Острів (Переворський повіт)

Розташування

Село знаходиться за 7 км на схід від адміністративного центру ґміни села Гать, за 8 км на південний захід від адміністративного центру повіту Переворська і за 32 км на схід від адміністративного центру воєводства Ряшева.

Історія

Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Нижатичі, Сетеш, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили в Нижатичах латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Нижатичі стали королівською власністю. За податковим реєстром 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства, оброблялись 8 ланів ріллі.

1583 року село належало Ярославським, податки платили кмети з 16 і 1/4 лана ріллі, 18 загородників, 4 комірники з худобою, 20 комірників без худоби («голих»), 4 челядники і млинар (було 2 водні млини). Того року частину cела (8 господарств кметів, 8 загородників, 6 комірників з худобою, 7 комірників без худоби та 3 водяні млини) відкупив Костянтин Корнякт, а в 1601 р. він заснував латинську парафію.

У 1831 р. в селі було 2 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття польської колоніальної політики українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" село (разом з присілками Волиця, Микуличі та Ксаверівка) в 1885 р. належало до Ланцутського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 1072 жителі. За даними шематизму того року в селі було 5 греко-католиків.[3]

У міжвоєнний період село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства, українці-грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 184 36 123 25
Жінки 189 47 99 43
Разом 373 83 222 68

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів (Переворський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
  3. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1886. — с. 132.
  4. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела
  • Портал «Польща»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.