Макарова Людмила Йосипівна
| Макарова Людмила Йосипівна | |
|---|---|
| Народилася |
20 жовтня 1921[1][2] Петроград, Російська СФРР[1] |
| Померла |
30 травня 2014 (92 роки) Санкт-Петербург, Росія ·хвороба |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Роки активності | з 1938 |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Копелян Юхим Захарович |
| Нагороди |
               |
| IMDb | ID 0538418 |
Людмила Йосипівна Макарова (нар. 20 жовтня 1921, Петроград — пом. 30 травня 2014, Санкт-Петербург) — радянська і російська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1977).
Біографія
Людмила Макарова народилася 1921 року в Петрограді (нині Санкт-Петербург).
У дитинстві мріяла стати балериною, але хвороба ніг виключила балет, його замінив драматичний гурток при Будинку вчителя. У 1938 році вступила до студії при Ленінградському Великому драматичному театрі імені Г. О. Товстоногова (БДТ)[3]. Тоді ж була прийнята до допоміжного складу театру і дебютувала на сцені в епізодичній ролі Хлопчаки у виставі «Кубанці» за п'єсою В. М. Ротко, поставленій Борисом Бабочкіним[4].
У 1941 році закінчила студію і була прийнята до трупи БДТ. Встигла зіграти Аню в чеховському «Вишневому саду» (у постановці Павла Гайдебурова), у травні вийшла заміж за молодого актора БДТ Юхима Копеляна, але почалася німецько-радянська війна розлучила її з театром та з чоловіком: Великий драматичний театр був евакуйований до Кірова, а чоловік пішов добровольцем до народного ополчення. Сама вона залишилася в Ленінграді. З 1941 року і до закінчення війни служила в Театрі Балтійського флоту. Спочатку, за спогадами актриси, це були бригади, які виступали в портах (куди їх доставляли на човнах), на кораблях, одного разу навіть на підводному човні, потім поставили спектакль «Біля стін Ленінграда», який грали в блокадному місті, у БК «Виборзький»[3]. Пізніше, після прориву блокади, театр на багатьох фронтах піднімав настрій бійцям комедіями Олександра Островського «Не все коту масляна» і «Свої люди — поквитаємось»[5].
У 1945 році повернулася до Великиого драматичного театру (нині Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова), де служила до кінця свого життя.
Сценічну кар'єру починала в ті часи, коли не тільки БДТ, але весь радянський театр переживав кризу і втрачав глядачів[6]. Вона починала як лірична героїня, при цьому менше всього переконувала критиків саме в ліричних сценах[5]. Всупереч нав'язаному режисерами амплуа прагнула стати характерною актрисою. «В образах, створених нею, — писала Т. Забозлаєва, — інколи проскакувало щось більш конкретне, ніж тільки юна безпосередність почуттів. Граючи поверхневі ролі дівчаток з повоєнних комедій або казкових героїнь, вона прагнула зробити ці образи „впізнаваними“, знайти в них життєво достовірне».
Брала участь у дублюванні іноземних фільмів.
Померла в Санкт-Петербурзі 30 травня 2014 року[7]. Прощання з актрисою відбулося 3 червня 2014 року в БДТ ім. Г. О. Товстоногова. Похована на Літераторських містках Волковського кладовища[8][9].
Нагороди та звання
- Заслужена артистка Російської РФСР (1957)[10].
- Народна артистка РРФСР (1963)
- Народна артистка СРСР (1977)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2002)[11]
- Орден Пошани (2011)[12]
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
- Медаль «За оборону Ленінграда» (1945)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975)
- Медаль «Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль Жукова
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «На відзначення 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда» (1957)
- Медаль «В пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» (2003)
- Медаль «300 років Російському флоту»
- Театральна премія Санкт-Петербурга «Золотий софіт» — спеціальна премія «За творче довголіття та унікальний внесок у театральну культуру» (1999)[13]
- Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2006)
- Знак народної вдячності «Созидатель Петербурга» (2001).
Родина
- Чоловік — Юхим Захарович Копелян (1912—1975), актор театру і кіно, Народний артист СРСР(1973).
Творчість
Ролі в театрі
- 1938 — «Кубанці» В. М. Ротко; режисер Бориса Бабочкін — Хлопчик
- 1939 — «Бікин впадає в Уссурі» Михайла Чумандріна; постановка А. В. Мелузова — Холопка
- 1939 — «Вовк» Леоніда Леонова; режисери Б. А. Бабочкін і Павла Вейсбрьома — Подруга
- 1941 — «Вишневий сад» Антона Чехова; постановка Павла Гайдебурова — Аня
- 1945 — «Стакан води» Е. Скриба — Ебігейл
- 1945 — «Неспокійна старість» Леоніда Рахманова; постановка A. M. Жукова — Студентка
- 1945 — «Створення світу» Миколи Погодіна; режисер І. С. Зонне — Сімочка
- 1947 — «Закон зимівлі» Бориса Горбатова; режисер Володимир Кожичі — Ксенія, прибиральниця
- 1947 — «Велика любов» (Мужність) Георгія Березко; постановка Рафаїла Сусловича — Рижова
- 1947 — «Російське питання» Костянтина Симонова; постановка Захара Аграненка — Міс Бридж
- 1948 — «В одному місті» А. В. Софронова; постановка Є. К. Лепковської — Клавдія Бурмина
- 1949 — «Дачники» Максима Горького; постановка Б. А. Бабочкіна (відновлення) — Дівчина в блакитному , Соня
- 1949 — «У вікнах горить світло» Л. Д. Аграновича; постановка Н. С. Рашевської — Зіна
- 1949 — «Сніжок» Валентини Любимової; постановка І. С. Городецького — Анжела
- 1949 — «Слуга двох панів» К. Гольдоні; постановка А. В. Соколова — Клариче
- 1949 — «Дівчина з глечиком» Л. де Веги; режисер А. В. Соколов — Леонора
- 1950 — «Таємна війна» В. С. Михайлова, Л. С. Самойлова; режисер P. P. Суслович — Груша Вєткіна
- 1950 — «Розлом» Б. А. Лавреньова; постановка А. В. Соколова та І. С. Зонне — Ксенія
- 1950 — «Темної осінньої ночі» Ю. П. Германа; постановка С. М. Селектора — Ерна
- 1951 — «Сади» Є. Д. Люфанова; постановка А. В. Соколова та Ю. З. Копеляна — Поля
- 1951 — « Снігуронька» О. М. Островського; постановка І. С. Єфремова — Снігуронька
- 1953 — «Пролог» А. Штейна; постановка А. В. Соколова — Катя
- 1953 — «Вихори ворожі» М. Ф. Погодіна
- 1953 — «Сувора дівчина» С. Й. Альошина; постановка Ольги Казіки, Григорія Нікуліна — Тоня Кулікова
- 1956 — «Злочин Ентоні Грехема» Д. Гордона, режисер Г. Г. Нікулін, керівник постановки Г. А. Товстоногов — Рен
- 1956 — « Обрив» за І. О. Гончаровим, режисер Н. С. Рашевська — Улінька
- 1956 — «Шостий поверх» А. Жері, постановка Г. О. Товстоногова, режисер М. В. Сулимов — Жермен
- 1956 — «Коли цвіте акація» Миколи Віннікова, постановка Г. О. Товстоногова, режисер І. П. Владимиров — Ведуча / Раїса Ковригіна
- 1957 — «Метелиця» В. Ф. Панової — Валя
- 1958 — «Така любов» П. Когоута, режисер М. В. Сулимов — Ліда Матісова
- 1958 — «Дали безмежні» М. Є. Вірти, постановка І. П. Владимирова, Р. А. Сироти — Настя
- 1959 — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Катя
- 1959 — «П'ять вечорів» О. М. Володіна; режисер Г. О. Товстоногов — Катя
- 1959 — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Катя
- 1959 — «П'ять вечорів» О. М. Володіна; режисер Г. О. Товстоногов — Катя
- 1960 — «Іркутська історія» О. М. Арбузова; режисер Г. О. Товстоногов — Лариса
- 1960 — «Вірю в тебе» В. М. Коростильова, постановка Р. А. Сироти — Ірина
- 1961 — «Океан» О. П. Штейна — Анечка
- 1962 — «Горе від розуму» О. С. Грибоєдова; режисер Г. О. Товстоногов — Ліза
- 1963 — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Веселкіна (введення)
- 1963 — «Палата» С. Й. Альошина. постановка Г. О. Товстоногова і Є. О. Лебедєва — Веселкіна (введення)
- 1965 — «Три сестри» А. П. Чехова; режисер Г. О. Товстоногов — Наташа
- 1965 — «Римська комедія» Л. Г. Зоріна; режисер Г. О. Товстоногов — Мессалина
- 1966 — «Міщани» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Олена
- 1967 — "Правду! Нічого, крім правди … " Д. Н. Аля; режисер Г. О. Товстоногов — Бессі Бітті
- 1967 — «Традиційний збір» В. С. Розова — Ольга Носова
- 1969 — «Два театри» Е. Шанявського; режисер Е. Аксер — Лаура
- 1969 — «Король Генріх IV» В. Шекспіра, постановка і оформлення Г. А. Товстоногова
- 1971 — «Тоот, інші і майор» І. Еркенова; режисер Г. А. Товстоногов — Гізі
- 1972 — «Ревізор» М. В. Гоголя; режисер Г. О. Товстоногов — Анна Андріївна
- 1972 — «Ханума» О. А. Цагарелі; режисер Г. О. Товстоногов — Ханума
- 1973 — « У добрий час» В. С. Розова; режисер Г. І. Селянин — Анастасія Єфремівна Аверіна
- 1974 — «Кишки-мишки» І. Еркенова; режисер Ю. Ю. Аксьонов — Гіза
- 1976 — «Дачники» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Марія Львівна
- 1977 — «Вплив гамма-променів на ріст блідо-жовтих нагідок» П. Зіндель — Беатріс
- 1979 — «Наше містечко» Т. Вайлдера — місіс Вебб
- 1982 — «Остров'янин» О. А. Яковлєва, постановка Г. С. Єгорова — Марія Павлівна
- 1982 — «Дядя Ваня» А. П. Чехова, постановка Г. О. Товстоногова — Войницька
- 1983 — «Кафедра» В. В. Врублевської, постановка М. Ю. Резніковича — Євграфова
- 1984 — «Скорботні родичі» Б. Нушича, постановка С. Жигонне — Сімка
- 1985 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського; режисер Г. О. Товстоногов — Клеопатра Львівна Мамаєва
- 1987 — «Я побудував будинок» B. В. Павлова, постановка С. І. Яшина — Мати
- 1989 — «За чим підеш, то й знайдеш» («Одруження Бальзамінова») О. М. Островського — Бальзамінова
- 1991 — «Полювання на відьом» за п'єсою А. Міллера «Салемські чаклунки» — Ребекка Нерс
- 1992 — «Дворянське гніздо» за І. С. Тургенєвим — Марія Дмитрівна Калитина
- 1994 — «Міщанин-шляхтич» Ж. — Б. Мольєра
- 1997 — «Кадриль» В. П. Гуркіна — Валя
- 2000 — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Христина
- 2001 — «Дорога Памела» Дж. Патрика — Памела Кронкі
- «Яблунева гілка» В. А. Добровольський, Я. В. Смоляка — Майя Стрєлкова
- «Коли ламаються списи» М. Ф. Погодіна — Ліда
- «Половчанські сади» Леонов Леонід Максимович — Маша
- «Викрито чудотворець» Г. Філдінга — Ізабелла
Фільмографія
- 1953 — Любов Ярова (фільм-спектакль) — дівчина-військова
- 1953 — Слуга двох панів (фільм-спектакль) — Клариче, дочка Панталоне
- 1955 — Два капітана — подруга Каті
- 1956 — Дівчинка і крокодил — мати Миті
- 1956 — Медовий місяць — випускниця медінституту
- 1957 — Вулиця сповнена несподіванок — мама «Козлика»
- 1957 — Степан Кольчугін — Нюшка
- 1957 — Тамбу-Ламбу (короткометражний) — лікар (немає в титрах)
- 1958 — Батьки і діти — Кукшина
- 1958 — Нічому поганому не вчили (короткометражний) — мама
- 1959 — Достігаєв та інші (фільм-спектакль) — Жанна
- 1959 — Повість про молодят — Катя, реєстраторка в пологовому будинку
- 1959 — Тато або мама? (Короткометражний) — мама
- 1960 — Мертві душі (фільм-спектакль) — Софія Іванівна, просто приємна дама
- 1960 — Міст перейти не можна — жінка в готелі
- 1963 — Дві неділі — Валентина Іванівна Кошелева, касирка в ощадкасі Радіозаводська
- 1963 — Рембрандт (фільм-спектакль) — Гендрік, служниця Рембрандта
- 1965 — Ніс (фільм-спектакль)
- 1967 — Доктор Стокман (фільм-спектакль)
- 1968 — Гуморески Валентина Катаєва (фільм-спектакль) (новела «Перлина») — рибка Кароліна / медуза
- 1969 — Правду! Нічого, крім правди! (Фільм-спектакль) — Бессі Бітті, свідок
- 1971 — Міщани (фільм-спектакль) — Олена Миколаївна Кривцова
- 1972 — 31-й відділ (фільм-спектакль) — колишній головний редактор
- 1972 — Ревізор. Сцени з вистави (фільм-спектакль) — Ганна Андріївна, дружина городничого
- 1973 — В добрий час (фільм-спектакль) — Анастасія Єфремівна Аверіна
- 1973 — Хроніка однієї репетиції (фільм-спектакль) — Анна Андріївна
- 1974 — Ще не вечір — медсестра в реєстратурі пологового будинку
- 1975 — Повторний шлюб — Марія Аркадіївна Тарасова
- 1975 — Розповідь про просту річ — Соковніна
- 1977 — Юлія Вревська — епізод
- 1978 — Ханума — Ханума
- 1980 — Атланти і каріатиди — Поліна Шугачова, багатодітна мати
- 1980 — Там, за сімома горами
- 1982 — Шкура віслюка — мадам Бурабо, отаманша
- 1983 — Карамболіна-карамболетта — «Карамболіна», старіюча костюмерша
- 1983 — Семен Дежньов — епізод
- 1983 — Серед тисячі доріг — Євгенія Павлівна Бєльська-Лукова, актриса театру музкомедії
- 1985 — Маріца — мама Зупана
- 1986 — Таємниця Снігової королеви — отаманша
- 2009 — БДТ тридцять років потому (фільм-спектакль) — дружина городничого / Ханума / Клеопатра Львівна Мамаєва "
- 2009 — Кішки-мишки (фільм-спектакль) — Гіза
Озвучення
Примітки
- Макарова Людмила Иосифовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Мазурова С. Людмила Макарова: Мои роли ушли вместе с моими партнёрами // Культура : газета. — М., . Архівовано з джерела 20 листопада 2010.
- Макарова Людмила Иосифовна. Официальный сайт Большого драматического театра. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- Забозлаева Т. Людмила Макарова // Портреты актёров: Вып. 2. — Л. : «Искусство», 1973. — 4 березня. — С. 71—87. Архівовано з джерела 20 листопада 2010.
- [[Смелянський Анатолі й Миронович|Смелянский А. М.]]. Предлагаемые обстоятельства. Из жизни русского театра второй половины XX века. — М. : Артист. Режиссёр. Театр, 1999. — С. 14—16. — ISBN 5-87334-038-2.
- Умерла актриса Людмила Макарова
- Людмилу Макарову похоронят на Литераторских мостках Волковского кладбища Санкт-Петербурга
- Прощание с Людмилой Макаровой состоится 3 июня 2014 года
- Театральная Энциклопедия.
- Указ Президента Российской Федерации от 27 апреля 2002 года № 421 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 10 жовтня 2014.
- Указ Президента Российской Федерации от 18 октября 2011 г. № 1379 «О награждении орденом Почёта Макаровой Л. И.». Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- Людмила Макарова, Актриса: фото, биография, фильмография, новости.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.