Маріо Фрік (футболіст)

Народився 7 вересня 1974 року в місті Кур. Вихованець футбольної школи клубу «Бальцерс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1990 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 121 матчі чемпіонату Ліхтенщтейну, в яких забив 49 голів.

1994 року найперспективгніший нападник першості Ліхтенштейну перебрався до сусідньої Швейцарії, уклавши контракт з місцевим «Санкт-Галленом». У сильнішому чемпіонаті гравець не загубився і, хоча вже не демонстрував надвисокої результативності, за два роки змінив «Санкт-Галлен» на амбітніший «Базель».

Ще за три роки, у 1999, його новим клубом став «Цюрих», у якому він здобув свій перший на швейцарській землі трофей — тогорічний національний кубок.

А вже 2000 року розпочався італійський етап кар'єри Фріка — після одного сезону у третьоліговому «Ареццо» сезон 2001/02 він вже провів у «Вероні» у Серії A, ставши першим представником Ліхтенштейна у найвищій італійській футбольній лізі.

Згодом він провів чотири сезони у друголіговій «Тернані». А протягом 2006–2009 років знову грав у Серії A, цього разу за «Сієну», де досвідчений гравець зазвичай виходив у стартовому складі.

Влітку 2009 року контракт зі «Сієною» закінчився і 34-річний футболіст повернувся до Швейцарії, де знову грав у місцевий найвищій лізі, спочатку півтора сезони за «Санкт-Галлен», а згодом ще півроку за «Грассгоппер».

Залишивши останню команду влітку 2011 року, Фрік повернувся до «Бальцерса» і ще протягом шести сезонів допомагав рідній команді змагатися у третьому за силою швейцарському дивізіоні. Про завершення кар'єри оголосив у 41-річному віці влітку 2016.

1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Ліхтенштейну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 23 роки, провів у її формі 125 матчів, забивши 16 голів. За обома показниками на момент завершення кар'єри (у 41-річному віці) був рекордсменом, однак згодом за кількістю матчів його показник був перевершений воротарем Петером Єле.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 2012 року, ставши граючим тренером клубу «Бальцерс», де пропрацював по 2017 рік, коли був призначений очільником тренерського штабу юнацьких збірних Ліхтенштейну.

2018 року повернувся до клубної роботи, очоливши найтитулованішу ліхтенштейнську команду «Вадуц».