Населення Словаччини

Населення Словаччини
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	5,445 млн осіб
Густота	112,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції	0,04 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,02 %
Народжуваність	9,91 ‰
Фертильність	1,39 дітей на 1 жінку
Смертність	9,74 ‰
Смертність немовлят	5,27 ‰
Вікова структура
• до 14 років	15,14 %
• 15–64 років	70,51 %
• старіші за 65 років	14,35 %
Середня тривалість життя	76,88 року
• чоловіків	73,3 року
• жінок	80,71 року
Статева структура
загалом	0,94 чол./жін.
при народженні	1,07 чол./жін.
до 15 років	1,05 чол./жін.
15–64 років	0,9 чол./жін.
після 65 років	0,62 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	словаки
Найбільший етнос	словаки
Нацменшини	угорці, цигани, українці
Мови
Офіційна	словацька
Також у побуті	угорська, циганська, українська

Населення Словаччини. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,445 млн осіб (118-те місце у світі)[1]. Чисельність словаків стабілізувалась і незначно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,91 ‰ (195-те місце у світі), смертність — 9,74 ‰ (49-те місце у світі), природний приріст — 0,02 % (191-ше місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Словаччині, станом на 2015 рік, дорівнює 9,91 ‰ (195-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,39 дитини на одну жінку (212-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,8 року (оцінка на 2010 рік)[1].

Смертність у Словаччині 2015 року становила 9,74 ‰ (49-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,02 % (191-ше місце у світі)[1].

Динаміка народжуваності та смертності (англ.)

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Словаччини, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Словаччини становить 40,1 року (51-ше місце у світі): для чоловіків — 38,4, для жінок — 41,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,88 року (77-ме місце у світі), для чоловіків — 73,3 року, для жінок — 80,71 року[1].

Вікова структура населення Словаччини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 15,14 % (422 297 чоловіків, 402 154 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 11,78 % (330 116 чоловіків, 311 144 жінки);
дорослі віком 25—54 роки — 45,17 % (1 241 594 чоловіка, 1 217 885 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,56 % (349 304 чоловіка, 388 904 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,35 % (299 097 чоловіків, 482 531 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,7; коефіцієнт розлучуваності — 2,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,8 року, жінки — 28,1 року, загалом — 29,5 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 112,8 особи/км² (98-ме місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, з трохи більшою густотою на заході, поряд з чеським кордоном і навколо столиці.

Урбанізація

Словаччина високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 53,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,31 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Братислава (столиця) — 401,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,04 ‰ (76-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 1,5 тис. осіб без громадянства[1].

Словаччина є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
словаки			80.7%
угорці			8.5%
цигани			2%
інші			8.8%

Головні етноси країни: словаки — 80,7 %, угорці — 8,5 %, цигани — 2 %, інші — 8,8 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Національний склад населення Словаччини згідно з переписом 2011 року[5]

Етнос	Чисельність	%
словаки	4 352 775	80,7
угорці	458 467	8,5
цигани (роми)	105 738	2,0
русини	33 482	0,6
чехи	30 367	0,6
українці	7 430	0,1
німці	4 690	0,1
поляки	3 084	0,1
росіяни	1 997	0,0
болгари	1 051	0,0
хорвати	1 022	0,0
серби	698	0,0
євреї	631	0,0
інші	9 852	0,2
не встановлено	382 493	7,0
Разом	5 397 036	100

Етнічна карта, 1880 рік
Етнічна карта, 1991 рік
Етнічна карта, 2001 рік
Етнічна карта, 2011 рік

Угорці

Розселення угорців у Словаччині за переписом 2001 року

Угорці є найбільшою національною меншиною Словаччини. Вони проживають компактно на півдні країни, та становлять більшість населення у двох районах. Чисельність угорців у Словаччині історично змінювалась так:

1980 — 559 490 осіб (11,2 %);
1991 — 567 296 осіб (10,8 %);
2001 — 520 528 осіб (9,7 %);
2011 — 458 467 осіб (8,5—9,2 %)[6].

Округи з найвищою концентрацією угорського населення:

Дунайська Стреда — 83 %;
Комарно — 69 %;
Рімавска Собота — 41 %;
Галанта — 39 %;
Нове Замки — 38 %;
Шаля — 36 %;
Рожнява — 31 %;
Требішов — 29 %;
Лученець — 28 %;
Левіце — 28 %;
Вельки Кртіш — 27 %;
Ревуца — 22 %;
Сенець — 20 %;
Кошице-околиця — 13 %;
Михайлівці — 12 %.

Українська діаспора

Чисельність українців у Словаччині історично змінювалася так:

1991 — 13 281 особа (0,3 %);
2001 — 10 814 особи (0,2 %);
2011 — 7 430 осіб (0,1 %).

Русини

Влада Словаччини розглядає етнічну групу русин окремо від представників української нації. Чисельність русинів у Словаччині історично змінювалась так:

1991 — 17 197 осіб (0,3 %);
2001 — 24 201 особа (0,4 %);
2011 — 33 482 особи (0,6—0,7 %)[6].

Розселення русинів, 1880 рік
Розселення русинів, 2001 рік
Розселення русинів, 2011 рік

Мови

Мови Словаччини (2011 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
словацька			78.6%
угорська			9.4%
циганська			2.3%
українська			1.1%
інші			8.8%

Офіційна мова[7]: словацька — розмовляє 78,6 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 9,4 %, циганська — 2,3 %, русинська (діалект української) — 1 %, інші мови — 8,8 % (дані на 2011 рік). Словаччина, як член Ради Європи, 2 лютого 2001 року підписала і ратифікувала 5 вересня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2002 року). Регіональними мовами визнані: польська, русинська, циганська, болгарська, чеська, німецька, хорватська, угорська, українська[8].

Найпоширеніші рідні мови за переписом 1910 року
Найпоширеніші рідні мови за переписом 2011 року

Склад населення за рідною мовою згідно з переписом населення 2011 року[5]:

словацька — 4 240 453 особи (78,6 %);
угорська — 508 714 особи (9,4 %);
циганська (ромська) — 122 518 осіб (2,3 %);
русинська — 55 469 осіб (1,0 %);
чеська — 35 216 осіб (0,7 %);
українська — 5 689 осіб (0,1 %);
німецька — 5 186 осіб (0,1 %);
польська — 3 119 осіб (0,1 %);
хорватська — 1 234 особи (0,0 %);
їдиш — 460 осіб (0,0 %);
болгарська — 132 особи (0,0 %);
інші — 13 585 осіб (0,3 %);
не встановлено — 405 261 особа (7,5 %).

Релігії

Релігії в Словаччині (2009 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			62%
протестанти			8.2%
греко-католики			3.8%
агностики			12.5%
атеїсти			13.4%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 62 %, протестантизм — 8,2 %, греко-католики — 3,8 %, не визначились — 12,5 %, не сповідують жодної — 13,4 % (станом на 2011 рік)[1][5].

Найпоширеніші релігії за переписом 2001 року
Найпоширеніші релігії за переписом 2011 року

Склад населення за приналежністю до релігії згідно з переписом населення 2011 року[5]:

римо-католики — 3 347 270 осіб (62,0 %);
лютерани — 316 250 осіб (5,9 %);
греко-католики — 206 871 особа (3,8 %);
кальвіністи — 98 797 осіб (1,8 %);
православні — 49 133 особи (0,9 %);
Свідки Єгови — 17 222 особи (0,3 %);
інші — 23 340 осіб (0,5 %);
атеїсти — 725 362 особи (13,4 %);
не встановлено — 571 437 осіб (10,6 %).

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (103-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,32 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,1 % ВВП країни (62-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,27 ‰ (175-те місце у світі); хлопчиків — 5,91 ‰, дівчаток — 4,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (172-ге місце у світі)[1].

Словаччина входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,02 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (129-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (116-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,4 % (54-те місце у світі)[1]

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,4 %, в сільській місцевості — 98,2 %, загалом по країні — 98,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 0,69 км³ на рік, або 126,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 47 % припадає на побутові, 51 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,3 %; частка осіб похилого віку — 19,5 %, або 5,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 12,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4,4 %, верхній дециль — 26 % (станом на 2013 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,629 млн унікальних інтернет-користувачів (72-ге місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,745 млн осіб (109-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4,2 %; промисловість і будівництво — 22,6 %; сфера послуг — 73,2 % (2015)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,6 % працездатного населення, 2014 року — 12,3 % (121-ше місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,7 %, серед юнаків — 29,5 %, серед дівчат — 30,1 % (21-ше місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи; значний виробник синтетичних наркотиків на регіональні ринки; країна-споживач екстазі[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Словаччини докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[9][10].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,62 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне управління Словаччини (словац. Štatistický úrad Slovenskej republiky).

Див. також

Примітки

Slovakia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
(словац.) Štrukturálny cenzus. Štatistický úrad Slovenskej republiky. — Національний склад населення Словаччини згідно з переписом населення Словаччини на 21 травня 2011 року.
Серед населення, що вказало національну приналежність
Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Чехословакия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Чехословакия // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Slovakia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Словаччини.
At a glance: Slovakia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Словаччини.
Slovakia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Словаччини.
Slovakia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Словаччини від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in EU‎ : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[WF-1] Slovakia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[Eurostat2011-2] Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.

[Eurostat-3] Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .

[IOM-4] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[сensus-5] (словац.) Štrukturálny cenzus. Štatistický úrad Slovenskej republiky. — Національний склад населення Словаччини згідно з переписом населення Словаччини на 21 травня 2011 року.

[vkaz-6] Серед населення, що вказало національну приналежність

[Державна-7] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[EC-8] European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.

[trafficking-9] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-10] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.