Уїзна

Історія

Уїзну в 1450 р. Рафал з Тарнова віддав переворському римо-католицькому монастирю меховитів. Село знаходилося до 1772 р. в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772—1918 р. — у складі Австрійської імперії. У 1868 р. в селах Уїздна, Новоселець і Косина було 20 греко-католиків, які належали до парохії Миротин Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії[2]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Уїзна знаходилася в Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 82 будинки і 472 мешканці, з них 437 римо-католиків і 2 греко-католики і 13 юдеїв.[3]

У 1937 р. в селі проживало 11 українців-грекокатоликів, які належали до парохії Миротин Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Село входило до ґміни Переворськ Переворського повіту Львівського воєводства. Українська меншина села не могла чинити спротив хвилі антиукраїнського терору і державного етноциду після Другої світової війни.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 396 89 256 51
Жінки 410 82 216 112
Разом 806 171 472 163

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.