Маріка палестинська
Ма́ріка палестинська[2] (Cinnyris osea) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає на Близькому Сході та в деяких районах Центральної Африки. У 2018 році Палестинська національна адміністрація визнала цей вид національним птахом Палестини[3][4]
? Маріка палестинська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_male.jpg.webp) _female.jpg.webp) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris osea (Bonaparte, 1856) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cinnyris oseus Nectarinia osea | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 9-12 см, розмах крил 14-16 см. Середня вага самців становить 7,6 г, самичок 6,8 г. Дзьоб чорний, відносно довгий, вигнутий. Під час сезону розмноження самці мають темне забарвлення з металевим синім або зеленим відблиском. На боках малопомітні оранжеві плямки. У самичок і молодих птахів верхня частина тіла сіро-коричнева, нижня частина тіла сірувата з жовтуватим відтінком. Самці в негніздовий період мають подібне забарвлення, однак деякі пера у них залишаються темними[5].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[6]
Поширення і екологія
Представники номінативного підвиду мешкають на південному заході Сирії, на півдні Лівану, в Ізраїлі, Палестині, на заході Йорданії, на сході і півдні Синайського півострова, на заході Саудівської Аравії, в горах Оману і Ємену. Представники підвиду C. o. decorsei мешкають в Судані, Південному Судані, Центральноафриканській Республіці, Камеруні, Уганді і Демократичній Республіці Конго.
Палестинські маріки мешкають в саванах, сухих тропічних і субтропічних лісах і чагарникових заростях, у ваді, в садах, парках і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 3200 м над рівнем моря.
Поведінка
Палестинські маріки зустрічаються поодинці, парами або зграйками до 15 птахів. Живляться нектаром, комахами та їх личинками, а також плодами, зокрема плодами фініків. Є важливими запилювачами деяких видів рослин, зокрема Plicosepalus acaciae. Гніздо кошикоподібне з бічним входом, підвішується на гілці дерева або в чагарниках. В кладці від 1 до 3 білих або сіруватих яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів. Пташенята покидають гніздо на 14-21 день.
Галерея
Палестинські маріки
Пара палестинських марік
Самичка_male_in_flight.jpg.webp)
Самець живиться нектаром
Самичка в гнізді
Примітки
- BirdLife International (2016). Cinnyris osea.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Qais, Abu Samra (18 вересня 2018). Palestine adopts sunbird as emblem for exported goods. Anadolu Agency. Процитовано 4 жовтня 2018.
- Rinat, Zafrir (4 грудня 2014). For Israeli Birds, People Aren't All Bad. Haaretz (англ.). Процитовано 4 жовтня 2018.
- Cheke, R.; Mann, C. (2020). Palestine Sunbird (Cinnyris osea). У Del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David; De Juana, Eduardo. Birds of the World (Cornell Lab of Ornithology). doi:10.2173/bow.palsun2.01. Процитовано 18 липня 2021. Проігноровано невідомий параметр
|s2cid=(довідка) - Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела
- Harrison, Colin (1975). A Field Guide to the Nests, Eggs and Nestlings of British and European Birds, Collins, London.
- Hollom, P. A. D., Porter, R. F., Christensen, S. & Willis, Ian (1988). Birds of the Middle East and North Africa, T & AD Poyser, Calton, England.
- Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003). Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
- Snow, D. W. & Perrins, C. M. (1998). Birds of the Western Palearctic: Concise Edition, Vol. 2, Oxford University Press, Oxford.