Микуличі (Підкарпатське воєводство)

Микуличі (пол. Mikulice) — село в Польщі, у гміні Ґаць Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення 520 осіб (2011[1]).

Село
Микуличі
пол. Mikulice

Координати 50°00′00″ пн. ш. 22°25′59″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Ґаць
Перша згадка 1375
Населення 520 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-220
Автомобільний код RPZ
SIMC 0602704
GeoNames 764765
OSM 2971331 ·R (Ґміна Ґаць)
Микуличі
Микуличі (Польща)
Микуличі
Микуличі (Підкарпатське воєводство)

Розташування

Село знаходиться за 7 км на схід від адміністративного центру ґміни села Гать, за 8 км на південний захід від адміністративного центру повіту Переворська і за 32 км на схід від адміністративного центру воєводства Ряшева.

Історія

Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Нижатичі, Сетеш, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили в Нижатичах латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Нижатичі стали королівською власністю. В 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства.

Село купив 1583 року Костянтин Корнякт.

У 1831 р. в селі було 2 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття польської колоніальної політики українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" Микуличі в 1885 р. були частиною села Острів, яке належало до Ланцутського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у Микуличах наявний 241 римо-католик. За даними шематизму того року в селі було 4 греко-католики.[3]

У міжвоєнний період село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства, українці-грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 254 59 169 26
Жінки 266 52 148 66
Разом 520 111 317 92

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.