Населення Катару

Населення Катару. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,194 млн осіб (144-те місце у світі)[1]. Чисельність катарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,84 ‰ (199-те місце у світі), смертність — 1,53 ‰ (225-те місце у світі), природний приріст — 3,07 % (6-те місце у світі) .

Населення Катару
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 2,194 млн осіб
Густота 192,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 22,39 
Природний рух
Природний приріст 3,07 %
Народжуваність 9,84 
Фертильність 1,91 дітей на 1 жінку
Смертність 1,53 
Смертність немовлят 6,32 
Вікова структура
  до 14 років 12,52 %
  15–64 років 86,59 %
  старіші за 65 років 0,89 %
Середня тривалість життя 78,59 року
  чоловіків 76,58 року
  жінок 80,65 року
Статева структура
загалом 3,39 чол./жін.
при народженні 1,02 чол./жін.
до 15 років 1,03 чол./жін.
15–64 років 4,86 чол./жін.
після 65 років 1,71 чол./жін.
Етнічні групи
Нація катарці
Найбільший етнос араби
Мови
Офіційна арабська
Також у побуті Англійська мова

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Катарі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,84 ‰ (199-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,91 дитини на одну жінку (137-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 38 % (станом на 2012 рік)[1].

Смертність у Катарі 2015 року становила 1,53 ‰ (225-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,07 % (6-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Катару, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Катару становить 33 роки (89-те місце у світі): для чоловіків — 24,1, для жінок — 28,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,59 року (53-тє місце у світі), для чоловіків — 76,58 року, для жінок — 80,65 року[1].

Вікова структура населення Катару, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 12,52 % (139 353 чоловіка, 135 514 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 12,96 % (207 493 чоловіка, 76 879 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 70,23 % (1 278 442 чоловіка, 263 051 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,39 % (57 581 чоловік, 16 886 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 0,89 % (12 365 чоловіків, 7 253 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,3; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік 33 (дані за 2011 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 192,5 особи/км² (73-тє місце у світі)[1].

Урбанізація

Катар надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 99,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 6,02 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Доха (столиця) — 718,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 22,39 ‰ (1-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 1,2 тис. осіб без громадянства[1].

Катар є країною-спостерігачем в Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
 
40%
індійці
 
18%
пакистанці
 
18%
перси
 
10%
інші
 
14%

Головні етноси країни: араби — 40 %, індійці — 18 %, пакистанці — 18 %, перси — 10 %, інші — 14 % населення[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Катару (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
 
%
англійська
 
%

Офіційна мова[5]: арабська. Англійська мова використовується як друга розмовна.

Релігії

Релігії в Катарі (2003 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
 
77.5%
християни
 
8.5%
індуїсти
 
14%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 77,5 %, християнство — 8,5 %, інші (переважно індуїзм та інші індійські вірування) — 14 % (станом на 2004 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 97,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,4 % — серед чоловіків, 96,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,5 % ВВП країни, станом на 2014 рік (154-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2011 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 7,74 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 2,2 % ВВП країни (189-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,32 ‰ (163-тє місце у світі); хлопчиків — 6,61 ‰, дівчаток — 6,02 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 13 випадків на 100 тис. народжень (166-те місце у світі)[1].

Катар входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 41 % (16-те місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98 %, в сільській місцевості — 98 %, загалом по країні — 98 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,44 км³ на рік, або 376,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 39 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 59 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 20,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 18,6 %; частка осіб похилого віку — 1,4 %, або 70,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,3 %, верхній дециль — 35,9 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2012 рік, у країні 45,16 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,039 млн унікальних інтернет-користувачів (95-те місце у світі), що становило 92,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,644 млн осіб (127-ме місце у світі)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 0,4 % працездатного населення, 2014 року — 0,4 % (2-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 1,1 %, серед юнаків — 0,4 %, серед дівчат — 6,2 % (134-те місце у світі)[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Катару докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 2,7 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 4,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 3,41 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,71 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 3,39 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Катару
Рік Населення Зміна
1950 25 000
1960 47 000 +88.0%
1970 108 000 +129.8%
1980 222 000 +105.6%
1990 474 000 +113.5%
2000 591 000 +24.7%
2010 1 759 000 +197.6%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

Державні переписи населення Катару
Рік Населення Зміна
1986 369 079
1997 522 026 +41.4%
2004 744 029 +42.5%
2010 1 699 435 +128.4%
Джерело: Дані катарського міністерства планування розвитку й статистики.

Див. також

Примітки

  1. Qatar : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division.  2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division.  2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat.  . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.