Населення Андорри

Населення Андорри. Чисельність населення країни 2015 року становила 85,6 тис. осіб (201-ше місце у світі)[1]. Чисельність андоррців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,13 ‰ (221-ше місце у світі), смертність — 6,96 ‰ (134-те місце у світі), природний приріст — 0,12 % (188-ме місце у світі) .

Населення Андорри
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 85,6 тис. осіб
Густота 149,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,12 %
Народжуваність 8,13 ‰
Фертильність 1,38 дітей на 1 жінку
Смертність 6,96 ‰
Смертність немовлят 3,65 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 15,04 %
 • 15–64 років 70,25 %
 • старіші за 65 років 14,71 %
Середня тривалість життя 82,72 року
 • чоловіків 80,56 року
 • жінок 85,02 року
Статева структура
загалом 1,06 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1,09 чол./жін.
після 65 років 1,02 чол./жін.
Етнічні групи
Нація андоррці
Найбільший етнос андоррці
Нацменшини іспанці, португальці, французи
Мови
Офіційна каталонська
Також у побуті французька, іспанська, португальська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Андоррі, станом на 2015 рік, дорівнює 8,13 ‰ (221-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,38 дитини на одну жінку (213-те місце у світі)[1].

Смертність у Андоррі 2015 року становила 6,96 ‰ (134-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,12 % (188-ме місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Андорри, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Андорри становить 43,7 року (16-те місце у світі): для чоловіків — 43,8, для жінок — 43,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,72 року (8-ме місце у світі), для чоловіків — 80,56 року, для жінок — 85,02 року[1].

Вікова структура населення Андорри, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 15,04 % (6 598 чоловіків, 6 269 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 9,42 % (4 182 чоловіка, 3 880 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 47,78 % (20 980 чоловіків, 19 910 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,05 % (5 996 чоловіків, 5 176 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,71 % (6 357 чоловіків, 6 231 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Більше половини жителів самотні, причому вдів/вдівців більше, ніж розлучених.

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 149,9 особи/км² (76-те місце у світі)[1]. Населення країни концентрується в міських поселеннях 7 гірських долин, що утворюють відповідні адміністративні одиниці — парокії.

Урбанізація

Андорра надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 85,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,14 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Андорра-ла-Велья (столиця) — 23,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (78-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
андоррці
  
 49%
іспанці
  
 24.6%
португальці
  
 14.3%
французи
  
 3.9%
інші
  
 8.2%

Головні етноси країни: андоррці — 49 %, іспанці — 24,6 %, португальці — 14,3 %, французи — 3,9 %, інші — 8,2 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1]. За оцінками на вересень 2008 року населення країни становили андоррці - 33%, іспанці - 43%, португальці - 11%, французи - 7% та ін.

Українська діаспора

Мови
Мови Андорри (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
каталонська
  
 43.8%
іспанська
  
 32.8%
португальська
  
 7.6%
французька
  
 7.1%

Офіційна мова[2]: каталонська, рідна для 31,4 % населення країни, розмовляє 43,8 % населення країни. Інші поширені мови: французька, рідна — 7,8 %, користується у побуті — 7,1 %; іспанська (кастильська), рідна — 35,9 %, користується у побуті — 32,8 %; португальська, рідна — 14,7 %, користується у побуті — 7,6 %.

Андорра, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[3].

Релігії
Релігії в Андоррі (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 99%

Абсолютна більшість населення країни сповідує католицтво[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 3,1 % ВВП країни, станом на 2014 рік[1].

  • Школа в Ордіно
  • Університет Андорри

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2009 року — 2,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,1 % ВВП країни (53-тє місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,65 ‰ (200-те місце у світі); хлопчиків — 3,65 ‰, дівчаток — 3,65 ‰[1]. Дані про рівень материнської смертності 2015 року відсутні.

Андорра входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 32,1 % (58-ме місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 83 тис. унікальних інтернет-користувачів (176-те місце у світі), що становило 96,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 36,06 тис. осіб (200-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,4 %; промисловість і будівництво — 4,7 %; сфера послуг — 94,9 % (станом на 2010 рік)[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 4 % працездатного населення (34-те місце у світі)[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Андорри докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,08 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,16 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Андорри
Рік Населення Зміна
1950 6176 —
1960 8392 +35.9%
1970 19 545 +132.9%
1980 35 460 +81.4%
1990 54 507 +53.7%
2000 65 844 +20.8%
2010 85 015 +29.1%
2015 78 014 −8.2%
Джерело: Офіційні дані Статистичного управління Андорри[6].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • Статистичне управління Андорри (ісп. Departament d'Estadística d'Andorra).

Див. також

Примітки
  1. Andorra : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  6. (ісп.) Poblacio total, Departament d'Estadística d'Andorra. Архівовано 15 січня 2017 у Wayback Machine.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.