опричь | oprocz | Слово опричь відоме й в російській мові, пор. «опричнина» |
| питати | дав.-рус. пытати | pytać | У російській мові значення слова пытать як «питати» відоме як застаріле. Основне — «катувати», «допитувати на тортурах». |
| пиха | дав.-рус. пыхъ | pycha | |
| прапор | дав.-рус. прапоръ | рrороrzес | Питомо східнослов'янське слово — поропоръ (< прасл. *роrроrъ). Форма прапоръ є церковнослов'янізмом. |
| рік | прасл. *rokъ, дав.-рус. рокъ |
rok | Слово *rokъ означало «термін», «проміжок часу», рокъ — «доля», «вік». У російській мові теж існують похідні від них: рок («фатум», «доля»), срок («термін», «строк») |
| річ | прасл. *rěčь < *rěkjь («мова», «слово», «об'єкт») |
recz | Праслов'янське *rěkjь > *rěčь утворене від дієслова *rekti («говорити») з подовженням ступеня голосного. У російській мові слово речь значенні «предмет» відоме як застаріле, сучасне значення — «мова», «мовлення» |
| руїна | лат. ruina | ruina | |
| рух | прасл. *ruхъ | ruch | З того ж кореня дав.-рус. роушити («пересувати»). Звідси й рос. рушить («руйнувати», «розвалювати»), рухлядь («мотлох», первісно — «рухоме майно»). |
| смарагд | староцерк.-слов. змарагдъ | smaragd | Запозичено через церковнослов'янську з грец. σμάραγδος |
| тримати | прасл. *trimati | trzymać | |
| фіранка | нім. Vorhang сер.-в.-нім. vürhanc, vorhanc |
firanka | |
| чапля | прасл. *čapja | czapla | Російську форму з початковим «ц» пояснюють як північну діалектну, з ареалу «цокаючих» говірок. У більшості слов'янських мов і діалектів існує форма з початковим [ч], у тому числі й у південноросійських говорах |
| час | дав.-рус. часъ | czas | Первісне значення (прасл. *čаsъ) — «невизначений проміжок часу». У російській мові основне значення — «година», але відоме вживання й у давньому значенні «час». |
| чекати | прасл. *čekati | czekać | Пор. рос. начеку («напоготові», «на чеку»)[ком. 5] |
Непростими з цього погляду є слова мешкати, місто, червоний. У давньоруській мові засвідчене дієслово мѣшкати у значенні «проживати», але сучасне «мешкати», радше за все, теж слід визнати полонізмом (у разі питомо українського мало бути *мішкати).
Слово «місто» традиційно вважають полонізмом (від miasto), протиставляючи йому староукраїнське город. Проте, слід мати на увазі, що дав.-рус. і староцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значенні «місто», «го́род», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду)[34]. «Червоний» може бути запозиченим з польської (від czerwony), але також бути похідним від дав.-рус. черленый, червеный.
До полонізмів також часто зараховують українські слова, приставкам «ви-», «з» у яких відповідає російська приставка «из-», а приставкам «з-», «с-» відповідає російська «воз-»: виборчий, вимір, здрібнілий, змінний, зненавидіти, зникати, зовнішній, сходинка, схід тощо, порівнюючи їх зі схожими польськими (wyborczy, wymiar, zdrobniały, zmienny, znienawidzić, znikać, zewnetszny, schodek, wschód). Проте, відоме, що приставки «воз-», «из-», а також більшість слів з ними не є питомо російськими (східнослов'янськими), а запозичені з церковнослов'янської (староцерковнослов'янської) мови (пор. рос. выбор — церк.-слов. изборъ).
Не можуть вважатися полонізмами й українські назви місяців, схожі з польськими: липень, серпень, грудень (пол. lipiec, sierpień, grudzien), оскільки вони мають загальнослов'янське походження.
У російській мові
Період активного засвоєння польської лексики російською мовою належить до XVI—XVIII ст.[35]. На думку польського філолога Веслава Вітковського, у сучасній літературній російській мові існує понад 1 000 полонізмів, а загальна кількість польських запозичень (у тому числі історичних) оцінюється ним у близько 7 500 слів[36]. До найбільш поширених полонізмів[37][38][39][40] у російській мові відносять, зокрема:
- башня < baszta
- бердыш < berdysz
- бляха < blacha
- бричка < bryczka
- брюква < brukiew
- будка < buda
- бутылка < butelka
- буханка («буханець») < bochenek
- быдло < bydło
- вага («коромисло вагівниці», «вагівниця для великих вантажів», «стельвага») < waga
- венгр < Węgier (замість дав.-рус. угринъ)
- вензель < węzeł
- вирши < wirsze
- гарцевать < harcować
- гвалт < gwałt
- гоголь-моголь < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel
- гонор < honor
- готовальня < gotowalnia
- грош < grósz
- гусар < husar
- дармовой < darmowy
- дозволить < dozwolić[ком. 6]
- доскональный < doskonaly
- дратва < dratwa
- дрель < drel < нім. Drill
- дышло < dyszel
- если < jeśli < jestli
- жолнер < żołnierz
- забияка < zabijak
- замахиваться (у значенні «робити замах»)
- за́мок < zamek
- заядлый < zаjаdłу
- карета < kareta < італ. carretta
- карта < karta
- каштан < kasztan
- клавиша < klawisz
- клянчить < klęczeć
- кляуза < klauza < лат. clausa
- козлы < kozły
- король < król
- королева < królewa
- костёл < kościół < чеськ. kostel
- кролик < królik
- кружка («кухоль») < kruż < сер.-в.-нім. krûse
- крыжовник («аґрус») < *krzyżewnik
- кувалда < kowadło (через білоруське посередництво)
- курок < kurek
- кухня < kuchnia
- мазурка < mazurka
- малевать < malować
- манатки < manaty
- махина < machina
- мещанин < mieszczanin
- миндаль < migdał
- муштровать < musztrować
- обыватель < obywatel
- отвага < odwaga
- паковать < pakować
- пан < pan
- папироса < papieros
- Париж < Раrуż
- пастернак < pasternak
- петрушка < pietruszka
- повидло < powidło
- подлец < podlec («незнатна людина»)
- поединок < pojedynek
- пончик < pączek
- поручик < poruczik («помічник»)
- потрафлять < potrafiać
- почта < poczta < нім. Poste
- предместье < przedmieście
- принять за < przyjęć za
- прошляпить < prześlepić («проглядіти», «не помітити»; утворене від ślepy)
- пуля < kula
- пунцовый («червоногарячий») < роnsоwу < фр. роnсеаu
- пушка < puszka («металева коробка»)
- рама < rama
- ратуша < ratusz
- рисунок < rysunek
- рынок < rуnеk
- рыцарь < rусеrz
- сбруя < zbroja
- скарб < skarb
- склеп < sklep
- скромный < skromny
- слесарь < ślusarz
- смаковать < smakować
- смалец < smalec
- сумка < suma, sumkа
- таблица < tablica
- так что < tak co
- танец < tanec
- тарелка < talerz
- тасовать < tasować
- уважать < uważać
- улан < ułan
- фигляр < figlarz
- филёнка < filunek
- форточка < fortka
- хлопец < chłopec
- цель < cel
- цирюльник < cyrulik
- цифра < cyfra
- червонец < czerwony
- шкатулка < szkatuła
- шкодливый < szkodliwy
- шкура < skórа < прасл. *skora[41]. Питомо російське слово — скора[42] (пор. скорняк — «кушнір»)[43]
- шляхта < szlachta
- шпалеры («гобелени, тканинні шпалери», «штахети для рослин») < szpaler
- шпаргалка < szpargały
- якобы < jakoby
- ярмарка < jarmarek
У білоруській мові
- артыкул < artykuł
- ахвяра < ofiara
- быдла < bydło
- вандроўка < wandrować < нім. wandern
- кавадла < kowadło
- моц < moc
- лямант < lament
- пярсьцёнак
- сукенка
- слуп < słup
- страшыдла < straszydło
- тлушч < tłuść
- цудоўны < cudowny
Коментарі
- За іншими теоріями з давньоіранського abi-ậxṧaya або з турецької мови — від кореня bak[16]
- Цікавим фактом є вживання у Галичині, що найбільше піддалася польському впливу, замість бачити слова видіти (Видіти // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.), співзвучного з рос. видеть. Разом з тим тлумачний словник Даля подає вживання слова бачить у діалектах російської мови та вважає можливим походження слова від тюркського (татарського) бакмак[17]. Мовознавець Микола Закревський у своїй роботі «Старосвѣтскій бандурист» виводить слово бачити від об-очити[18], тобто зробити дію очима, таку ж думку озвучує і російське видання «Где учиться»[19]
- «Етимологічний словник української мови» під редакцією славіста Ярослава Рудницького не підтверджує польського запозичення, а виводить слово дзьоб / дзюб з праслов'янського зобъ[21].
- Саме в цьому значенні воно вжито в «Слові о полку Ігоревім»: А мои ти куряни — свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы
- Втім, згідно з ЕСУМ, російське слово вважається запозиченням з української
- Співзвучне українське «дозволити», певно, має питомо українську етимологію — від дав.-рус. до + зволити[15]
Примітки
- Brockhaus. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 18 лютого 2016.
- В.В. Піддубна. Висвітлення питання про польський вплив на українську мову в науковій літературі.
- В. Титаренко. Розвиток семантики полонізмів у середньополіських говірках.
- Піддубна В. В. Полонізми в українській лексикографії 20-40-х рр. ХХ ст. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків 2009.
- For Wiktor Weintraub: Essays in Polish Literature, Language, and History Presented on the Occasion of His 65th Birthday. — Mounton, 1975. — С. 449-463.
- Лукінова, Т. Б. Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 25-26. — ISSN 0027-2833.
- Тема 3. Лексика та фразеологія української мови. Архів оригіналу за 8 березня 2016.
- Запозичення із слов’янських мов.
- Руслана Яковець. Пуристичні тенденції в контексті когнітивної лінгвістики. Архів оригіналу за 24 грудня 2017.
- Тараненко, О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 166-167. — ISSN 0027-2833.
- Анатолий Железный. Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине // 8. Краткий словарь польских заимствований в украинском языке.
- Анатолий Вассерман (2013). Украина и остальная Россия (рос). М.: АСТ. с. 85.
- Андрей Медведев (2015). Подлинная история русского и украинского народов. М.: Эксмо. с. 190.
- В. В. Розанов. Голос малоросса о неомалороссах (с. 280—285). Цит. за Украинский вопрос в русской патриотической мысли. Сост., предисловие, послесловие и примечания А. Ю. Минакова. М.: Книжный мир, 2016
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
- Сучасне турецьке bakmak — «дивитися» (Турецько-російський словник. © «Русский язык-Медиа», 2005, Юсипова Р. Р. 80 тис. слів і словосполучень)
- Толковый словарь Даля онлайн
- Старосвѣтскій бандурист — Мыкола Закревськый, Николай Закревский — Google книги
- Буквоед (Этимологическое меню) — Где Учиться? Журнал об образовании.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
- Етимологічний словник української мови: У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Вінніпеґ-Оттава, 1962-82 // т.II стр.55
- gwóźdź. sjp.pwn.pl. Słownik języka polskiego. Процитовано 24 грудня 2017.
- Персональный сайт Анатолия Ивановича ЖЕЛЕЗНОГО | Книги, статьи, размышления…
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- Список полонізмів в українській мові або давньоруська лексика, кваліфікована як полонізми 15-17 століть.
- Краткий словарь древнерусского языка.
- hreczka // Słownik języka polskiego
- Псковский областной словарь с историческими дан- ными. Вып. 14: Кармазинный –– кологородье / Под ред. Л. А. Ивашко, Л. Я. Костючук, И. С. Лутовиновой. –– СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. — 388 с.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Шевельов Юрій. Історична фонологія української мови. — Харків : Акта, 2002. — С. 529.
- Andrzej Bańkowski. Etymologiczny słownik języka polskiego. — Warszawa : PWN, 2000. — Т. 2. — С. 215.
- Макс Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — Москва : Прогресс, 1987. — Т. 3. — С. 57.
- И. И. Срезневский (1902). Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменным памятникам. Том второй.
- Заимствованные слова в русском языке из английского, французского или немецкого: Примеры, значение.
- Wiesław Witkowski. Nowy słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim. Kraków: «Universitas», 2006. с. 256. ISBN 83-242-0736-8.
- М. Р. Фасмер (1964—1973). Этимологический словарь русского языка. М.: Прогресс.
- Панькин В.М., Филиппов А.В. Полонизмы. Языковые контакты: краткий словарь, Флинта, 2011 г.
- В. В. Шаповал. Проблемы выявления полонизмов в русском жаргоне.
- Заимствования из славянских языков.
- Шкура // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Скора // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- Скорняк // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
Література
- Ткаченко О. Б. Полонізм // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 466.
- Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові // «Рідна Мова», 1936 р., ч. 1, с. 13-18.
- Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. ISBN 978-83-235-0838-0
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
- М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
Посилання
- Полонізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 425. — 634 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.