Маркус Ерікссон

Маркус Торбйорн Ерікссон (швед. Marcus Thorbjörn Ericsson, нар. 2 вересня 1990, Кумла,[2] Швеція) — шведський автогонщик, чемпіон Японської Формули-3 2009 року. Виступав у GP2 з 2009 по 2013 роки та у Формулі-1 з 2014 по 2018 роки. З 2019 року виступає в IndyCar Series, зараз є пілотом команди Chip Ganassi Racing.

Маркус Ерікссон
Громадянство  Швеція
Дата народження 2 вересня 1990(1990-09-02) (31 рік)
Місце народження Кумла, Еребру, Швеція[1]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Австралії 2014
Остання гонка Гран-прі Абу-Дабі 2018
Сезони 5 (2014-2018)
Команди Caterham, Sauber
Гран-прі (старти) 97 (97)
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 0
Найшвидші кола 0
Очки 18
Місце у сезоні
2018 року
17 (9 оч.)

Кар'єра

Картинг

Маркус Ерікссон вперше сів за кермо гоночного карта в дев'ять років на картодромі, який належав Фредріку Екблуму. Згодом Екблум зацікавився своїм юним співвітчизником, який зміг проїхати коло на рівні рекорду траси. Екблум зустрівся з батьком юнака і переконав того серйозно зайнятися кар'єрою сина, зі свого боку посприявши в пошуках джерел фінансування виступів Маркуса. За кілька років у подібних гонках Ерікссон досягнув непоганих успіхів у північноєвропейських змаганнях, а також звернув на себе увагу іншого відомого шведського автогонщика - Кенні Брака, який посприяв переходу Маркуса до гонок формульного типу. Своїм характером Маркус нагадав Браку самого Алена Проста.[3]

Формула-БМВ

Маркус Ерікссон виграє етап Формули-БМВ у Брендс-Гетчі

Кенні Брак зміг влаштувати юного пілота в команду Fortex Motorsport, яка виступала в британському чемпіонаті Формула-БМВ. Маркус виступив вдало — виграв 7 гонок із 18-ти та став чемпіоном серії, випередивши своїх основних конкурентів чеха Йозефа Краля та британця Генрі Ерандела.[3]

Формула-3

Маркус Ерікссон за кермом команди Fortex Формули-3

Швидкий успіх на незнайомих трасах дозволив йому наступного року перейти в більш конкурентну британську Формулу-3, де Ерікссон також не розгубився, посівши п'яте місце в чемпіонаті. Також 2009 року Маркус зміг здобути титул в японській Формулі-3 в складі команди TOM’S. В листопаді того ж року він здобув поул-позишн на Гран-прі Макао, проте фінішувати зміг лише на четвертому місці.[4]

GP2

Ерікссон на Гран-прі Італії GP2 2011

Ерікссон почав свою кар'єру в GP2 із зимової серії GP2 Asia 2009/10 років, де не здобув жодного очка. Проте щедра спонсорська підтримка дозволила йому підписати контракт із командою SuperNova, де його напарником став конкурент по Формулі-БМВ Йозеф Краль,[5] якого згодом замінив італієць Лука Філіппі. Маркус переміг у спринтовій гонці на міській трасі у Валенсії, проте закінчив сезон лише на 17-му місці.

2011 року Ерікссон перейшов до команди iSport International разом із Семом Бьордом. Він посів шосте місце в азійській серії та десяте місце в основній. Наступного року швед залишився в тій же команді, але його напарником став Джоліон Палмер. Маркус виграв гонку в Спа і закінчив сезон восьмим. Четвертий для себе сезон у GP2 Маркус Ерікссон розпочав у складі діючих чемпіонів серії команди DAMS. Він знову виграв лише одну гонку, але на цей раз на трассі Нюрбургринг в Німеччині. Здобувши за сезон п'ять подіумів, Маркус посів шосте місце в чемпіонаті.

Brawn GP

Вперше за кермо автомобіля Формули-1 Маркус сів 1 грудня 2009 року на тестах на трасі Херес у складі на той момент чемпіонської команди Brawn GP. Він програв на них пілоту IndyCar Series Майку Конвею три десяті секунди, однак шеф команди Росс Брон похвалив молодого шведа за хороший зворотній зв'язок.[6]

Caterham

21 січня 2014 року було оголошено, що Маркус Ерікссон проведе цей рік у команді Caterham F1 разом із Камуї Кобаясі.[7] Бритасько-малайзійський колектив був найслабшою командою чемпіонату, і Маркус вкрай рідко отримував шанс боротися хоча б у середині пелотону Втім, такі можливості час від часу випадали, і на Гран-прі Монако, де багато пілотів припустилися результативних помилок, Ерікссон зміг до кінця гонки піднятися на 11-е місце, за крок від очкової зони. Успіх в Монако не мав подальшого продовження, а після Гран-прі Росії Caterham узагалі не змогли продовжити сезон.[8] Тож на гонці в Сполучених Штатах Маркус тимчасово став коментатором на шведському телебаченні. Згодом Ерікссон і його менеджмент достроково розлучилися з малайзійським колективом, підписавши угоду з Sauber.[9]

Sauber

2015 року Маркус в Sauber істотно поступався партнеру Феліпе Насру, але загальна швидкість боліда була набагато вищою. В результаті вже на першому Гран-прі сезону в Австралії пілоти швейцарської команди боролися в середині пелотону. В результаті Ерікссон фінішував восьмим, а Наср — п'ятим. В Малайзії Маркус вперше пройшов у третій сегмент кваліфікації, посівши там 10-те місце, проте зійшов уже на четвертому колі. Загалом у сезоні Ерікссон п'ять разів здобував очки, але після Австралії вище дев'ятого місця не підіймався і загалом здобув 9 очок. Тим часом Наср здобув 27 очок — втричі більше, ніж в Ерікссона.

Наступного сезону команда стала виступати значно слабше через фінансові проблеми. Ерікссон за весь сезон так і не зміг набрати жодного очка, а в Монако зіштовхнувся з Насром, який зумів набрати 2 очка лише на передостанній гонці сезону в Бразилії. Це дозволило Sauber фінішувати на 10-му місці в Кубку Конструкторів та отримати призові за сезон. Але незважаючи на це, в команді залишили тільки Маркуса Ерікссона. Пізніше стало відомо, що його напарником у сезоні 2017 року стане німець Паскаль Верляйн.[10]

Ерікссон на Гран-прі Китаю 2017 року

На перших двох Гран-прі сезону через травму шиї Верляйна замінив італієць Антоніо Джовінацці. Проте Маркус програв внутрішньокомандне протистояння Паскалю, який здобув п'ять очок, в той час, як Ерікссон другий поспіль сезон закінчив із нулем. Однак спонсорські виплати забезпечили Маркусу місце і на 2018 рік, в той час як Верляйн був змушений залишити Формулу-1.[10]

На Гран-прі Бахрейну 2018 року Ерікссон посів 9 місце і приніс Sauber перші очки в сезоні. Незважаючи на це, він набрав значно менше очок (9 проти 39), ніж його новий напарник - дебютант Формули-1 Шарль Леклер.[11] За підсумками сезону Ерікссон посів 17 місце в особистому заліку. На наступний рік команда Sauber була перетворена в Alfa Romeo і повністю оновила свій склад — її пілотами стали Кімі Райкконен і Антоніо Джовінацці. Маркус Ерікссон втратив місце бойового пілота у Формулі-1, але став тест-пілотом Alfa Romeo. Тим часом Леклер став бойовим пілотом Феррарі.

IndyCar

30 жовтня 2018 року команда Schmidt Peterson Motorsports, яка виступає в американській серії Індікар, оголосила, що Ерікссон стане її бойовим пілотом у 2019 році.[12] Під час свого дебютного сезону він фінішував на подіумі на Гран-прі Детройта. Гонку «Індіанаполіс 500» Ерікссон закінчив 23-м, відставши від переможця Симона Пажно на два кола. Гран-прі Портленда Маркус був вимушений пропустити через виконання обов'язків третього пілота Alfa Romeo: Кімі Райкконен зазнав травми і не було до кінця зрозуміло, чи вийде він на старт. Втім, фін зміг стартувати в Гран-прі і допомога Маркуса не знадобилася.[13] Ерікссон завершив сезон на 17-му місці.[14]

На сезон 2020 року Ерікссон перейшов до лав команди Chip Ganassi Racing,[15] проте через пандемію Covid-19 сезон було відкладено на невизначений термін.

Статистика

Повна таблиця результатів

Сезон Серія Команда К-ть гонок Перемоги Поули ШК Подіуми Очки Місце
2007 Британська Формула-БМВ Fortec Motorsport 18 7 11 6 13 676 1
2008 Британська Формула-3 Fortec Motorsport 22 0 2 4 5 141 5
Гран-прі Макао Carlin Motorsport 1 0 0 0 0
2009 Японська Формула-3 TOM'S 16 5 5 9 11 112 1
Гран-прі Макао 1 0 1 0 0 4
Британська Формула-3 Räikkönen Robertson Racing 6 2 1 0 3 65 11th
2009–10 GP2 ART Grand Prix 2 0 0 0 0 0 24
Super Nova Racing 2 0 0 0 0
2010 GP2 Super Nova Racing 20 1 0 0 1 11 17
2011 GP2 iSport International 18 0 0 0 2 25 10
GP2 Asia 4 0 0 0 1 9 6
GP2 Final 2 0 0 0 1 10 2nd
2012 GP2 Series iSport International 24 1 0 1 5 124 8
2013 GP2 Series DAMS 22 1 2 3 5 121 6
2014 Формула-1 Caterham F1 Team 16 0 0 0 0 0 19
2015 Формула-1 Sauber F1 Team 19 0 0 0 0 9 18
2016 Формула-1 Sauber F1 Team 21 0 0 0 0 0 22
2017 Формула-1 Sauber F1 Team 20 0 0 0 0 0 20
2018 Формула-1 Alfa Romeo Sauber F1 Team 21 0 0 0 0 9 17
2019 IndyCar Arrow Schmidt Peterson Motorsports 16 0 0 1 1 290 17
Formula One Alfa Romeo Racing Тест-пілот

Результати виступів у Формулі-1


Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2014 Caterham F1 Team Caterham CT05 Renault Energy F1 2014 1.6 V6 turbo AUS
Схід
MAL
14
BHR
Схід
CHN
20
ESP
20
MON
11
CAN
Схід
AUT
18
GBR
Схід
GER
18
HUN
Схід
BEL
17
ITA
19
SIN
15
JPN
17
RUS
19
USA BRA ABU 19 0
2015 Sauber F1 Team Sauber F1 Team C34 Ferrari 060/3 1.6 V6 turbo AUS
8
MAL
Схід
CHN
10
BHR
14
ESP
14
MON
13
CAN
14
AUT
13
GBR
11
HUN
10
BEL
10
ITA
9
SIN
11
JPN
14
RUS
Схід
USA
Схід
MEX
12
BRA
16
ABU
14
18 9
2016 Sauber F1 Team Sauber F1 Team C35 Ferrari 061/3 1.6 V6 turbo AUS
Схід
BHR
12
CHN
16
RUS
14
ESP
12
MON
Схід
CAN
15
EUR
17
AUT
15
GBR
Схід
HUN
20
GER
18
BEL
Схід
ITA
16
SIN
17
MAL
12
JPN
15
USA
14
MEX
11
BRA
Схід
ABU
15
22 0
2017 Sauber F1 Team Sauber F1 Team C36 Ferrari 062/3 1.6 V6 turbo AUS
Схід
CHN
15
BHR
Схід
RUS
15
ESP
11
MON
Ret
CAN
13
AZE
11
AUT
15
GBR
14
HUN
16
BEL
16
ITA
18
SIN
Схід
MAL
18
JPN
Схід
USA
15
MEX
Схід
BRA
13
ABU
17
20 0
2018 Sauber F1 Team Sauber F1 Team C36 Ferrari 062/3 1.6 V6 turbo AUS
Схід
BHR
9
CHN
16
AZE
11
ESP
13
MON
11
CAN
15
FRA
13
AUT
10
GBR
Схід
GER
9
HUN
15
BEL
10
ITA
15
SIN
11
RUS
13
JPN
12
USA
10
MEX
9
BRA
Схід
ABU
Схід
17 9

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.