Мілководне
Мілково́дне (до 1945 року — Кючук-Сунак, крим. Küçük Sunaq) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 276 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завіто-Ленінська сільська рада. Розташоване на півночі району.
село Мілководне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Завіто-Ленінська сільська рада |
Облікова картка | Мілководне |
Основні дані | |
Населення | 276 |
Поштовий індекс | 96124 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°53′03″ пн. ш. 34°25′13″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96126, АРК, Джанкойський район, с. Завіт-Ленінський, вул.Шевченко, 20 |
Карта | |
Мілководне | |
Мілководне | |
Мапа | |
|
Географія
Мілководне — село на півночі району, у степовому Криму, на березі одної з заток Сиваша, висота над рівнем моря — 5 м[1]. Сусідні села: Завіт-Ленінський за 2 км на південний захід і Солоне Озеро — за 2 км на схід, у ньому ж найближча залізнична станція — Солоне Озеро. Відстань до райцентру — близько 23 кілометрів.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 роки, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кучук Сонак входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[2].
Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [3], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії [6], Кучук-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Кучук-Сунак значилося 13 дворів, 62 кримських татарина і 6 циган[7]. На військово-топографічній карті 1817 року село Кучук Сунак позначено з 12 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Кучук-Сунак, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишився в складі Тузакчинської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[10], село спорожніло і на карті 1842 року позначені руїни села Кучук Сунак[11].
Знову, у доступних джерелах, назва зустрічається в «… Пам'ятні книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в Кучук-Сунако Богемської волості значилося 37 жителів в 5 дворах[12]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року " '[13], у Богемській волості Перекопського повіту також значиться село Кучук-Сунак [14].
Після встановлення в Криму радянської влади, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[15]. У 1922 році повіти перетворили в округи[16]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[17] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Кучук-Сунак входив до складу Таганашської сільради Джанкойського району [18].
У 1944 році, після визволення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[19]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року народження, Кучук-Сунак перейменували в Мілководне[20].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 100 чоловіків та 133 жінки[21].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб[22].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:
Мова | Відсоток |
---|---|
кримськотатарська | 40,94 % |
українська | 30,43 % |
російська | 25,72 % |
інші | 2,91 % |
Примітки
- [http: //weather.in.ua/krym/16049 Прогноз погоди в с. Мілководне (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
- Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
- Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 19 березня 2015.
- Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 136.
- Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- /42-1-4.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 21 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
- [http: //dzhankoy.com.ua/publications/? IDpub = 26 Історія Джанкойського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926 року, с. 317.
- Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.