Населення Данії

Населення Данії. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,581 млн осіб (116-те місце у світі)[1]. Чисельність данців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,27 ‰ (191-ше місце у світі), смертність — 10,25 ‰ (38-ме місце у світі), природний приріст — 0,00 % (194-те місце у світі) .

Населення Данії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 5,581 млн осіб
Густота 133,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 2,2 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,22 %
Народжуваність 10,27 ‰
Фертильність 1,73 дітей на 1 жінку
Смертність 10,25 ‰
Смертність немовлят 4,05 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 16,77 %
 • 15–64 років 64,55 %
 • старіші за 65 років 18,68 %
Середня тривалість життя 79,25 року
 • чоловіків 76,82 року
 • жінок 81,81 року
Статева структура
загалом 0,97 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,99 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація данці
Найбільший етнос данці
Нацменшини інуїти, фарерці, німці
Мови
Офіційна данська
Також у побуті фарерська, гренландська, німецька, англійська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Данії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,27 ‰ (191-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,73 дитини на одну жінку (168-ме місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,1 року (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність у Данії 2015 року становила 10,25 ‰ (38-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,22 % (182-ге місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Данії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Данії становить 42 роки (30-те місце у світі): для чоловіків — 41,1, для жінок — 43 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,25 року (47-ме місце у світі), для чоловіків — 76,82 року, для жінок — 81,81 року[1].

Вікова структура населення Данії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 16,77 % (480 267 чоловіків, 455 946 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 13,11 % (373 547 чоловіків, 358 150 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 39,03 % (1 085 130 чоловіків, 1 093 161 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,41 % (344 509 чоловіків, 348 201 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,68 % (466 566 чоловіків, 576 025 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,6; коефіцієнт розлучуваності — 2,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 46 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,4 року, жінки — 31,9 року, загалом — 33,2 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 133,6 особи/км² (89-те місце у світі)[1]. Розміщення населення країни тяжіє до морського узбережжя проток Північного і Балтійського морів, найбільша густота на островах (Копенгаген).

Урбанізація

Данія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,6 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Копенгаген (столиця) — 1,268 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції
Країни походження іммігрантів (англ.)

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,2 ‰ (49-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,9 тис. біженців з Сирії.

У країні перебуває 6,58 тис. осіб без громадянства[1].

Данія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
скандинави
  
 %
інуїти
  
 %
фарерці
  
 %
німці
  
 %
турки
  
 %
перси
  
 %
сомалійці
  
 %

Головні етноси країни: скандинави, інуїти, фарерці, німці, турки, перси, сомалійці.

Українська діаспора

Мови
Мови Данії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
данська
  
 %
фарерська
  
 %
гренландська
  
 %
німецька
  
 %
англійська
  
 %

Офіційна мова[5]: данська. Інші поширені мови: фарерська, гренландська, німецька, англійська (використовується як друга мова в країні). Данія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 8 вересня 2000 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2001 року). Регіональною мовою у Південній Ютландії визнана німецька[6].

Релігії
Релігії в Данії (2014 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
лютерани
  
 80%
мусульмани
  
 4%
інші
  
 16%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство (державна релігія) — 80 %, іслам — 4 %, інші (римо-католицтво, Свідки Єгови, сербське православ'я, юдаїзм, баптизм, буддизм) — 16 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 8,5 % ВВП країни, станом на 2011 рік (8-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 19 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 20 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,49 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,8 % ВВП країни (14-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,05 ‰ (191-ше місце у світі); хлопчиків — 4,12 ‰, дівчаток — 3,97 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (48-ме місце у світі)[1].

Данія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року було зареєстровано 6,0 тис. хворих на СНІД (108-ме місце у світі), це 0,16 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (102-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (123-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21 % (107-ме місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,6 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,66 км³ на рік, або 118,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 58 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 36 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 55,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 26,3 %; частка осіб похилого віку — 29,6 %, або 3,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 13,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 28,7 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,377 млн унікальних інтернет-користувачів (62-ге місце у світі), що становило 96,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,774 млн осіб (107-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,6 %; промисловість і будівництво — 20,3 %; сфера послуг — 77,1 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,7 % працездатного населення, 2014 року — 4,9 % (46-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,6 %, серед юнаків — 13,7 %, серед дівчат — 11,5 % (84-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Данії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[7][8].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Данії
Рік Населення Зміна
1950 4 271 000 —
1955 4 439 000 +3.9%
1960 4 581 000 +3.2%
1965 4 758 000 +3.9%
1970 4 951 000 +4.1%
1975 5 060 000 +2.2%
1980 5 123 000 +1.2%
1985 5 114 000 −0.2%
1990 5 140 000 +0.5%
1995 5 228 000 +1.7%
2000 5 340 000 +2.1%
2005 5 419 000 +1.5%
2010 5 548 000 +2.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[9].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Denmark : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.