Макс Ферстаппен

Ферстаппен почав займатися картингом у чотири з половиною роки[4]. Уже в 2005 році він став срібним призером у Limburgs Kart Championship у класі Mini Junior, а в наступному році перейшов до Minimax, в якому став чемпіоном у ряді серій: Rotax Max Challenge Belgium (2006, 2007, 2008), Dutch championship Rotax Max, Rotax Max Challenge Belgium National (2007), BNL Kartins Series (2008), VAS Championship (2009); також у 2008 році виграв Belgian Championship у класі Cadet, а в 2009 — у класі KF5[5].

У 2010 році перейшов до класу KF3, де став чемпіоном у Bridgestone Cup Europe, WSK Nations Cup і WSK World Series, у 2010 і 2011 — WSK Euro Series. Далі виступав у KF2, де в 2012 році виграв WSK Master Series, 17° Winter Cup, а в 2013 — South Garda Winter Cup. Також у 2013 році — останньому сезоні виступів у картингу - став чемпіоном WSK Master Series у класі KZ2, WSK Euro Series у класі KZ1, CIK-FIA World Championship і CIK-FIA European Championship у класі KZ і CIK-FIA European Championship у класі KF[5].

У 2014 році Ферстаппен дебютував у серії з відкритими колесами, взявши участь у чемпіонаті Європи «Формули-3» у складі команди «Van Amersfoort Racing». За 33 гонках він 16 разів побував на подіумі: посів перше місце у третій гонці першого етапу на Гоккенгаймринг, у всіх гонках Спа-Франкоршаму та Норисрингу, у першій гонці на Нюрнбургрингу, у третій гонці на трасі Імола і у першій гонці другого етапу на Гоккенгаймрингу; всього здобув 411 очок і став бронзовим призером чемпіонату[5].

Також у 2014 році Ферстаппен брав участь у двох змаганнях «Формули-3», які проводяться щорічно: Гран-прі Макао і «Формула-3 Мастерс». У Гран-прі Макао (у команді «Van Amersfoort Racing») він показав найкраще коло перегонів і посів сьоме місце, а в гонці «Формули-3 Майстер» (у команді «Motopark»), що носила в цьому році назву Zandvoort Masters[6], узявши поул і показавши найкраще коло, став першим[5].

У липні 2014 року з'явилося повідомлення про те, що до Ферстаппена стали проявляти інтерес команди «Формули-1» — «Феррарі», «Макларен» і «Ред Булл»[7], а вже у серпні було офіційно оголошено про його включення до складу молодіжної програми «Ред Булл» на запрошення Гельмута Марко[8], після чого він став тест-пілотом у «Торо Россо». Через кілька років, у липні 2018 року, Нікі Лауда розповів, що команда «Мерседес» намагалася підписати контракт з голландським гонщиком, але «Ред Булл» випередила їх[9].

Ферстаппен взяв участь у тренуванні Гран-прі Японії 2014 року, ставши наймолодшим пілотом, який коли-небудь брав участь у етапі «Формули-1»[10].

Пізніше, у серпні 2014 року, команда «Торо Россо» заявила про підписання контракту з Ферстаппеном, за яким він став її бойовим пілотом у чемпіонаті 2015 року[11]. Ферстаппен дебютував у 17 років, внаслідок чого встановив новий рекорд як наймолодший пілот в історії «Формули-1»[12]. На чотирьох перегонах чемпіонату він зійшов, а за 15 інших дев'ять разів фінішував у очковій зоні, всього набрав 49 очок та посів 12-е місце в особистому заліку[5].

Більше ніж половину чемпіонату Ферстаппен виступав у «Формулі-1», ще не маючи водійських прав. Він отримав їх лише в день свого повноліття — 30 вересня 2015 року[13].

У 2016 році Ферстаппен перші чотири етапи сезону провів у складі «Scuderia Toro Rosso»[5], а з п'ятого етапу виступав у «Red Bull Racing», де замінив Данила Квята[14]. 15 травня 2016 року, у віці 18 років і 227 днів, Ферстаппен виграв гонку іспанського етапу сезону, тим самим ставши наймолодшим переможцем Гран-прі[15]. В особистому заліку чемпіонату 2016 року з 204 набраними очками посів п'яте місце[16].

У 2017 році чотири рази піднімався на подіум, два рази ставав переможцем гонки, сезон закінчив на шостому місці. У 2018 році побував на подіумі одинадцять разів, знову здобув дві перемоги, за підсумками став четвертим[5].

Чемпіонат 2019 року Ферстаппен розпочав краще за попередній, часто займав позиції наближені до подіуму. У перших восьми гонках він двічі займав нижню сходинку п'єдесталу пошани. Після цього результати стали поліпшуватися: він виграв етапи в Австрії[17] і Німеччині[18], а в Угорщині поступився перемогою Льюїсу Гамільтону лише на останніх колах. Далі настав певний спад у результатах, і за наступні шість етапів лише одного разу вдалося фінішувати на подіумі, при двох сходах з дистанції. На кінець чемпіонату Ферстаппен протягом трьох етапів здобув одну перемогу і двічі фінішував на подіумі. Разом з невисокими результатами суперників по чемпіонату — Феттеля і Леклера — на двох вони заробили лише один подіум, а в Бразилії і зовсім зіткнулися між собою — це дозволило Ферстаппену піднятися на третє місце у чемпіонаті, поступившись тільки пілотам «Мерседеса». У підсумку за чемпіонат він здобув 278 очок.