Маріупольський морський торговельний порт

Маріу́польський морськи́й порт — морський порт, розташований у місті Маріуполі, є найбільшим портом Східної України та на Азовському морі. Відповідно до Закону України "Про морські порти України" функції адміністрації морського порту виконує Маріупольська філія державного підприємства Адміністрації морських портів України.

Маріупольський морський порт
Фото 2006 року
Розташування
Країна	Україна
Розташування	Маріуполь
Деталі
Відкритий	2 вересня 1889
Тип бухти	природна/штучна
Начальник адмінстрації морського порту	Сергій Гусаков[1]
Статистика
Вебсайт	сайт державного портового оператора, сайт адміністрації порту
Мапа

Здійснює перевезення морем вугілля, металу, продукції машинобудування, руди, зерна з Донецької, Луганської, Харківської та сусідніх областей України, Росії.

Народження Маріупольського порту було логічним продовженням бурхливого розвитку промисловості півдня Російської імперії у другій половині XIX ст. 2 вересня 1889 року на територію порту було подано 18 вагонів, що були завантажені вугіллям. Ця дата вважається початком експлуатації порту, який мав велике значення для країни. За обсягом асигнувань за період 1867–1904 рр. Маріупольський порт, який не мав військового призначення, займав третє місце в Російській імперії.

XIX

Сьогодні порт входить до четвірки провідних портів України. Його потужності дозволяють переробляти більш ніж 12 млн тонн вантажів щорічно. Це найбільший та найрозвинутіший порт Азовського моря, який називають «морськими воротами Донбасу».

За 180 км від порту (суходолом) розташоване місто Ростов-на-Дону, великий промисловий центр Росії, що розташований на перехресті багатьох транспортних маршрутів. Тому близько 50 % усіх вантажів становлять російські. Через Волго-Донський канал, Маріїнську систему та Біломорсько-Балтійський канал порт з'єднаний з усіма регіонами Європейської частини Росії та має вихід до Каспійського, Балтійського та Білого морів.

Територія порту становить 67,6 га. Довжина причальної лінії — 3,2 км. Порт забезпечує переробку навалювальних, насипних, генеральних, важковагових, негабаритних, наливних вантажів. Має 16 причалів, які обладнані сучасним устаткуванням. Навігація триває протягом усього року. Важковагові, негабаритні вантажі перевантажуються за допомогою плавкранів вантажопідйомністю 100 та 150 тонн. Порт має спеціальний полігон для прийому суден-ліхтеровозів, що дає змогу завантажувати та розвантажувати їх на закритій акваторії порту. Порт перевалює мазут за варіантом «борт-борт», забезпечуючи екологічну безпеку цих робіт. Розвантажування та навантажування рефрижераторних вантажів, небезпечних вантажів відповідних класів, добрив насипом виконується за прямим варіантом. Спеціалізований вугленавантажувальний комплекс дозволяє переробляти до 5 млн тонн вугілля щорічно. Він обладнаний вагоноперекидачем, конвеєрними лініями, розвантажувальними та завантажувальними машинами, розморожувачами вагонів. Новий високовиробничий контейнерний термінал забезпечує швидкісну обробку контейнеровозів та постачання 20- та 40-футових контейнерів за варіантом «від дверей до дверей». Пропускна здатність термінала — до 50 тис. TEU щорічно.

Нещодавно введено в експлуатацію комплекс міжнародних морських вантажно-пасажирських зв'язків площею 2,1 га, пропускною можливістю 130 осіб у рейс. У порту є автобаза, яка дозволяє здійснювати далекі і закордонні перевозки. Організовані регулярні вантажно-пасажирські перевезення до Туреччини, Греції, Ізраїлю.

Проектна глибина акваторії порту - 9,75 м, підхідного каналу до Вугільної гавані - 9,15 м. У жовтні 1917 року через замулювання Адміністрація морських портів України була змушена зменшити прохідну осадку суден, що обробляються у Маріупольському порту до 7,5 метрів.[2] З 14 травня 2018 року внаслідок проведеного днозаглиблювання Маріупольський порт збільшив прохідну осадку до 7,7м. [3]