Населення Словенії

Населення Словенії. Чисельність населення країни 2015 року становила 1,983 млн осіб (148-ме місце у світі)[1]. Чисельність словенців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 8,42 ‰ (218-те місце у світі), смертність — 11,37 ‰ (31-ше місце у світі), природний приріст — -0,3 % (217-те місце у світі) .

Населення Словенії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 1,983 млн осіб
Густота 102,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,37 
Природний рух
Природний приріст -0,26 %
Народжуваність 8,42 
Фертильність 1,34 дітей на 1 жінку
Смертність 11,37 
Смертність немовлят 4 
Вікова структура
  до 14 років 13,38 %
  15–64 років 68,22 %
  старіші за 65 років 18,4 %
Середня тривалість життя 78,01 року
  чоловіків 74,4 року
  жінок 81,86 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,68 чол./жін.
Етнічні групи
Нація словенці
Найбільший етнос словенці
Нацменшини серби, хорвати, бошняки
Мови
Офіційна словенська
Також у побуті сербо-хорватська, італійська, угорська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Словенії, станом на 2015 рік, дорівнює 8,42 ‰ (218-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,34 дитини на одну жінку (214-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,8 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Словенії 2015 року становила 11,37 ‰ (31-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,26 % (депопуляція) (217-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Словенії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Словенії становить 44,1 року (9-те місце у світі): для чоловіків — 42,5, для жінок — 45,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,01 року (61-ше місце у світі), для чоловіків — 74,4 року, для жінок — 81,86 року[1].

Вікова структура населення Словенії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 13,38 % (136 839 чоловіків, 128 560 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 9,76 % (99 207 чоловіків, 94 471 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 43,65 % (437 238 чоловіків, 428 439 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,81 % (144 737 чоловіків, 148 929 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,4 % (147 745 чоловіків, 217 247 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,2; коефіцієнт розлучуваності — 1,2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік 38 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,2 року, жінки — 29,7 року, загалом — 31 рік (дані за 2014 рік)[3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 102,7 особи/км² (106-те місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно, утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення; гірські райони на північному заході заселені менше.

Урбанізація

Словенія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 49,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,08 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Любляна (столиця) — 279,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,37 ‰ (74-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2016 рік, до країни прибуло 477 мігрантів з Сирії[1].

У країні мешкає 4 особи без громадянства[1].

Словенія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2002 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
словенці
 
83.1%
серби
 
2%
хорвати
 
1.8%
бошняки
 
1.1%
інші
 
12%

Головні етноси країни: словенці — 83,1 %, серби — 2 %, хорвати — 1,8 %, бошняки — 1,1 %, інші — 12 % населення (дані перепису 2002 року)[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Словенії (2002 рік)[1]
Мова: Відсоток:
словенська
 
91.1%
сербо-хорватська
 
4.5%
інші
 
4.4%

Офіційна мова[5]: словенська — розмовляє 91,1 % населення країни. Інші поширені мови: сербо-хорватська — 4,5 %, італійська (офіційна в деяких регіонах), угорська (офіційна в деяких регіонах), інші мови — 4,4 % (перепис 2002 року). Словенія, як член Ради Європи, підписала 3 липня 1997 року і ратифікувала 4 жовтня 2000 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2001 року). Регіональними мовами визнані: італійська, угорська, циганська[6].

Релігії

Релігії в Словенії (2002 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
 
57.8%
мусульмани
 
2.4%
православні
 
2.3%
християни
 
0.9%
атеїсти
 
15%
агностики
 
23%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 57,8 %, іслам — 2,4 %, православ'я — 2,3 %, інші течії християнства — 0,9 %, не сповідують жодної — 3,5 %, не визначились — 23 %, не сповідують жодної — 10,1 % (2002 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,7 % ВВП країни, станом на 2012 рік (51-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 17 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,54 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,2 % ВВП країни (43-тє місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4 ‰ (192-ге місце у світі); хлопчиків — 4,51 ‰, дівчаток — 3,46 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (150-те місце у світі)[1].

Словенія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року було зареєстровано 9 тис. хворих на СНІД (120-те місце у світі), це 0,08 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (114-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (109-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,4 % (33-тє місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 99,4 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,1 %, в сільській місцевості — 99,1 %, загалом по країні — 99,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,94 км³ на рік, або 462,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 82 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22 %; частка осіб похилого віку — 26,7 %, або 3,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 13,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,7 %, верхній дециль — 21,1 % (станом на 2012 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,45 млн унікальних інтернет-користувачів (115-те місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 916 тис. осіб (146-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 8,3 %; промисловість і будівництво — 30,8 %; сфера послуг — 60,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 12 % працездатного населення, 2014 року — 13,1 % (132-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20,2 %, серед юнаків — 19,4 %, серед дівчат — 21,3 % (54-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незначна транзитна країна для наркотрафіку кокаїну і південно-східноазійського героїну, що прямує до Західної Європи, речовин-прекурсорів[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Словенії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[7][8].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,68 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Словенії
Рік Населення Зміна
1950 1 467 000
1955 1 534 000 +4.6%
1960 1 580 000 +3.0%
1965 1 650 000 +4.4%
1970 1 727 000 +4.7%
1975 1 800 000 +4.2%
1980 1 901 000 +5.6%
1985 1 973 000 +3.8%
1990 1 998 000 +1.3%
1995 1 988 000 −0.5%
2000 1 990 000 +0.1%
2005 2 001 000 +0.6%
2010 2 050 000 +2.4%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[9].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки

  1. Slovenia : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission.  .
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  7. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  8. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  9. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat.  . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.