Мухамед Філіпович

Мухамед Філіпович (босн. Muhamed Filipović; нар. 3 серпня 1929, Баня-Лука, Королівство Югославія — 25 лютого 2020, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — боснійський учений, історик, філософ, письменник, есеїст, академік, президент Босняцької академії наук і мистецтв (БАНМ)[3]. Політик. Ідеолог і теоретик боснійського націоналізму. Вважається одним з найбільш видних інтелектуалів Боснії[4].

Мухамед Філіпович
босн. Muhamed Filipović
Народився 3 серпня 1929(1929-08-03)
Баня-Лука, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина, СФРЮ
Помер 25 лютого 2020(2020-02-25)[1] (90 років)
Сараєво, Боснія і Герцеговина
Країна  СФРЮ
 Боснія і Герцеговина
Діяльність філософ, письменник, історик
Галузь філософія і історія
Alma mater Белградський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов боснійська[2]
Заклад Босняцька академія наук і мистецтв

Біографія

Серед його предків, вихідців з Загреба, які прийняли в 1564 році іслам, були беї. Родичі матері в роки Другої світової війни займали важливі посади серед усташів. Брат загинув в таборі смерті Ясеновац, а сестра — член комуністичного підпілля[5].

Закінчив в 1952 році філософський факультет Бєлградського університету, пізніше, аспірантуру. У 1960 році став доктором наук.

Дійсний член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини. Викладач філософії Сараєвського університету.

Мухамед Філіпович — відомий політик. У період правління комуністів в СФРЮ був дисидентом і критиком політики Йосипа Броз Тіто[6].

Разом з Алія Ізетбеговичем і Фікрет Абдичем заснував консервативну партію демократичного дії Боснії і Герцеговини, членом якої був до 1990 року. Після цього, був в числі засновників мусульманської боснійської (бошнякської) організації (МБО)[7][8].

Під час боснійської війни — посол Республіки Боснія і Герцеговина в Сполученому Королівстві[6].

Наукова діяльність

Автор 14 книг, багато з яких були переведені на інші мови. Найвідоміша робота Мухамеда Філіповича — «Lenjin — monografija njegove Misli» (рос. «Ленин — монография о его мыслях»), була переведена на болгарську, датську, італійську, словацьку, французьку, китайську і шведську мови.

Вибрані публікації
  • Ленін — монографія про його думки/ Lenjin — monografija njegove misli
  • Релігія і мораль / Religija i moral
  • Етичні засади гуманізму / Etički osnovi humanizma
  • Марксизм і сучасна філософія / Marksizam i savremena filozofij
  • Марксистська філософія / Marksistička filozofija
  • Сафет Купіч — філософ, есеїст і літературний критик / Safet Krupić-filozof, esejist i književni kritičar
  • Філософія мови / Filozofija jezika (в 2 томах)
  • Боснійська політика / Bošnjačka politika, 1996.
  • Боснія і Герцеговина — найважливіші географічні, демографічні, історичні, культурні та політичні факти / Bosna i Hercegovina-najvažnije geografske, demografske, historijske, kulturne i političke činjenice, 1997.
  • Спроба духовної біографії / Pokušaj jedne duhovne biografije, 1999.
  • Я був дипломатом Алії / Bio sam Alijin diplomata (в 2 томах), 2000.
  • Десять лекцій по ідеї Європи, Фонд відкритого суспільства «Право-центр» Боснії і Герцеговини / Deset predavanja o ideji Evrope, Pravni centar Fond otvoreno društvo BiH, 2000.
  • Довга, довга поїздка в Лім і навколо Пестера / Jedno dugo, dugo putovanje uz Lim i oko Pestera, 2001.
  • Комунізм і ностальгія / Komunizam i nostalgija, 2001.
  • Питання про відповідальність за війну в Боснії і Герцеговині / Pitanje odgovornosti za rat u BiH
  • Іслам і терор / Islam i teror, 2002
  • Методологія науки та наукової роботи / Metodologija znanosti i znanstvenog rada, 2004
  • Трагедія Боснії / Tragedija Bosne
  • Історія і наша думка про неї / Povijest i naše mišljenje o njoj
  • Історія духовного життя на землях Боснії і Герцеговини / Historija duhovnog života na tlu Bosne i Hercegovine (в 4 томах), 2005
  • Дев'ятнадцять етюдів про Михайла Бахтіна / Devetnaest etida o Mihailu Bahtinu, 2005
  • Боснійський дух витає над Боснією / Bosanski duh lebdi nad Bosnom, 2006

Примітки
  1. وفاة الأكاديمي محمد فيليبوفيتش
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Intervju/Muhamed Filipović za press: Alija je upropastio Bošnjake, napravivši katastrofalnu grešku odlukom da se BiH odvoji od Jugoslavije. Republika. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 9 грудня 2012.
  4. Hariz Halilovich. Places of Pain: Forced Displacement, Popular Memory and Trans-local Identities in Bosnian War-torn Communities. — Berghahn Books, 2013. — С. 120—. — ISBN 978-0-85745-777-6.
  5. Filipović, 2005.
  6. Gorana Ognjenović; Jasna Jozelić. Politicization of Religion, the Power of State, Nation, and Faith: The Case of Former Yugoslavia and Its Successor States. — Palgrave Macmillan, 2014. — С. 30—. — ISBN 978-1-137-47786-6.
  7. Pejanović, 2004., str. 46.
  8. Zulfikarpašić, 1995., str. 99.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.