Михайло Дорошенко (гетьман)

Точне станове походження невідоме. Дослідники В. Лукомський та В. Модзалевський вказали його представником роду гербових шляхтичів. В. Антонович твердив про неписьменність М. Дорошенка.[1]

Вперше згаданий в джерелах 1618 року під час походу гетьмана Петра Сагайдачного на Москву під командуванням королевича Владислава. Брав участь у поході на Москву 1618 року, в Хотинській війні 1620–1621, у Хотинській битві 1622 року [2].

У 1622 році обраний гетьманом замість Оліфера Голуба.

Здійснив вдалий похід на Перекоп.

Вперше згадується в документах про Хотинську битву 1621 року як козацький полковник і прихильник гетьмана Сагайдачного.

Батько наказного гетьмана Дорофія Дорошенка, дід пізнішого гетьмана Петра Дорошенка.

Дорошенко брав участь у селянсько-козацькому повстанні 1625 року під проводом Марка Жмайла. В листопаді 1625 року обраний гетьманом замість Марка Жмайла.

Уклав Куруківський договір 1625 році, який деякою мірою задовольнив козацьку старшину (встановив старшині грошову платню, надавав їй земельні маєтності, збільшив реєстр до 6000 вояків), але суперечив інтересам широких мас українського козацтва (повертав всіх нереєстрових козаків-випищиків у підданство до панів Речі Посполитої).

Навесні 1626 року за наказом уряду Речі Посполитої намагався захопити Запорізьку Січ, але внаслідок збройного опору запорожців змушений був відступити на о. Велика Хортиця, де залишив залогу з 1 тис. реєстрових козаків.

За Дорошенка було реорганізовано реєстрове козацьке військо, створено 6 реєстрових полків:

• Білоцерківський,
• Канівський,
• Корсунський,
• Переяславський,
• Чигиринський,
• Черкаський.

9 жовтня 1626 року козацькі війська на чолі з Дорошенком розгромили значний загін кримсько-ногайської кінноти під Білою Церквою. Після битви відправив королю 20 найбільш значних бранців-татар, 10 їхніх хоругов, 1 бунчук; передача трофеїв відбулась публічно перед ратушею в Торуні на сеймі РП.[3]

В травні 1628 року Дорошенко, виконуючи умови договору про взаємодопомогу між Військом Запорізьким і Кримським ханством (укладений 24 грудня 1624 року) очолив похід козаків на Крим на допомогу ханові Мехмеду ІІІ Ґераю та калзі Шагіну Ґераю, які вели боротьбу проти ставленика Османської імперії Джанібека Ґерая та знаходилися в фортеці Чуфут-Кале, обложені союзниками султана ногайцями Буджацької орди. 31 травня 1628 року 4-тисячний козацький загін під проводом М. Дорошенка з боями досяг р. Альми в околицях Бахчисарая, де йому дорогу заступили османсько-буджацькі сили. Сточився бій з використанням важкої артилерії. Противник був розгромлений та розігнаний, Мехмед ІІІ Герай та Шагін Герай звільнені з облоги. Втрати козацького війська в цім бою склали близько двохсот осіб, серед загиблих був і Михайло Дорошенко, в котрого влучила яничарська куля.

Місце поховання невідоме; можливо — на одному з християнських (грецьких) цвинтарів м. Бахчисарая.

У 2013 при підтримці Музею гетьманства був створений «Гетьманський фонд Петра Дорошенка». Фонд здійснює дослідження діяльності гетьманів України Михайла та Петра Дорошенків, поширення інформації про них, дослідження родоводу Дорошенків.

У місті Канів існує вулиця Гетьмана Михайла Дорошенка.

У місті Сміла є вулиця Михайла Дорошенка.

У місті Біла Церква є вулиця Михайла Дорошенка.

• Дорошенко Петро — онук Михайла Дорошенка, гетьман;
• Дорошенко Дмитро Іванович — нащадок Дорошенка Петра, історик, політичний діяч, публіцист.
• Запорозько–кримський договір 1624 року

• Андрєєв В., Руденко А. Рід Дорошенків у громадсько-політичному та культурному житті України (XVII—XX ст.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 1 (січень—лютий. — С. 39—56. — ISSN 0130-5247.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Грушевський М. Історія Руси-України. Т. 8. — Ч. 1. — Київ-Львів, 1922.
• Довідник з історії України / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• Рудницький С. Українські козаки // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. — ISBN 5-319-01072-9.
• Щербак В. О. Дорошенко Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 456. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Golębiowski S. Szahin Giraj i kozacy. //Biblioteka Warszawska. — T. 2. — 1852.
• Przylęcki S. Ukrainne sprawy. — Lwów, 1842.

• Михайло Дорошенко — гетьман-флотоводець. Мирослав МАМЧАК
• Сушинський Богдан. Козацькі вожді України
• Офіційний сайт Музею Гетьманства

Попередник Оліфер Голуб

Гетьман України 1623-1625

Наступник Андрієвич Каленик

Попередник Марко Жмайло

Гетьман України 1625-1628 вдруге

Наступник Григорій Чорний