Малорита
Малори́та (біл. Малары́та, рос. Малори́та, пол. Małoryta) — місто в Берестейській області Білорусі, районний центр Малоритського району. Розташоване за 52 км від Берестя, на річці Малорита. Залізнична станція на магістралі Ковель — Берестя.
| місто Малорита біл. Маларыта | ||||||
| ||||||
 | ||||||
| Основні дані | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 51°47′50″ пн. ш. 24°04′51″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Білорусь | |||||
| Область | Берестейська область | |||||
| Район | Малоритський | |||||
| Засновано | 1566 | |||||
| Перша згадка | 1566 | |||||
| Статус | з 1970 року | |||||
| Населення | 11 751 (2009[1]) | |||||
| Площа | 7 км² | |||||
| Транслітерація назви | Malaryta | |||||
| Поштовий індекс | 225910 | |||||
| Телефонний код | +375-1651 | |||||
| Висота | 151 м м.н.р.м. | |||||
| Відстань | ||||||
| Найближча залізнична станція | Малорита | |||||
| До обласного центру | ||||||
| - фізична | 52 км | |||||
  Малорита | ||||||
 Малорита Малорита (Берестейська область) | ||||||
 | ||||||
 Малорита у Вікісховищі | ||||||
Географія
Клімат
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 550 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 74 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 47 мм[2]. Пересічна температура січня — -5,0 °C, липня — 18,5 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 23,5 °C[2].
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2 | −0,5 | 4,8 | 13,2 | 19,3 | 22,3 | 24,0 | 23,2 | 18,4 | 12,4 | 5,1 | 0,1 | 11,7 |
| Середня температура, °C | −5 | −3,7 | 1,1 | 8,3 | 13,8 | 16,8 | 18,5 | 17,7 | 13,4 | 8,3 | 2,6 | −2,4 | 7,4 |
| Середній мінімум, °C | −7,9 | −6,8 | −2,5 | 3,5 | 8,3 | 11,4 | 13,0 | 12,3 | 8,5 | 4,3 | 0,1 | −4,8 | 3,3 |
| Норма опадів, мм | 29 | 27 | 30 | 39 | 54 | 68 | 74 | 63 | 53 | 36 | 40 | 37 | 550 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
Як свідчать археологи, територія Малорити населялася людиною в ще IX—VIII тисячолітті до нашої ери. У 1566 році з'явилася перша згадка про королівський маєток в селі Рита Мала — в акті ревізії Берестейського повіту королівства Ягелонів. У 1768—1790 роках тут працювали металургійна мануфактура і мідний завод. У 1795, внаслідок другого поділу Речі Посполитої, Малорита відійшла до складу Російської імперії. Катерина II подарувала село Малорита, у якому жило 136 чоловіків і 124 жінки, генералу-лейтенанту Миколі Ланському.
У 1860 році Малорита відносилася до володінь поміщика Нефедовіча, і поселення нараховувало 540 осіб (261 чоловічої, 279 жіночої статі). Діяла православна церква. В 1862 році в Малориті відкрили народне училище. В 1878 році почався рух по Берестейсько-Київській залізниці. В 1886 році в селі було 62 двори, 749 мешканців, працювали волосне управління, 3 магазини, трактир, за півверсти від села розташовувалася залізнична станція. У народному училищі навчалося 29 хлопчиків і 3 дівчинки. Згідно з переписом 1897 року, було 203 двори, 1275 мешканців (з них 227 євреїв — 15,3 %), у народному училищі навчалося 60 учнів. У 1905 році було 1097 жителів, працювало відділення зв'язку.
У той час частина населення займалися землеробством, частина була зайнята в ткацькій, деревообробній, ковальській та інших промисловостях, а частина займалися дрібною торгівлею або сплавом лісу. В місті був шпалопросочувальний завод (20 робітників), цегельний завод (4 робітники), вітряний млин. Діяв лісопильний завод з двома лісопильнями, який в 1901 році належав С. Кагану і мав 18 найманих робітників, а з 1907 року — М. Л. Опатовському. У 1914 році лісопильний завод мав 41 робітників.
З вересня 1915 по березень 1918 Малорита окупована військами кайзерівської Німеччини. З 1918 року у складі УНР. В 1921–1939 роках територія Малоритського району в результаті Ризького мирного договору відійшла до складу Польщі. У 1939 році в Малоритській гміні діяли 5 шкіл, навчання в яких велося тільки польською мовою. В Малориті були відкриті 2 бібліотеки.
24 вересня 1939 року 143-тя стрілецька дивізія і 32-а танкова бригада після короткого бою зайняли Малориту, у районі якої були взяті в полон близько 6000 польських військовослужбовців, серед яких опинилися моряки Пінської флотилії.[3] В січні 1940 року був утворений Малоритський район у складі Берестейської області Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки. На теренах Малоритщини діяло ОУН що належало до Берестейського надрайону "Круча" - провідник Михайло Березовський («Євген»).
В червні 1941 року Малорита окупована німецько-нацистськими військами. В місті було створено гетто, куди звозили євреїв з інших сусідніх населених пунктів Білорусі, Польщі, України (близько 2800 осіб). Почалися розправи. Коли 20 липня 1944 року, частини першого Білоруського фронту разом з партизанами зайняли Малориту, вони не знайшли в місті жодного єврея.
У 1959 році населення Малорити становило 3,4 тис. мешканців. 25 грудня 1962 року Малоритський район був ліквідований; Малорита була в складі Берестейського району. Малоритський район знову утворений 6 січня 1965 року. У грудні 1970 року Малориті надано статус міста. Тут була розташовувана ракетна база[4]. З 1991 року в незалежнішій Білорусі.
В Малориті працюють підприємства харчової промисловості. В районній програмі три проекти: реконструкція консервно-овочесушильного комбінату і хлібозаводу та освоєння унікального крейдового родовища за 22 кілометри від Малорити. В результаті розробки родовища під селом Хотислав повинен з'явитися суперсучасний будівельний холдинг.
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 11 751 особа[1].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[5]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 10285 | 87,52 % |
| українці | 730 | 6,21 % |
| росіяни | 653 | 5,56 % |
| поляки | 20 | 0,17 % |
| національність не вказана | 9 | 0,08 % |
| узбеки | 7 | 0,06 % |
| національність не повідомлена | 6 | 0,05 % |
| цигани | 5 | 0,04 % |
| азербайджанці | 4 | 0,03 % |
| молдовани | 4 | 0,03 % |
| німці | 4 | 0,03 % |
| дві та більше національності | 4 | 0,03 % |
| татари | 3 | 0,03 % |
| литовці | 3 | 0,03 % |
| чуваші | 3 | 0,03 % |
| євреї | 2 | 0,02 % |
| лезгини | 2 | 0,02 % |
| вірмени | 1 | 0,01 % |
| казахи | 1 | 0,01 % |
| мордва | 1 | 0,01 % |
| греки | 1 | 0,01 % |
| башкири | 1 | 0,01 % |
| марійці | 1 | 0,01 % |
| хорвати | 1 | 0,01 % |
| Разом | 11751 | 100 % |
Освіта
Система освіти представлена 17 середніми школами, 3 базовими, 8 початковими, 20 дитячими садками.
Релігія
У центрі міста, біля річки Рита, стоїть Свято-Миколаївська церква, будівництво якої відноситься до 1900—1907 років.
ЗМІ
- Малоритська районна газета «Голас часу».
Відомі особистості
Народилися
- Харсюк Володимир Іванович (1929—2014) — громадсько-культурний діяч, актор.
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Malaryta climate: Average Temperature, weather by month, Malaryta weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
- В.Бешанов. Червоний бліцкриг
- http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/malorita.htm
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Посилання
- BrestObl.com(рос.)
- Брестский облисполком(рос.)
- Малорита — Меловой период(рос.)
- Фото
- Malorita, Brest uyezd, Grodno gubernia (англ.)
- http://www.bbc.co.uk/ww2peopleswar/stories/35/a4235735.shtml%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D (англ.)
- MAŁORYTA[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)