Марр Микола Якович

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864 (6 січня 1865), Кутаїсі, Грузія 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Народився 25 грудня 1864 (6 січня 1865)[1]
Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер 20 грудня 1934(1934-12-20)[2][1][…] (69 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[2]
Поховання Козацьке кладовище Олександро-Невської лавриd
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Національність вірмени
Діяльність антрополог, мовознавець, есперантист, armenologist, археолог, викладач університету, етнолог, письменник
Галузь сходознавство, етнографія, languages of the Caucasusd, есперанто і Вірменознавство
Alma mater Східний факультет СПбДУd
Науковий керівник Viktor von Rosend
Відомі учні Борис Піотровськийd, Генко Анатолій Несторовичd, Іване Джавахішвілі, Ivan Meshchaninovd, Joseph Orbelid і Акакій Шанідзе
Знання мов есперанто, російська[1], грузинська, вірменська, англійська і Шотландська ґельська
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет і Institute of Linguistic Studiesd
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Партія КПРС
Нагороди


Марр Микола Якович

Біографічні відомості

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. Закінчив кутаїську гімназію. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Миколи Марра як історика[3]. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

Нагороди

Бібліографія

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Марр Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.

Джерела

  • Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.