Населення Бутану

Населення Бутану. Чисельність населення країни 2015 року становила 741,9 тис. осіб (165-те місце у світі)[1]. Чисельність бутанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 17,78 ‰ (106-те місце у світі), смертність — 6,69 ‰ (141-ше місце у світі), природний приріст — 1,11 % (112-те місце у світі) .

Населення Бутану
Ріст чисельності населення країни Бутан
Чисельність 741,9 тис. осіб
Густота 20,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲1,11 Бутан %
Народжуваність 17,78 ‰
Фертильність 1,97 дітей на 1 жінку
Смертність 6,69 ‰
Смертність немовлят 35,91 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,76 %
 • 15–64 років 67,12 %
 • старіші за 65 років 6,12 %
Середня тривалість життя 69,51 року
 • чоловіків 68,56 року
 • жінок 70,51 року
Статева структура
загалом 1,09 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,14 чол./жін.
після 65 років 1,1 чол./жін.
Етнічні групи
Нація бутанці
Найбільший етнос бхотія
Нацменшини непальці
Мови
Офіційна дзонгкха
Також у побуті шарчопкха, непальська (лхоцхамха)

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Бутані, станом на 2015 рік, дорівнює 17,78 ‰ (106-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,97 дитини на одну жінку (128-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 65,6 % (станом на 2010 рік)[1].

Смертність у Бутані 2015 року становила 6,69 ‰ (141-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,11 % (112-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Бутану, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Бутану становить 27,2 року (144-те місце у світі): для чоловіків — 27,7, для жінок — 26,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 69,51 року (158-ме місце у світі), для чоловіків — 68,56 року, для жінок — 70,51 року[1].

Вікова структура населення Бутану, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 26,76 % (101 418 чоловіків, 97 131 жінки);
  • молодь віком 15-24 роки — 19,68 % (74 373 чоловіка, 71 600 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 41,6 % (164 520 чоловіків, 144 089 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 5,85 % (23 271 чоловік, 20 144 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,12 % (23 754 чоловіка, 21 618 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 20,3 особи/км² (196-те місце у світі)[1]. Сен-Бартельмі

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 425 осіб/км² (28-ме місце у світі)[1]. Бутан

Урбанізація

Бутан середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 38,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,69 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Тхімпху (столиця) — 152,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (105-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Бутан є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бхотія
  
 50%
непальці
  
 35%
інші
  
 15%

Головні етноси країни: бхотія — 50 %, непальці — 35 %, місцеві, або неаборигенні племена — 15 % населення[1].

Українська діаспора
Бутан

Мови
Мови Бутану (2005 рік)[1]
Мова: Відсоток:
дзонгкха
  
 24%
шарчопкха
  
 28%
непальська
  
 22%
інші
  
 26%

Бутан

Офіційна мова[3]: дзонгкха (дзонг-ке) — 24 % (переважно бхотія західного Бутану). Інші поширені мови: шарчопкха (цангла) — 28 % (переважно бхотія східного Бутану), непальська (лхоцхамха) 22 % (переважно населення південного Бутану), інші мови — 26 % (оцінка 2005 року). Загалом етнологи налічують 25 мов у Бутані. Близько 109 тисяч іммігрантів розмовляють асамською мовою[4].

Релігії
Релігії в Бутані (2005 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
буддисти
  
 75.3%
індуїсти
  
 22.1%
інші
  
 2.6%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: ламаїстський буддизм, переважно шкіл Друкпа Каг'ю або Ньїнгма (обидва відносяться до напряму махаяни) — 75,3 %, індуїзм — 22,1 %, інші — 2,6 % (станом на 2005 рік)[1].


Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 64,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 73,1 % — серед чоловіків, 55 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,9 % ВВП країни, станом на 2014 рік (86-те місце у світі)[1]. Бутан Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,26 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (167-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 35,91 ‰ (61-ше місце у світі); хлопчиків — 36,27 ‰, дівчаток — 35,53 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 148 випадків на 100 тис. народжень (59-те місце у світі)[1].

Бутан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 0,6 тис. хворих на СНІД (123-тє місце в світі), це 0,13 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (110-те місце у світі)[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 5,9 % (154-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,8 % (оцінка на 2010 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Бутан Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 77,9 %, в сільській місцевості — 33,1 %, загалом по країні — 50,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 0,34 км³ на рік, або 458 тонни на одного мешканця на рік: з яких 5 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 94 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 46,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 39,5 %; частка осіб похилого віку — 7,4 %, або 13,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 12 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,8 %, верхній дециль — 30,6 % (станом на 2012 рік)[1].

Станом на 2012 рік, в країні 187,5 тис. осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 53 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 295 тис. унікальних інтернет-користувачів (155-те місце у світі), що становило 39,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 348,8 тис. осіб (161-ше місце у світі)[1]. В країні відчувається нестача кваліфікованої робочої сили і всіх видів технічного персоналу. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 57 %; промисловість і будівництво — 21 %; сфера послуг — 22 % (станом на 2014 рік)[1]. 25,80 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (18 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 2,6 % працездатного населення, 2013 року — 2,9 % (17-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 9,6 %, серед юнаків — 9,2 %, серед дівчат — 9,9 % (119-те місце у світі)[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Бутану докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,14 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 1,16 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Bhutan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. (англ.) Languages of Bhutan.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.