Мови Індії

Мови Індії — мови корінного населення Індії. Індія — багатомовна країна, індійці розмовляють кількома сотнями різних мов. Як свідчить перепис 2001-го року, 29 різних мов мають понад мільйон мовців, 122 мови — понад 10 тис. мовців.

Статус офіційної мови Республіки Індія має мова гінді. Це вказано в Конституції Індії:

Офіційною мовою Союзу буде гінді з використанням письма деванагарі.

Ні Конституція, ні законодавство Індії не визначає державної мови. Конституція визнає англійську мову як допоміжну офіційну мову.

Мови Індії належать до кількох великих мовних сімей, найбільшими з яких індо-європейська (цими мовами розмовляє 70 % індійців) та дравідійська (22 % індійців). Інші мови Індії належать аустроазійської сім'ї та тибето-бірманської сім'ї. Існує також кілька ізолятів.

Впродовж тисячоліть контактів між 4 основними мовними родинами різні мови значно вплинули одна на іншу. Крім того мови Індії зазнали значного впливу з боку мов народів, з якими індійцям доводилося спілкуватися, особливо перської, англійської та португальської.

Історія

Північні індійські мови, що належать до індоєвропейської мовної сім'ї, розвинулися із стародавніх індоарійских, таких як санскрит, в середні віки пройшовши шлях через пракрити та апабхарамша. Серед дослідників не існує згоди, щодо точних дат виникнення сучасних північно-індійських мов, таких як гуджараті, гінді, маратхі, сараїкі, пенджабі, синдхі, бенгалі, орія та ассамської мови. Вважається, що це сталося десь на межі першого та другого тисячоліття. На кожну із зазначених мов впливали мови сусідів, зокрема на гінді/урду та споріднену хіндустані особливий вплив мала перська мова.

Дравідійські мови Південної Індії виникли незалежно від санскриту. Найзначиміші серед них телугу, тамільська, малаялам та каннада. Аустроазійські та тибето-бірманські мови Північно-Східної Індії теж мали свій незалежний шлях розвитку.

Офіційні мови штатів

Окремі штати мають право встановлювати власні офіційні мови. Наприклад, у Таміл-Наду єдиною офіційною мовою є тамільська, а в штаті Карнатака статус єдиної офіційної мови має каннада. Штат Джамму і Кашмір має три офіційні мови — кашмірі, урду та догрі.

Загалом у країні нараховується 23 мови, які мають статус офіційних у певних її частинах. Наступна таблиця дає перелік цих мов станом на травень 2008-го року та регіони їх поширення.

МоваСім'яКількість мовців на 2001 (млн.)Регіони поширення
Ассамськаіндоарійська, східна13Ассам
Бенгалііндоарійська, східна83Західна Бенгалія, Ассам, Джхаркханд, Трипура
Бодотибето-бірманська1,2Ассам
Догрііндоарійська, північна0,1Джамму і Кашмір
Гуджаратііндоарійська, західна46Гуджарат, Махараштра, Таміл-Наду
Гіндііндоарійська422Пояс гінді, Північна Індія
Каннададравидська, південна38Карнатака, Махараштра, Таміл-Наду, Ґоа
Кашмірідардична5,5Джамму і Кашмір
Конканііндоарійська, південна2,5Конкан (Ґоа, Карнатака, Махараштра, Керала)
Майтхілііндоарійська, східна12Біхар
Малаяламдравидська, південна33Керала, Лакшадвіп, Махе, Пудучеррі
Мейтейтибето-бірманська1,5Маніпур
Маратхііндоарійська, південна72Махараштра, Карнатака, Мадх'я-Прадеш, Ґуджарат, Андхра Прадеш, Ґоа
Непальськаіндоарійська, північна2,5Сіккім, Західна Бенгалія, Ассам
Оріяіндо-арійська, східна33Орісса
Пенджабііндоарійська29Пенджаб, Чандіґарх, Делі, Хар'яна
Санскритіндоарійська0,05Маттур
Санталімунда6,5сантальські племена плато Чота Наґпур (штати Біхар, Чхаттісґарх, Джхаркханд, Орісса)
Синдхііндоарійська, північно-західна2,5Ґуджарат, Махараштра, Раджастан, Мадх'я Прадеш
Тамільськадравидська, південна61Таміл-Наду, Карнатака, Пудучеррі, Андхра Прадеш, Керала, Махараштра
Телуґудравидська, південно-центральна74Андхра Прадеш, Карнатака, Таміл-Наду, Махараштра, Орісса
Урдуіндоарійська, центральна52Джамму і Кашмір, Андхра Прадеш, Делі, Біхар, Уттар-Прадеш, Уттаракханд

Гінді — офіційна мова у штатах Уттар-Прадеш, Біхар, Джхаркханд, Уттаракханд, Мадх'я Прадеш, Раджастан, Чхаттісґарх, Гімачал-Прадеш, Хар'яна та в національній столиці, території Делі. Бенгалі — офіційна мова штатів Західна Бенгалія, Маніпур, Трипура, а також у деяких інших частинах північного заходу. Маратхі — офіційна мова штату Махараштра, пенджабі — Пенджабу, Гімачал-Прадеш, Хар'яна. Офіційними мовами столиці Делі є гінді та пенджабі. Ґуджараті — офіційна мова Ґуджарату. Тамільська мова офіційна в Таміл-Наду, Пудучеррі та на Андаманських і Нікобарських островах. Малаялам офіційна в штатах Керала та Лакшадвіп. Каннада офіційна мова Карнатаки. Телуґу та урду офіційні мови Андхра Прадеш, Орія — Орісси, ассамська мова — Ассаму. Урду має офіційний статус у штатах Делі, Уттар-Прадеш, Біхар, Андхра Прадеш та Джамму і Кашмір. Англійська мова є допоміжною офіційною мовою у всьому Союзі, кожен із наведених штатів має ще одну допоміжну офіційну мову.

Мовні конфлікти

Між носіями різних мов у Індії існує певне тертя, що проявляється в конфліктах щодо прав тієї чи іншої мови.

Перший значний конфлікт виник у Таміл-Наду і був пов'язаний із планами запровадження гінді, як єдиної офіційної мови. Політичні аналітики пов'язують цей конфлікт із приходом до влади у штаті партії Дравида Муннетра Кажаґам і майже повного витіснення в ньому партії Індійський Національний Конгрес.

В інших штатах, таких як Бенгалія, Махараштра, Карнатака й, до певної міри, Керала теж існує сильне почуття гордості за свою мову. Виражаючи осуд нав'язуванню чужої місцевим жителям мови гінді в результаті перевищення своїх конституційних повноважень центральними органами влади, уряди Махараштри та Карнатаки запровадили обов'язкове вивчення державних мов штатів у навчальних закладах.

Уряд Індії намагається пом'якшити ці конфлікти за допомогою різноманітних кампаній, координованих Центральним інститутом індійських мов та відділеннями міністерства розвитку людських ресурсів.

Статистика

Розподіл населення штатів та союзних територій Індії за рідною мовою за переписом 2001 року, %[1]

населенняГіндіБенгаліТелугуМаратхіТамільськаУрдуГуджаратіКаннадаМалаяламОріяПенджабіАссамськаМайтхіліінші
Індія1028 610 32841,08,17,27,05,95,04,53,73,23,22,81,31,25,9
Андаманські і Нікобарські острови356 15218,225,712,80,417,70,50,10,18,10,20,515,7
Андхра-Прадеш76 210 0073,20,183,90,81,08,60,10,70,10,41,1
Аруначал-Прадеш1 097 9687,48,80,10,20,10,10,50,70,34,70,376,7
Ассам26 655 5285,927,50,10,90,148,816,5
Біхар82 998 50973,10,511,414,30,7
Гоа1 347 6685,70,30,922,60,64,00,75,51,10,20,158,2
Гуджарат50 671 0174,70,10,11,50,11,184,40,10,20,17,5
Дадра і Нагар-Хавелі220 49015,10,60,35,30,30,523,60,30,80,80,10,10,451,9
Даман і Діу158 20419,41,10,24,30,20,467,70,20,71,30,20,20,23,8
Делі13 850 50780,91,50,20,20,76,30,30,10,70,27,10,61,1
Джамму й Кашмір10 143 70018,40,10,10,10,10,10,10,11,90,178,8
Джаркханд26 945 82957,69,70,10,18,60,11,70,30,521,2
Західний Бенгал80 176 1977,285,30,32,10,10,20,14,8
Карнатака52 850 5622,50,17,03,63,510,50,265,91,35,3
Керала31 841 3740,10,20,11,90,10,396,70,7
Лакшадвіп60 6500,20,10,60,20,185,013,7
Мадх'я-Прадеш60 348 02387,30,22,10,02,00,30,10,27,7
Маніпур2 166 7881,11,30,10,10,10,197,2
Махараштра96 878 62711,00,31,568,80,57,12,41,30,40,10,36,2
Мегхалая2 318 8222,28,01,70,10,10,10,21,686,0
Мізорам888 5731,29,00,10,10,189,3
Нагаленд1 990 0362,93,00,10,10,10,20,20,10,892,5
Орісса36 804 6602,81,31,91,783,00,19,0
Пенджаб24 358 9997,60,10,10,191,70,2
Пондішері974 3450,40,15,20,188,40,70,10,24,40,10,2
Раджастхан56 507 18891,00,11,20,10,12,05,5
Сіккім540 8516,71,20,10,10,10,50,20,10,30,10,190,6
Тамілнад62 405 6790,35,70,189,41,50,31,70,90,1
Трипура31 99 2031,767,10,10,10,70,130,0
Уттаракханд8 489 34988,01,55,92,91,6
Уттар-Прадеш166 197 92191,30,18,00,30,2
Хар'яна21 144 56487,30,21,20,10,110,60,10,4
Гімачал-Прадеш6 077 90089,00,10,00,10,16,04,6
Чандігарх900 63567,50,60,20,10,60,80,40,10,30,227,90,11,2
Чхаттісґарх20 833 80382,61,00,70,70,10,40,20,13,90,39,9

Надійної статистики розповсюдження англійської мови в Індії не існує. Близько 230 тисяч індійців вважають англійську мову своєю рідною[2]. За суб'єктивними оцінками[3] частка індійців що володіють англійською складає від 2 % до 10 %. Верхня межа може бути інтерпретована як розуміння базової англійської, нижня межа — як володіння англійською порівняне із носіями мови.

Примітки
  1. Мови та діалекти Індії за результатами перепису 2001 року
  2. http://timesofindia.indiatimes.com/india/Indiaspeak-English-is-our-2nd-language/articleshow/5680962.cms](англ.)
  3. https://www.quora.com/What-percentage-of-people-in-India-speak-English (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.