Мінкенд
Мінкенд (азерб. Minkənd) — село у Лачинському районі Азербайджану[1]. З 1992 по 2020 рік було під Збройні сили Вірменії окупацією і називалось Ак (вірм. Հակ), входячи в Кашатазький район невизнаний Нагірно-Карабаська Республіка. 1 грудня 2020 в ході Другої карабаської війни села було звільнено Збройні сили Азербайджану (вірмени трактують це як окупацію)[2].
| Село
Координати 39°42′34″ пн. ш. 46°15′14″ сх. д.
|
Село розташоване за 40 км на північний захід від районного центру, міста Лачина та за 62 км на північ від міста Горіса. Поруч розташовані села Калача, Чирагли та Каракечді.
Історія
У період перебування села у складі Російської імперії село входило до складу Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії, і мало змішане населення, вірменське і курдське. За переписом 1897 р. в селі жили 506 вірмен та 396 курдів[3][4]. Село сильно постраждало в ході вірмено-татарської різанини 1905–1906, перший напад на село відбувся в березні 1905, другий з 5 по 6 червня, коли було вбито 50 вірмен. Напади продовжилися у серпні 1905 року, на захист вірмен Ака був направлений загін козаків, але Зангезурський пристав Мелік-Асланов переконав їх, що небезпеки для вірмен немає. Козаки відправилися на захист іншого села, ледь козаки віддалилися, азербайджанці вбили 140 і поранили 40 вірмен на очах у пристава, який ніяк не втрутився в хід подій[5][6]. За повідомленням газети «Син вітчизни» у номері 30 серпня 1905:
 |
У селищі Мінкенд вирізано понад триста душ всіх віків. Нутрощі вірменських дітей кидали на поживу собакам[7], Зангезурський пристав Мелік-Асланов відвів від Мінкенда козаків з офіцером, а потім милувався різаниною, про яку не зволив навіть доповісти начальству.[8] |  |
У 1918 році в Аку жили 811 вірмен, але село знову було розорене в ході Вірмено-азербайджанської війни 1918–1920 років.
Радянський період
У радянський період село увійшло разом з частиною Зангезурського повіту до складу Азербайджанської РСР. З 1923 року по 1929 село входило до Курдистанського повіту. За переписом 1926 року в селі жили 751 осіб, з яких 746 курди та 5 вірмени. У 1937 році послідувала депортація курдів з Азербайджанської РСР в республіки Середньої Азії та Казахстан. За переписом 1989 в Аку жило 2 306 чоловік, всі азербайджанці.
Пострадянський період
З 17 травня 1992 село знаходиться під контролем Нагірно-Карабаської Республіки. У грудні 1993 село включено до складу Кашатазького району. За переписом 2005 року в селі жили 102 людини, всі вірмени. 17 вересня 2009 р. розташована в селі церква святого Мінаса XVII століття була переосвячена[9].
Видатні уродженці
- Арушанян Шмавон Мінасович (1903–1980) — радянський партійний та державний діяч[10].
Примітки
- Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi (2019). İnzibati ərazi bölgüsü təsnifatı (азерб.). stat.gov.az. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- Президент Азербайджана Ильхам Алиев обратился к народу - ВИДЕО
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.», Санкт-Петербург, 1905, стр. 31
- «Кавказский календарь» Тифлись 1912 http://irakly.org/index.php?option=com_content&view=article&id=85:-1912-&catid=2:2009-09-22-05-17-46&Itemid=4 Архівовано 2010-02-02 у Wayback Machine.
- Villari, Luigi. Fire and Sword in the Caucasus. London: T. F. Unwin, 1906 стор. 218
- Луїджі Вілларі «Вогонь та меч на Кавказі», російський переклад частини
- «Сын отечества», 30.8.1905, вечерн. вып.
- «Сын отечества» 2 жовтня 1905
- 17 вересня Президент Нагірно-Карабаської Республіки взяв участь в урочистому заході переосвячення церкви св. Мінаса
- Мала радянська енциклопедія, том 1 стор. 543