Науковий комітет з антарктичних досліджень

У 1957 році під час проведення Міжнародного геофізичного року Міжнародна рада наукових спілок (ICSU) прийняла рішення про створення міжнародної організація, яка б керувала науковими дослідженнями в Антарктиці. У листопаді 1957 був утворений Спеціальний комітет з антарктичних досліджень. До його складу ввійшли представники 12 країн, які розпочали вивчення континенту (Аргентина, Австралія, Чилі, Бельгія, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південна Африка, Велика Британія, СРСР, США). На першому засіданні Спеціального комітету, що проходило 3-6 лютого 1958 у Гаазі (Нідерланди), були поставлене завдання по розробці плані дослідженню Антарктики на подальші роки після завершення програми Міжнародного геофізичного року.

На Міжнародній конференції з Антарктики, що пройшла у Вашингтоні з 15 жовтня по 1 грудня 1959, у якій взяли 12 членів Спеціального комітету з антарктичних досліджень, був укладений Договір про Антарктику, у якому на тривалий час було визначено її міжнародно-правовий режим. Антарктида та прилеглі райони була перетворена на зону миру, у межах якої заборонена будь-яка військова діяльність і дозволена тільки наукова.

У 1961 на черговому засіданні, яке пройшло у Веллінгтоні (Нова Зеландія), Спеціальний комітет з антарктичних досліджень перейменовано в Науковий комітет з антарктичних досліджень (SCAR).

Повноправними членами SCAR можуть бути національні організації, що приєдналися до Міжнародної наукової ради (ICSU), представляють наукові інтереси країн з активними й довготривалими незалежними програмами досліджень у Антарктиці та утворюють Національні комітети для зв'язку з цією організацією. Вони направляють до SCAR двох постійних представників: один з правом голосу, другий (альтернативний) без права голосу.

Асоційованими членами можуть представники країн, які приєдналися до ICSU чи призначені національними організаціями в ICSU, і не мають права на повноцінне членство. Вони направляють одного делегата без права голосу.

Право голосу мають також представники Союзів ICSU.

Дійсні члени	Асоційоване членство	Повне членство
Австралія		3 лютого 1958
Аргентина		3 лютого 1958
Бельгія		3 лютого 1958
Велика Британія		3 лютого 1958
Нова Зеландія		3 лютого 1958
Норвегія		3 лютого 1958
ПАР		3 лютого 1958
Росія (СРСР)		3 лютого 1958
США		3 лютого 1958
Франція		3 лютого 1958
Чилі		3 лютого 1958
Японія		3 лютого 1958
Німеччина		22 травня 1978
Польща		22 травня 1978
Бразилія		1 жовтня 1984
Індія		1 жовтня 1984
Китай		23 червня 1986
Швеція	24 березня 1987	12 вересня 1988
Італія	19 травня 1987	12 вересня 1988
Уругвай	29 липня 1987	12 вересня 1988
Іспанія	15 січня 1987	23 липня 1990
Нідерланди	20 травня 1987	23 липня 1990
Південна Корея	18 грудня 1987	23 липня 1990
Фінляндія	1 липня 1988	23 липня 1990
Еквадор	12 вересня 1988	15 червня 1992
Канада	5 вересня 1994	27 липня 1998
Перу	14 квітня 1987	22 липня 2004
Швейцарія	16 червня 1987	4 жовтня 2004
Україна	5 вересня 1994	17 липня 2006
Болівія	5 березня 1995	17 липня 2006
Малайзія	4 жовтня 2004	14 липня 2008

Асоційованими членами є:

•  Пакистан (15 червня 1992),
•  Данія (17 липня 2006),
•  Португалія (17 липня 2006),
•  Румунія (14 липня 2008),
•  Монако (9 серпня 2010);

були асоційованими членами:

•  Колумбія (2 липня 1990 — 3 липня 1995),
•  Естонія (15 червня 1992 — 22 серпня 2001).

SCAR займається вивченням Антарктиди, її прибережних островів і Південного океану, включаючи антарктичні навколополярні течії. SCAR ініціює, розробляє та координує міжнародні наукові дослідження в антарктичному регіоні, також вплив антарктичного регіону на Землі в цілому. Вона є важливим чинником у розвитку міжнародного співробітництва та партнерства в політиці та інших секторах суспільства.

SCAR залучає дослідників різних країн до спільної роботи з найважливіших наукових питань. ​​​​​Як головний консультант, SCAR надає незалежні наукові поради щодо основ дослідження в Антарктиці та дотримання вимог раціонального управління навколишнім середовищем Антарктики.

Головні наукові програми досліджень SCAR:

• Антарктика і глобальна система клімату (AGCS) — дослідження сучасної системи океан-атмосфера-крига;
• Еволюція клімату Антарктики (ACE) — вивчення зміни клімату за останні 34 млн років після початку заледеніння Антарктики;
• Еволюція і біорізноманіття в Антарктиці (EBA) — вивчення реакції живих організмів на зміни;
• Середовище підлідних антарктичних озер (SALE) — вивчення озер, що поховані під льодовиковим покривом;
• Міжпівкульні поєднані явища в сонячно-земних та аерономічних дослідженнях (ICESTAR) — дослідження того, як зовнішні шари атмосфери Землі реагують на зміни впливу сонячного вітру на обох полюсах Землі.

Три Постійні наукові групи SCAR:

• Постійна наукова група з наук про життя (SSG-LS) — дослідження впливу минулого, нинішнього і прогнозованого на зміни навколишнього середовища та біорізноманіття, а також наслідки для адаптації та функціонування; визначення впливу умов Антарктики та самотності на самопочуття людини.
• Постійна наукова група з наук про Землю (SSG-GS) — вивчення Антарктичного континенту і навколишнього океану, як ключові частини системи Землі.
• Постійна наукова група з фізичних наук (SSG-PS) — спостереження кліматичних параметрів, їх еволюції з часом для розуміння і прогнозування локальних і глобальних змін клімату планети.

Вісім Постійних комітетів SCAR:

• Постійний комітет з управління антарктичними даними (SCADM)
• Постійний комітет з антарктичної географічної інформації (SCAGI)
• Постійний комітет з системи договору про Антарктику (SC-ATS)
• Постійний комітет з фінансів
• Біполярна робоча група
• Робоча група з історії SCAR
• Комітет з створення можливостей, підвищення кваліфікації та освіти (CBET)
• Робоча група з суспільних наук

Кожні два роки проходять Робочі наради SCAR, в яких беруть участь представники Груп і Комітетів SCAR, проводяться відкриті Наукові конференції, за участю полярних учених, дослідників, студентів та аспірантів для доповідей з новими науковими результатами, для обміну ідеями та для відкриття нових сприятливих можливостей тощо.

Логотип Національного антарктичного наукового центру

Постановою Президії Академії наук України від 9 червня 1993 року був створений Міжвідомчий антарктичний комітет та його робочий орган Центр антарктичних досліджень АН України з правами юридичної особи. На його був утворений основі Національний антарктичний науковий центр, який координує антарктичні дослідження України, визначає стратегію її діяльності України, представляє Україну в Науковому комітеті з антарктичних досліджень.

Україна у 1994 році стала асоційованим членом Наукового комітету з антарктичних досліджень. З 1996 року, як незалежна держава, стала проводити систематичні дослідження в Антарктиці на станції Академік Вернадський. Це дозволило у 2006 році стати повноправним членом SCAR на правах категорії «D», яка передбачає внесок в розмірі 10.500 тис. дол.

У звітах до SCAR Україна представляє ключові результати з наступних напрямів досліджень: геолого-геофізичного, гідрометеорологічного, геокосмічного, біологічного, медико-фізіологічного, океанографічного та оброблені результати національного центру антарктичних даних.

• Будзика Г. А. Історія створення та діяльності Наукового комітету з антарктичних досліджень (до 20-річчя прийняття України до SCAR) // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 117—121.

• Сайт SCAR
• Національний арктичний науковий центр