Хімки

Місто Хімки відносно молоде, яке виникло після прокладання залізниці. Станція Хімська відкрилась 1851 року і була названа по імені річки, на березі якої розташована. Ця річка відома з XVI століття. За однією з версії назва річки має балтійську етимологію і порівнюється з лит. kiminas («мох»). Збереглось кілька варіантів назви річи — Хінська, Хинська (рос. Хинска, Хынска) у XVI—XVII ст. Хінка, Хімка, біля окремих сіл — Хілка (верхів'я) та Виходна (пониззя). На думку істориків, нею у старовину пролягав водний торговельний шлях.

Перехрестя Ленінградського шосе та Московської кільцевої дороги

Місто Хімки має власну символіку: герб та прапор. Міський герб було затверджено 6 січня 1998 року, прапор 2 вересня 2004 року, як прапор Хімкінського району, який у 2005 році було перетворено у міський округ Хімки. В основі гербової композиції зображення золотого крилатого кентавра у чорному полі.[3][4]

До складу Ради депутатів Хімкінського міського округу входить 25 депутатів.

[5]

Надземний пішохідний перехід

До складу Хімок входять райони Планерна, Подрезково, Ново-Подрезково, Бутаково, місто Сходня, мікрорайон «Лівобережний»

У місті домінує важка промисловість, але присутня і легка промисловість. Зокрема тут є шість військових заводів, серед них «Енергомаш», який виробляє паливо а також авіаційний завод імені Лавочкіна. [6]

У 1937 році був відкритий канал імені Москви (колишній канал Москва — Волга) та річковий порт Хімки. Канал імені Москви з'єднує Москву-ріку та річку Волгу та є однією з центральних водних магістральних Росії.

Власне історія Хімок розпочалась із будівництва залізничної станції у 1851 році, яка спочатку називалась Хімська, а вже згодом — Хімки[7].

У 1996 році у місті розпочала свою роботу тролейбусна система. Станом на січень 2016 році у Хімках діє 3 тролейбусні маршрути на яких працює 27 тролейбусів. З них два маршрути здійснюють сполучення із станцією метро «Планерна», натомість один маршрут є суто внутрішньо міським[8].

Церква Святої Трійці

Попри те, що місто та прилеглий район розташовані за межами Москви, екологія у цьому районі не найкраща. Хоча навколо міста чимало лісів, а у Хімках парків, однак вони вони не справляються з тими викидами, які продукують лише хімкінські підприємства, як, наприклад «Енергомаш». Також у поганому, з точки зору екології, стані перебуває і канал імені Москви. Зокрема влітку 1998 року там було заборонено купатись. Окрім того Хімкінський район найменший в області, водночас є надзвичайно урбанізований, має високу щільність населення, передусім міського. Район вкритий густою мережею доріг, його пересікають дві радіальні дороги, залізнична магістраль, з півночі межує аеропорт Шереметьєво.

Промисловість району представлена підприємствами аерокосмічної промисловості, які викидають в атмосферу понад п'ять тисяч тонн шкідливих речовин.

Протитанкові їжаки досі збереглися в місті

• Церква св. Володимира (1678 р на території колишнього села Куркіно)
• Церква св. Козьми та Даміана (1730 р. на території колишнього села Козмодем'янське)

З 1930-х років забудовувалась північна частина Хімок та селище Лівобережне, у 1940-50-х район Дубки поблизу каналу. У 1970-1980-ті роки велося будівництво у південній частині міста, так звані Нові Хімки, де формується новий центр міста.

• Храм Богоявлення Господнього (розрахований на 1000 чоловік). Особливість храму — він є двоповерховим.
• Церква Козьми та Даміана (1726-1730)
• Церква Апостолів Петра і Павла (1822-1829)
• Церква Сергія Чудотворця (1714-1715)
• Успенська церква (село Трахонеєво)
• Церква в Ім'я Святої Живоначальної Тройці (1909-1910) (м. Сходня)

[9][10]

У Хімках розташовані:

• Московський державний університет культури і мистецтв.
• Академія цивільного захисту МНС Росії
• Інститут бізнесу, психології та управління
• Інститут міжнародних економічних стосунків
• Російська міжнародна академія туризму
• Хімкінська філія Російського університету кооперації

Загалом у місті є 44 дошкільних закладів (з них 38 — муніципальні), 24 освітні установи, 3 установи додаткової освіти, центр психолого-педагогічної діагностики[11].

У 1974 році у Хімках виник театр «Хімки-74», який працює досі, а у 1996 відкрився муніципальний театр «Наш дім»[12].

Хімкінська картинна галерея створена на основі дару приватної колекції живопису другої половини ХІХ — першої половини ХХ століть.

Хімки є важливим центром розвитку спорту Московської області.

• БК Хімки заснований у 1997 р.

[13]

• ФК Хімки заснований у 1996 році як любительський, а у 1997 році отримав статус професійного.

Також у місті є велика кількість професійних стадіонів, серед них стадіон Родіна місткістю 5000 глядачів, збудований у 1967 р, є домашньою ареною ФК «Хімки», «Спартак-2», молодіжна команда ФК «Динамо» (Москва). Другим стадіоном є «Арена Хімки». Місткість 18636 чоловік. Як домашню арену використовують ФК Динамо, ПФК ЦСКА[14].

Стадіон Нові Хімки є базовим для СДЮСШОР міського округу Хімки, також тут проводить окремі матчі молодіжна команда ФК «Хімки». Також тут проводить більшу частину ігор молодіжна збірна Росії [15].

1992 року була створена муніципальна Студія ТВ Хімки, скорочено СТХ[16].

З квітня 1994 року виходить газети «Хімкінські новини»[17].

Художники

• Ігор Грабарь
• К.О. Горбунов
• Микола Касаткін
• Віктор Васнецов
• Костянтин Юон
• Ісаак Левітан

Письменники

• Олександр Купрін
• Олександр Герцен
• Михайло Лермонтов

Театральні діячі

• Василь Качалов
• Костянтин Станіславський
• Євдокія Турчанінова

Композитори

• Олексій Верстовський

Політики

• Дарина Бєсєдіна

• Гродно (Білорусь)[18]

• Хімкинський ліс