Наука в Японії

Японія — одна з країн-лідерів світової наукової думки. Країна має стабільно високі позиції в найрізноманітніших галузях, серед яких високі технології й автомобілебудування, енергозбереження й робототехніка, медицина і дослідження космосу.

Абітурієнти Токійського університету чекають на результати іспитів

У давнину і в середньовіччі, відокремлена від усього іншого світу, країна розвивалася під впливом сильних культур своїх найближчих сусідів — Китаю і Кореї, але в середині XVI століття зав'язалася жвава торгівля з європейцями, зокрема, з Іспанією та Португалією. Заїжджі купці привезли з собою вогнепальну зброю і християнство. Навернені в нову релігію і добре озброєні заколотники підняли повстання. Після того, як воно було придушене, сьогун прийняв рішення про політику ізоляціонізму — сакоку (яп. 鎖国, букв. «країна на замку́»). Він наказав закрити в'їзд у державу, заборонив прийшлу релігію і літературу, вислав чужоземців і на довгі століття практично ізолював Японію від зовнішнього впливу, підтримуючи торговельні відносини тільки з Нідерландами й Китаєм.

Рангаку

Однак європейська наука все ж проникала в Японію. Нідерландська торгова факторія, розташована на маленькому острівці Дедзіма у гавані Нагасакі, стала джерелом інформації, відомої як ранґаку («голландські науки»). Влада Японії, одного разу обпікшись на християнстві, спочатку вважала ці знання небезпечними. Переклад голландських книг був строго монополізований і здійснювався вузьким колом спеціально навчених перекладачів, які переписували західні знання на японський лад. Серед основних галузей вивчення були географія, медицина, природничі науки, астрономія, мистецтво, іноземні мови, електричні явища і механіка. Завдяки отриманим знанням у XVIII столітті створено вадокеї — годинник з боєм, один з перших винаходів японців у галузі технологій. Ослаблення ізоляційної політики на початку XVIII століття, так само як і грамотність більшої частини японців, сприяли поширенню і популяризації європейського наукового знання. Тоді ж у державі з'явилися закордонні новинки — телескопи, мікроскопи, насоси, механічні годинники та інші передові винаходи. Найбільший інтерес для японців становив досвід Європи в галузі медицини, а також електрика, яку активно освоюювали західні вчені. Саме ранґаку дали можливість Японії в найкоротші терміни надолужити згаяний час і дуже швидко вийти на один рівень з Європою в галузі наукових знань.

Реставрація Мейдзі

1868 року імператор Муцухіто, що взяв ім'я Мейдзі (яп. «освічений уряд»), знову відкрив кордони Японії для європейців, і в країну пішов потік досягнень західної цивілізації. Важливість багатовікових традицій відійшла на другий план, порівняно з бажанням якомога швидше перейняти, вивчити і використовувати всі отримані знання, товари і технології. Японці за невеликий відрізок часу отримали безліч нових відомостей про природничі науки, будову світу, космос і функції людського організму.

Західні науки і технології детально вивчалися в школах, внаслідок чого в найкоротші, з точки зору світової історії, терміни, японці настільки добре освоїли отримані відомості, що змогли використовувати їх для самостійного розвитку. Саме завдяки цьому став можливим колосальний Індустріальний стрибок, зроблений Японією в період Мейдзі.

Друга половина XX століття

Японське економічне диво 1950-1960-х років — небувалий підйом в економіці країни після поразки у Другій світовій війні, також багато в чому обумовлений розвитком науки. Завдяки відкриттям і розробкам японських учених, а також масштабним закупівлям технологій і патентів за кордоном, країна дуже швидко стала однією з найзначущіших фігур на світовому ринку. Зростання економічних показників у цей період становило більш ніж 10 % на рік.

Для того, щоб науковий і технічний розвиток держави оговтався від руйнівних наслідків Другої світової війни, застосовано стратегію, вже використану одного разу в епоху Мейдзі. Розвиток науки і техніки своїми силами вимагав колосальних витрат і, головне, багатьох років, що загрожувало серйозним економічним відставанням. За 30 років, від 1949, Японія придбала у західних колег загалом 34 тис. ліцензій і патентів. Японці їх творчо доопрацювали і, що найголовніше, швидко впровадили у виробництво. Власники західних фірм спочатку не сприймали Японію як потенційного конкурента, тому продавали патенти і ліцензії буквально за копійки. Тому створення науково-технічного потенціалу обійшлося Японії всього в 78 млрд доларів, причому вчені вклалися в найкоротші терміни. Ефективність такої стратегії оцінюється від 400 % в цілому, до 1800 % — в окремих галузях. На рубежі 1960—1970 років Захід схаменувся і припинив науково-технічне підживлення японського конкурента, але до цього часу Японія вже створила власну базу НДДКР.

Сучасність

Нині наука Японії займає передові позиції в галузі нових технологій. Врахувавши досвід минулого, країна використовує більшість розробок для поліпшення якості життя людей і захисту навколишнього середовища. Створюються і вдосконалюються нові, екологічно чисті двигуни для автомобілів, роботи та ефективні медикаменти, що полегшують життя недієздатних громадян, економляться і повторно використовуються енергоносії та цінні метали. Сучасний підхід Японії до науки з певної точки зору можна назвати шляхом у майбутнє.

Астрономія в Японії

Астрономія в Японії є не тільки академічним заняттям, а й одним з найпоширеніших наукомістких хобі. Тільки офіційно більш як 120 обсерваторій на території Японії зареєстровано в Центрі малих планет. Основні напрямки японських астрономів-аматорів: пошук і дослідження спалахів нових і наднових зір, пошук комет (і їх дослідження) і астероїдів, а також спостереження покриття зірок астероїдами. Найяскравіші досягнення японських аматорів — комети C/1996 B2 (Хякутаке) і C/1965 S1 (Ікея — Секі).

Деякі з непрофесійних (як приватні, так і муніципальні) обсерваторій Японії:

  • Станція JCPM Якіїмо
  • Сендайська астрономічна обсерваторія
  • Астрономічна обсерваторія Дайнік
  • Обсерваторія Ґейсей
  • Обсерваторія Йорії
  • Обсерваторія Уенохара

Найбільші заклади вищої освіти

Нобелівські лауреати

Джерела
  • Светлана Мусатова (2009). Japanese Innovation. Архів [j-in.org.ua/article/hisci/ оригіналу] Перевірте схему |url= (довідка) за 20 березня 2012. Процитовано 2 червня 2009. Текст поширюється на умовах ліцензій GFDL і CC-BY-SA

Див. також

Література
  • Японское чудо и советская экономическая реформа: Японские предложения по реформе экономики в Советском Союзе. / ред. Инабах Х., Цуцуми С. — М.: Шелковый путь, 1991.
  • Авдулов А. Н. Наука и производство: Век интеграции (США, Западная Европа, Япония). — М.: Наука, 1992.
  • Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Периодизация научно-технической политики промышленно развитых стран: Становление, эволюция и этапы её формирования // Вестник РФФИ. — 2001. — № 2.
  • Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Государственная научно-техническая политика Японии. — М.: ИНИОН, 2000.
  • Авдулов А. Н., Кулькин А. М. Парадигма современного научно-технического развития — Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам. — Москва: ИНИОН, 2011. — 302 с.
  • Государственная научно-техническая политика Японии: основные этапы и направления / А. Н. Авдулов, А. М. Кулькин; Рос. акад. наук. ИНИОН, МГУ им. М. В. Ломоносова, Ин-т гос. упр. и социал. исслед. — М. : ИНИОН, 2000. — 342 с., [1] л. схем: ил. — ISBN 5-248-01346-1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.