Маліков Валерій Васильович
Вале́рій Васи́льович Ма́ліков (*30 березня 1942, Маріуполь — †31 грудня 2016, Київ) — генерал-полковник, Голова Служби безпеки України (12 липня 1994 — 3 липня 1995). Державний службовець 1 рангу[2].
Маліков Валерій Васильович | |
---|---|
2-й Голова Служби безпеки України | |
12 липня 1994 — 3 липня 1995 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Марчук Євген Кирилович |
Наступник | Радченко Володимир Іванович |
Народився |
30 березня 1942 Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
Помер |
31 грудня 2016[1] (74 роки) Київ, Україна |
Відомий як | політик |
Місце роботи | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Країна | Україна |
Освіта | ХДУ імені О. М. Горького (1971) |
У шлюбі з | Євгенія Вікторівна |
Діти | дочка Ольга |
Нагороди | |
Біографічні відомості
Народився 30 березня 1942 року в м. Маріуполь тогочасної Сталінської (тепер Донецької) області.
Закінчив Харківський державний університет (1971), економіст; Вищі курси КДБ СРСР (1971); курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР (1989).
- 1959—1961 — оператор Ждановської газорозподільної станції, м. Маріуполь (Жданов).
- 1961—1964 — служба в армії.
- 1964—1970 — робота в громадських організаціях, м. Харків.
З 1970 — в КДБ УРСР на оперативних і керівних посадах:
- черговий офіцер,
- 1971—1980 — оперуповноважений, начальник підрозділу управління КДБ в Харківській області, м. Харків.
- 1980—1984 — заступник начальника 9-ї служби КДБ УРСР.
- 1984—1988 — заступник, перший заступник начальника Управління кадрів КДБ УРСР.
- 03.1988 — 11.1991 — начальник Управління КДБ УРСР по Черкаській області.
- З 11.1991 — заступник Голови Служби національної безпеки України.
- З 01.1992 — заступник Голови СБУ — начальник управління СБУ в Києві і Київській області[3].
- З 12.1992 — 1-й заступник Голови СБУ.
- 12.07.1994 — 03.07.1995 — Голова СБУ[4][5].
- 7.1995 — 6.1996 — радник Прем'єр-міністра України[6][7].
- 1996—1997 — головний консультант, Секретаріат ВР України.
- 24 квітня 1997 року призначений Верховною Радою України на посаду Першого заступника Голови Рахункової палати[8]. 17 червня 2004 року звільнений Верховною Радою України з посади Першого заступника Голови Рахункової палати у зв'язку із закінченням терміну повноважень[9][10].
З січня 2006 по червень 2015 року обіймав посаду радника Голови СБУ. Звільнився з роботи через погіршення стану здоров'я.
Помер у Києві після тривалої тяжкої хвороби. У березні 2017 року зусиллями благодійної організації ветеранів СБ України про екскерівника Служби видано книжку спогадів «Життя — Вітчизні. Голова СБ України генерал-полковник Маліков. З нагоди 75-річчя»[11].
У Харкові встановлено меморіальну дошку на фасаді будинку, в якому мешкав Маліков, за адресою: вулиця Культури, 23[12].
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (2012)[13]
- Орден «Знак Пошани» (1985)
- Почесна грамота Верховної Ради України (2002)
- Нагрудний знак «Почесна зірка Служби безпеки України» (2006)
- Нагрудний знак «За доблесть» (2013)
- Медаль «За мужність і відвагу» (2007) і ще 7 відомчих заохочувальних відзнак (медалей)
- Відзнака «Холодна зброя» (2009, 2010)
- Нагрудний знак «Хрест доблесті» II ст. (2008)
- Нагрудний знак «Відзнака Інспекторського управління Служби безпеки України» (2013)
- Нагрудний знак «Хрест пошани» (2008)[14]
Примітки
- СБУ з сумом сповіщає, що пішов з життя колишній Голова Служби Валерій Маліков — 1991.
- Указ Президента України від 9 вересня 1997 року № 968/97 «Про присвоєння рангів державних службовців»
- Указ Президента України від 27 січня 1992 року № 56/92 «Про призначення керівного складу в Службі національної безпеки України»
- Постанова Верховної Ради України від 12 липня 1994 року № 88/94-ВР «Про призначення Голови Служби безпеки України»
- Указ Президента України від 3 липня 1995 року № 550/95 «Про увільнення В. Малікова з посади Голови Служби безпеки України»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 1995 року № 491 «Про призначення Малікова В.В. радником Прем'єр-міністра України».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 1996 року № 591 «Про увільнення Малікова В.В. з посади радника Прем'єр-міністра України».
- Постанова Верховної Ради України від 24 квітня 1997 року № 232/97-ВР «Про призначення членів Рахункової палати»
- Постанова Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1793-IV «Про звільнення членів Рахункової палати»
- Офіційний сайт Рахункової палати України. Маліков Валерій Васильович
- Видано книжку спогадів про колишнього голову СБУ Валерія Малікова
- В Харькове открыли мемориальную доску экс-руководителю СБУ Валерию Маликову. Лента новостей Харькова. Процитовано 3 лютого 2020.
- Указ Президента України від 23 березня 2012 року № 208/2012 «Про відзначення державними нагородами України співробітників Служби безпеки України»
- Життя — Вітчизні. Голова СБ України генерал-полковник Маліков /автори-упор. О. Ф. Бєлов, А. М. Бєляєв, С. В. Шевченко. З нагоди 75-річчя. — К. : СБ України ; Нац. акад. СБ України, 2017. — С. 7.
Джерела
- Життя — Вітчизні. Голова СБ України генерал-полковник Маліков /автори-упор. О. Ф. Бєлов, А. М. Бєляєв, С. В. Шевченко. З нагоди 75-річчя. — К. : СБ України ; Нац. акад. СБ України, 2017. — 164 с. — ISBN 978-966-8916-68-7.
- довідник «Хто є хто в Україні»; видавництво «К. І. С.»
- Офіційний сайт Рахункової палати України. Маліков Валерій Васильович
Посилання
- Маліков // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Попередник: | 2-й Голова Служби безпеки України 12 липня 1994 — 3 липня 1995 |
Наступник: |
Марчук Євген Кирилович |
Радченко Володимир Іванович |