Мамедов Катіб Сафар-огли

Каті́б Сафа́р-огли Маме́дов (азерб. Katib Səfər oğlu Məmmədov; нар. 10 жовтня 1963, Кировабад, СССР) — відомий український скульптор азербайджанського походження, педагог, доцент. Заслужений художник України[1] (2008). Лауреат Міжнародної премії І. Ю. Рєпіна[2][3] (2012). Почесний член Російської академії мистецтв[4] (2013). Народний художник України[5] (2019).

Каті́б Сафа́р-огли Маме́дов
азерб. Katib Məmmədov

При народженні Катіб Мамедов
Народження 10 жовтня 1963(1963-10-10) (58 років)
Кировабад, Азербайджанська РСР, СРСР
Національність азербайджанець
Країна  СРСР
 Україна
Жанр скульптор, художник
Навчання МОПИ ім. Н. К. Крупської,
Харківський художньо — промисловий інститут
Діяльність скульптор
Нагороди
Заслужений художник України
Звання Народний художник України
Сайт katib-mamedov.com

 Мамедов Катіб Сафар-огли у Вікісховищі

Біографія

Катиб Мамедов народився 10 жовтня 1963 року поблизу Кировабада (нині м. Гянджа) в мальовничому куточку Азербайджану[6], в багатодітній сім'ї.

Батько — Мамедов Сафар Зейналабдін-огли (нар. 1934), авіатехнік, в юності працюючи каменярем, своєрідно прикрашав фасади будинків східними орнаментами, писав вірші, любив музику. Працював бригадиром, агрономом в винрадгоспи СРСР, вивів кілька нових виноградних сортів. Мати — Мамедова Якшi Місiр кизи (нар. 1937), працюючи в радгоспі при СРСР, виховувала шістьох дітей.

Дитинство Катіба була тісно пов'язана з природою. Він з малих років відрізнявся проявом надмірного інтереса до всього навколишнього, багато читав, малював, ліпив маленькі фігурки. Саме батько зробив величезний вплив на становлення Катіба, як художника, змайструвавши для нього будиночок на шовковиці, давши волю фантазії малюкові, де він відчув себе і вільним птахом солов'єм, і героєм улюблених творів Томом Сойєр, Джимом Хокінсом, Робінзоном Крузо

По закінченню восьмого класу середньої школи, продовжив навчання в Кіровабадском профтехучилище № 15. З 1982 по 1984 рік служив в рядах Радянської армії (Військово-повітряні сили СРСР), місто Липецьк, Росія. Після демобілізації з армії повернувся на Батьківщину з метою поїхати вчитися в Ленінград, але, хвороба мами, побутові проблеми сім'ї змусили Катіба поїхати в Росію, як говорили тоді «на заробітки». Працюючи на будівництві каменярем, теслею надійшов заочно в Московський обласний педагогічний інститут імені Н. К. Крупської (нині Московський державний обласної університет) на відділення станкового живопису і графіки, де провчився з 1985 по 1987 ріки.

В 1987 рік у завдяки щасливому випадковості виявився в Харківе. З 1987 по 1988 рік — працював навчальним майстром кафедри скульптури Харківського художньо-промислового інституту. В 1988 р. — вступив в Харківський художньо-промисловий інститут, факультет скульптури. З 1993 року — він викладач нині Харківської державної академії дизайну і мистецтв кафедри скульптури.

Твори знаходяться в музеях, галереях і приватних колекціях багатьох країн світу.

Родина

Одружений, має трьох синів: Сафар (нар. 1999), Еміль (нар. 2000), Катіб (нар. 2008).

Творчість

Кисі Вороб'янінову

Участь в виставках з 1990 року.

Катіб Мамедов є автором багатьох меморіальних дощок[12], пам'ятників. М. І. Кошкін, О. В. Соіч, Н. А. Соболь, С. А. Оруджев, Нізамі Гянджеві, Тарас Шевченко, Гейдар Алієв, Ататюрк, Муслім Магомаєв, Юрій Нікулін[13], Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні[14][15][16] і т. д.

Скульптор — це людина, яка намагається відобразити прекрасні моменти життя і зберегти їх для майбутнього покоління.

Моя місія — створювати творіння, які зігрівали б людські душі. Завжди прагну ділитися з людьми радістю і теплом. І якщо зворушені їх серця, значить я працюю не дарма .

Катіб Мамедов, каталог «Скульптура», 2005р..

Примітки

  1. Наказ Президента
  2. Церемонія вручення рєпінських премій
  3. Лауреати Міжнародної премії І. Ю. Рєпіна 2012 року
  4. Азербайджанець з Харкова став почесним членом Академії мистецтв Росії
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 23 січня 2019.
  6. Біографія Катіба Мамедова. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  7. В Харькове установили памятник Эллочке-Людоедке. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  8. Эллочка в Харькове
  9. В Дергачах открыли памятник первому Учителю
  10. Памятник Алику Нисанову
  11. В Харькове появился памятник известному персонажу — Кисе Воробьянинову (рос.)
  12. У Харкові відкрили меморіальну дошку, присвячену польському представництву
  13. Памятник Дворнику Тихону в Москве
  14. Динара Алиева передала в дар Московской консерватории бюст Джакомо Пуччини.
  15. Московская консерватория получит в дар от украинского скульптора бюст Джакомо Пуччини
  16. Торжественная церемония передачи в дар Консерватории бюста Джакомо Пуччини

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.