Лісовський Роберт Антонович

Ро́берт Анто́нович Лісо́вський (29 грудня 1893, с. Кам'янське, Катеринославської губернії, нині місто Дніпропетровської області — 28 грудня 1982, Женева, Швейцарія) — український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном.

Лісовський Роберт Антонович
Народження 29 грудня 1893(1893-12-29)[1]
Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[2]
Смерть 28 грудня 1982(1982-12-28)[1] (88 років)
  Женева, Швейцарія
Релігія лютеранство
Жанр художник-графік
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник, графічний дизайнер, графік
Напрямок Графіка
Роки творчості 1914 - 1970
Вплив Георгій Нарбут, Михайло Бойчук

Чоловік Стефанії Туркевич-Лукіянович[3].

Життєпис

Народився 29 грудня 1893 року в м. Кам'янське. Походив з німецької родини. Батько Антін Карлович Лісовський, народжений 1863 року в м. Томашеві Березинського району, був німецького походження, як і мати Юлія фон Анзер (Ансієр). Батько працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики (у радянський час — завод ім. Дзержинського в Дніпродзержинську). Брат Борис (Бернгард) Антонович Лісовський (1898—1937), який працював керівником групи постачання «Кам'янбуду» і був репресований у Кам'янському 1937 року, фігурує в справі як німець. Роберт мав також брата Володимира, сестер Олену і Матильду. Те, що батьки трьом з п'яти своїх дітей дали німецькі імена (Роберт, Бернгард, Матильда), теж вказує на їхнє німецьке походження.

Початкову освіту Роберт здобув у Кам'янському в німецькій школі.

В 1906–1908 роках навчався у Миргородській художньо-промисловій школі ім. М. Гоголя у Опанаса Сластіона та Рудольфа Пельше. У 1908–10 роках вчився у Миколи Мурашка в Києві. У 1917–1921 роках навчався в Українській державній академії мистецтв під керівництвом Г. Нарбута та М. Бойчука.

Логотип авіакомпанії Lufthansa
Логотип ОУН

Ілюстрував третє видання збірки поезій Павла Тичини «Сонячні кларнети», опублікованої в 1922 році[4].

1919 року був художником-декоратором вистави «Ромео і Джульєтта» Шекспіра, поставленої в «Молодому театрі» Леся Кур­баса.[5]

З 1920 р. емігрував. Мав намір добратися до Лейпцига, однак обставини не сприяли цьому. Поселився у Львові, де вже сформувалася мистецька придніпровська група — Гурток Діячів Українського Мистецтва. Працював оформлювачем книжкових видань, учителем рисунку у вчительській семінарії. Деякий час проживав у селі Янчині (нині Іванівка Перемишлянського району) у п. Мирона Луцького, де створив низку картин (зокрема, Веранда, двір Янчин).[6]

У Львові 1925 року одружився зі Стефанією Туркевич-Лукіянович (1898—1977) — першою українською жінкою-композитором. 1927 року у Львові у них народилася донька Зоя Лісовська (по чоловікові Нижанківська) — живописець і графік. Онучка Роберта Лада Нижанківська-Кукс (нар. 1962) — теж художниця.

У 1927 році Роберт Лісовський закінчив Берлінську академію мистецтв. Між 1929 та 1945 роками був професором графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі. Його ученицею вважала себе українська художниця і поетеса Галя Мазуренко (1901—2000), чиє дитинство теж минало на Січеславщині.

Після війни Лісовський перебуває в Італії, де багато малює.

Згодом 17 років проживав у Лондоні, де певний час очолював Союз українців Великої Британії.

З 1976 року жив у Женеві, де помер 1982 року.

За словами Марини Антонович-Рудницької: «З Лісовським відійшов у могилу останній безпосередній учень Нарбута».

Письменник Улас Самчук про Лісовського: «антенно-вразливий проповідник чистоти і грації лінії і правди Роберт Лісовський з його артистократичною душею і богемською безпорадністю». (Улас Самчук. На білому коні. Виннипег. 1980. — С. 12).

Творчість

Створив проєкти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблему ОУН «Тризуб з мечем»[7], а також проєкти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів тощо. Автор обкладинки до поетичної збірки О. Ольжича «Вежі» (Прага, 1940), обкладинки місячника «Визвольний шлях» (що виходив у Лондоні з 1948) тощо.

У галузі прикладного мистецтва створив проєкти килимів у майстерні «Гуцульське мистецтво» в м. Косові, надмогильного пам'ятника Ользі Басараб на Личаківському цвинтарі у Львові).

У техніці акварелі створив пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Лісовського характерна краса і співмірність графічних композицій, ретельність і високий професіоналізм виконання, активність кольорових рішень.[8]

Написав спогади про Георгія Нарбута.

Логотип Lufthansa

Лісовському приписують[9][10] створення в 1927 році логотипу для авіакомпанії в результаті перемоги у конкурсі робіт «Lufthansa».

Однак логотип авіакомпанії належав ще її попереднику, авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei, і був створений 1918 року німецьким графіком і архітектором Отто Фірле. В 1926 році після об'єднання компанії і утворення «Deutsche Luft Hansa» він зазнав певного редизайну. В самій Lufthansa не змогли підтвердити факт проведення конкурсу чи участь у ньому Роберта Лісовського[11].

Єдиним підтвердженням участі Лісовського в роботі над логотипом Lufthansa на сьогодні є свідчення дочки художника Зої Лісовської-Нижанківської, які їй переповів сам батько.[12]

Вшанування пам'яті

У Кам'янському є вулиця Роберта Лісовського[13].

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. http://www.history.org.ua/?termin=Lisovsky_R_A
  3. Lisovsky, Robert (англ.)
  4. Павло Тичина. Соняшні кларнети. Андрій Ніковський. Vita Nova. Фототипічне видання 1918 року. Київ, 2004, 1500 примірників. Сторінка II.
  5. В. Попович, Г. Г. Стельмащук. Лісовський Роберт Антонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=55713 (дата звернення: 01.08.2021)
  6. http://uartlib.org/downloads/UkrainskeMistectvo_2_1926_uartlib.org.pdf
  7. Українець, який створив емблеми ОУН, Пласту та авіакомпанії Lufthansa
  8. Лісовський Роберт – Бібліотека українського мистецтва. uartlib.org (укр.). Процитовано 29 березня 2017.
  9. Украинец автор логотипа Lufthansa? Расследование ЦТС
  10. Український журавель у німецькому небі… Роберт Лісовський
  11. Was the Lufthansa Logo Designed by a Ukrainian artist?(англ.)
  12. Украинец автор логотипа Lufthansa? Расследование ЦТС(рос.)
  13. Про перейменування вулиць міста Дніпродзержинськ та селища міського типу Карнаухівка — Офіційний сайт Кам'янської міської ради

Посилання

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.