Масол Віталій Андрійович

Віта́лій Андрі́йович Масо́л (14 листопада 1928(1928-11-14)[1], Олишівка — 21 вересня 2018(2018-09-21)[1], Київ, Україна) — український та радянський державний діяч, голова Ради міністрів Української РСР (липень 1987 — жовтень 1990), прем'єр-міністр України (червень 1994 — березень 1995). Народний депутат України 1-го та 2-го скликання (1990—1998). Член ЦК КПУ (1976—1991). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (лютий 1986 — липень 1987). Член Політбюро ЦК КПУ (липень 1987 — листопад 1990). Депутат Верховної ради УРСР 9–11-го скликань (1975—1990). Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (1979—1989)[2]. Народний депутат СРСР (1989—1991). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1981—1986). Кандидат у члени ЦК КПРС (1986—1989). Член ЦК КПРС (1989—1991). Почесний громадянин Києва та Краматорська.

Віталій Андрійович Масол
Віталій Андрійович Масол
Голова Ради міністрів УРСР
10 липня 1987 — 23 жовтня 1990
Президент Михайло Горбачов
Попередник Олександр Ляшко
Наступник Вітольд Фокін
3-й Прем'єр-міністр України
16 червня 1994 — 6 березня 1995
Президент Леонід Кравчук
Леонід Кучма
Попередник Леонід Кучма
Наступник Євген Марчук
Народився 14 листопада 1928(1928-11-14)[1]
Олишівка
Помер 21 вересня 2018(2018-09-21)[1] (89 років)
Київ, Україна
Похований Байкове кладовище
Відомий як політик
Громадянство  СРСР→ Україна
Національність українець
Освіта НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Політична партія КПУ і КПРС
У шлюбі з Ніна Василівна
Діти син Ігор
Нагороди

Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 — 10 травня 1994
2-го скликання
11 травня 1994 — 12 травня 1998

Біографія

Народився 14 листопада 1928 року в родині вчителів в містечку Олишівка, тепер село Чернігівського району Чернігівської області.

1951 року закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-механік.

Політична та громадська діяльність

Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі на посадах помічника майстра, майстра, начальника бюро технічних розробок. Від квітня 1951 року — спочатку заступник начальника, потім — начальник механічного цеху, згодом — заступник головного інженера заводу.

Член КПРС з 1956 року.

Від липня 1963 року — директор Новокраматорського машинобудівного заводу Донецької області. У 1971–1972 роках — генеральний директор виробничого об'єднання Краматорських заводів важкого машинобудування Донецької області.

Без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію на тему «Втомна міцність вуглецевої сталі для великовантажних суднових гребних гвинтів виробництва Новокраматорського машинобудівного заводу». Кандидат технічних наук. Має авторські посвідчення за раціоналізаторські пропозиції та винаходи.

Від вересня 1972 року — перший заступник голови Держплану УРСР, з 16 січня 1979 року — заступник голови Ради Міністрів УРСР, голова Державного планового комітету УРСР.

10 липня 1987 року призначений головою Ради Міністрів УРСР. Працював на цій посаді в складний період трансформації суспільно-політичного ладу, кризи й розвалу єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу.[3][4][5][6] Проти Масола та його союзоцентристських поглядів активно виступало національно свідоме студентство, організувавши революцію на граніті. В результаті 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України прийняла відставку В. Масола.

Під час перших вільних виборів до Верховної ради Української РСР навесні 1990 року обраний народним депутатом.

Після відставки з посади голови Ради міністрів зосередився на парламентській роботі. Працював у комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів та цін.

За представленням Президента України Леоніда Кравчука 16 червня 1994 року Верховною Радою України був удруге затверджений на посаді прем'єр-міністра[7]. Подав у відставку в березні 1995 року.

Після відставки жив на дачі в Конча-Заспі разом із сестрою Світланою, яка переїхала до нього після смерті дружини Масола.[8] Помер 21 вересня 2018 року в Києві в лікарні «Феофанія».[9][10][11]

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. Munzinger Personen
  2. Список депутатов Верховного Совета СССР 11 созыва. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013.
  3. Anders Åslund How Ukraine Became a Market Economy and Democracy — Peterson Institute for International Economics, 2009, ISBN 978-0881324273
  4. Eastern Europe and the Commonwealth of Independent States 1999, Routledge, 1998, ISBN 1857430581 (page 850)
  5. Eastern Europe, Russia and Central Asia 2004, Routledge, 2003, ISBN 1857431871 (page 498)
  6. Неделя в цифрах, УНИАН (4 октября 2015 года)
  7. Постанова Верховної Ради України від 16 червня 1994 року № 58/94-ВР «Про Прем'єр-міністра України»
  8. Виталий Масол: «Свободного времени у меня много. И это, признаюсь, для меня главная беда». Fakty.ua (рос.). 22 листопада 2013.
  9. Пішов із життя двічі прем'єр-міністр України
  10. Помер колишній прем'єр-міністр України Віталій Масол
  11. Помер екс-прем'єр Віталій Масол — ЗМІ
  12. Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
  13. Указ Президента України від 13 листопада 2008 року № 1038/2008 «Про нагородження В. Масола орденом "За заслуги"»
  14. Указ Президента України від 12 листопада 2003 року № 1301/2003 «Про нагородження В. Масола орденом князя Ярослава Мудрого»
  15. Указ Президента України від 13 листопада 1998 року № 1240/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»

Посилання

Джерела
Попередник: Голова Ради міністрів УРСР
10 липня 1987 — 23 жовтня 1990
Наступник:
Олександр Ляшко
 Вітольд Фокін
Попередник: 3-й Прем'єр-міністр України
16 червня 1994 — 6 березня 1995
Наступник:
Леонід Кучма
Євген Марчук
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.