Мілководне

Мілково́дне (до 1945 року Кючук-Сунак, крим. Küçük Sunaq) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 276 осіб. Орган місцевого самоврядування Завіто-Ленінська сільська рада. Розташоване на півночі району.

село Мілководне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Завіто-Ленінська сільська рада
Облікова картка Мілководне 
Основні дані
Населення 276
Поштовий індекс 96124
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°53′03″ пн. ш. 34°25′13″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96126, АРК, Джанкойський район, с. Завіт-Ленінський, вул.Шевченко, 20
Карта
Мілководне
Мілководне
Мапа

 Мілководне у Вікісховищі

Географія

Мілководне — село на півночі району, у степовому Криму, на березі одної з заток Сиваша, висота над рівнем моря — 5 м[1]. Сусідні села: Завіт-Ленінський за 2 км на південний захід і Солоне Озеро — за 2 км на схід, у ньому ж найближча залізнична станція Солоне Озеро. Відстань до райцентру — близько 23 кілометрів.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 роки, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кучук Сонак входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[2].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [3], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії [6], Кучук-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Кучук-Сунак значилося 13 дворів, 62 кримських татарина і 6 циган[7]. На військово-топографічній карті 1817 року село Кучук Сунак позначено з 12 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Кучук-Сунак, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишився в складі Тузакчинської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[10], село спорожніло і на карті 1842 року позначені руїни села Кучук Сунак[11].

Знову, у доступних джерелах, назва зустрічається в «… Пам'ятні книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в Кучук-Сунако Богемської волості значилося 37 жителів в 5 дворах[12]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року " '[13], у Богемській волості Перекопського повіту також значиться село Кучук-Сунак [14].

Після встановлення в Криму радянської влади, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[15]. У 1922 році повіти перетворили в округи[16]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[17] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Кучук-Сунак входив до складу Таганашської сільради Джанкойського району [18].

У 1944 році, після визволення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[19]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року народження, Кучук-Сунак перейменували в Мілководне[20].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 100 чоловіків та 133 жінки[21].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб[22].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:

МоваВідсоток
кримськотатарська 40,94 %
українська 30,43 %
російська 25,72 %
інші 2,91 %

Примітки

  1. [http: //weather.in.ua/krym/16049 Прогноз погоди в с. Мілководне (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  5. Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
  8. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 19 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 136.
  10. Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  11. /42-1-4.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 21 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  13. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  14. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  15. [http: //dzhankoy.com.ua/publications/? IDpub = 26 Історія Джанкойського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  16. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  17. Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  18. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926 року, с. 317.
  19. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  20. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  21. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  22. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  23. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.