Марр Микола Якович

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Народився	25 грудня 1864 (6 січня 1865)[1]; Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер	20 грудня 1934[2][1][…] (69 років); Ленінград, РСФРР, СРСР[2]
Поховання	Козацьке кладовище Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Національність	вірмени
Діяльність	антрополог, мовознавець, есперантист, armenologist, археолог, викладач університету, етнолог, письменник
Галузь	сходознавство, етнографія, languages of the Caucasusd, есперанто і Вірменознавство
Alma mater	Східний факультет СПбДУd
Науковий керівник	Viktor von Rosend
Відомі учні	Борис Піотровськийd, Генко Анатолій Несторовичd, Іване Джавахішвілі, Ivan Meshchaninovd, Joseph Orbelid і Акакій Шанідзе
Знання мов	есперанто, російська[1], грузинська, вірменська, англійська і Шотландська ґельська
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет і Institute of Linguistic Studiesd
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Партія	КПРС
Нагороди	; ;
	Медіафайли у Вікісховищі;

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864 (6 січня 1865), Кутаїсі, Грузія — 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Марр Микола Якович

Біографічні відомості

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. Закінчив кутаїську гімназію. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Миколи Марра як історика[3]. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

Нагороди

Лауреат премії імені В. І. Леніна Комуністичної академії суспільних наук.
Нагороджений Орденом Леніна.

Бібліографія

Марр Н. Я. Избранные работы, тт. 1–5. М. — Л., 1933—1937;
Грамматика древнеармянского языка. Этимология, СПБ, 1903;
Основные таблицы к грамматике древнегрузинского языка с предварительным сообщением о родстве грузинского языка с семитическими, СПБ, 1908;
Грамматика чанского (лазского) языка с хрестоматией и словарем, СПБ, 1910.
Марр Н. Я. Книжная легенда об основании Киева на Руси и Куара в Армении ; Заметки по яфетическим клинописям / Н. Я. Марр. — Б. м. : Ленингр. Гублит, 1924?. – 54 с.

Примітки

Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
Марр Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.

Джерела

Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

Посилання

Марр Ніколай // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 922-923. — 1000 екз.
Краткая литературная энциклопедия (рос.)
Чувашская энциклопедия (рос.)
Шерех Ю. Присмерк марризму
Новое учение о языке // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb130915529_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q17378135">Марр_Николай_Яковлевич_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2] Марр Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[3] Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.