Копелян Юхим Захарович
Юхим Захарович Копелян (рос. Ефи́м Заха́рович Копеля́н; 30 березня (12 квітня) 1912 р. — пом. 6 березня 1975 р.) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1957). Народний артист РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1973).
Юхим Копелян | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | Юхим Залманович Копелян | |||
Народився |
30 березня (12 квітня) 1912 Речиця, Мінська губернія, Російська імперія Росія | |||
Помер |
6 березня 1975 (62 роки) Ленінград, РСФСР СРСР | |||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Громадянство |
Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | актор, актор озвучування | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна | |||
Заклад | ВДТ імені Товстоногова | |||
Роки діяльності | 1932 — 1975 | |||
Дружина | Людмила Макарова (1921—2014), Народна артистка СРСР (1977) | |||
Діти | Кирило Юхимович Копелян (1948—2005, актор) | |||
Брати / сестри | Isaak Kopelyand | |||
IMDb | nm0465748 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Юхим Копелян у Вікісховищі |
Життєпис
Юхим Копелян народився 1912 р. в Речиці (нині — Гомельська область, Білорусь) в сім'ї лісозаготівельника.
Закінчив студію при Ленінградському Великому драматичному Театрі (1935), де потім працював.
Під час німецько-радянської війни (1941—1943 рр.) служив у фронтовому Театрі народного ополчення.
Один з провідних акторів Великого драматичного театру в Ленінграді. Як режисер поставив кілька вистав.
Дебютував в кінематографі в картині «Помилка героя» (1932). Зіграв близько дев'яноста ролей в кіно, телефільмах і фільмах-спектаклях. Знявся в ряді українських кінострічок.
Працював на дубляжі і озвучуванні фільмів: «Ніхто не хотів умирати» (1966), «Женя, Женечка і „катюша“» (1967), «Снігуронька» (1968), «Мертвий сезон» (1968), «Початок» (1970), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, голос за кадром) та ін.
Пішов з життя від інфаркту 6 березня 1975 року в Ленінграді. Похований на Волковському кладовищі в Ленінграді.
Вибрана фільмографія
- «Помилка героя» (1932)
- «Боксери» (1941, Кандахчан)
- «Олександр Попов» (1949, маркіз Солярій)
- «Овід» (1955, начальник погранпоста)
- «Старий Хотабич» (1956, буровий майстер Джафар Алі Мухамедов)
- «Ходіння по муках» (1957)
- «Балтійська слава» (1957)
- «Містер Ікс» (1959, шанувальник Теодори)
- «Достігаєв та інші» (1959, Мокроусов, поліцейський)
- «713-й просить посадку» (1962, комівояжер-фармацевт)
- «Усе залишається людям» (1963, Філімонов)
- «Зима тривоги нашої» (1963)
- «До побачення, хлопчики» (1964)
- «Час, вперед!» (1965, Налбандов)
- «Страх і відчай у Третій імперії» (1965)
- «Невловимі месники» (1966, отаман Бурнаш)
- «Бабине царство» (1967, Каспар, фашистський комендант)
- «Микола Бауман» (1967, Сава Морозов)
- «Помилка резидента» (1968, Сергєєв)
- «Нові пригоди невловимих» (1968, отаман Бурнаш)
- «Інтервенція» (1968, Филіп, кримінальний авторитет)
- «Крах» (1968, Менжинський)
- «Гроза над Білою» (1968, Ханжін)
- «Злочин і покарання» (1969, Аркадій Іванович Свидригайлов)
- «Доля резидента» (1970, Сергєєв)
- «Чайка» (1970, Дорн)
- «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971)
- «Єгор Буличов та інші» (1971, Василь Достігаєв, компаньйон)
- «Вічний поклик» (1973, телесеріал; Михайло Лукич Кафтанов)
- «Крах інженера Гаріна» (1973, Гастон Леклер)
- «Відкрита книга» (1973, Максимов)
- «Солом'яний капелюшок» (1974, месьє Бопертюї)
- «Повість про людське серце» (1974, Микола Миколайович Бурцев, ректор)
- «Ольга Сергіївна» (1975, Дубровський, директор інституту) та ін.
Грав в українських фільмах:
- «Танкер „Дербент“» (1940, Рульовий)
- «Мовчать тільки статуї» (1962, Сміт)
- «У мертвій петлі» (1962, Анатра)
- «Сон» (1964, Прехтель)
- «Особлива думка» (1967, Ключарьов)
- «Небезпечні гастролі» (1969, Іван Бобруйський-Думбадзе)
- «Мир хатам, війна палацам» (1970, Гервасій Драгомирецький)
- «Схованка біля Червоних каменів» (1972, Джафар)
- «Стара фортеця» (1973, 1—3 с.; Комісар Сергушин)
Література
- Актеры советского кино. Вып. 6-й. Л., 1970;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.209;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.369;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь М., 2000. — С.622;
- Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.184.