Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

Націона́льний архітекту́рно-істори́чний запові́дник «Черні́гів старода́вній» (НАІЗ «Чернігів стародавній»)

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»
51°29′27″ пн. ш. 31°17′54″ сх. д.
Розташування:  Україна, Чернігів
Вебсторінка: naiz1.pp.net.ua
Країна  Україна
Вивіска заповідника на Колегіумі

Історія створення

  • 1946 Чернігів був віднесений до 3-х історичних міст України після Києва і Львова. Це пов'язане з тим, що в цьому, одному з найдавніших міст України до нашого часу збереглося до 50 пам'яток архітектури ХІ – XIX ст. і до 200 меморіальних пам'яток і пам'ятних місць, пов'язаних з перебуванням видатних осіб.
  • 1967 — постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 125 було створено «Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник» на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей».
  • 1978 — постановою Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1978 р. № 344 Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник перетворено в самостійну установу з філіалом у Новгороді-Сіверському.
  • 1998 — указом Президента України від 29 грудня 1998 р. № 1392/98 заповіднику надано статус національного.
  • 2003 — розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2003 р. № 233-р. цілісний майновий комплекс заповідника передано із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Державного комітету України з будівництва та архітектури (нині Міністерство регіонального розвитку та будівництва України).

Склад заповідника

Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Готуються матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У складі заповідника:

Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких:

  • унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису XVIII  XIX ст. яка нараховує більше 800 ікон,
  • колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг,
  • фонд фотонегативів (більше 7000)
  • фонд дерев'яного різьблення, архітектурно-будівельних деталей,
  • унікальна колекція таврованої цегли (до 1000 штук),
  • тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500 одиниць збереження)
  • колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору),
  • найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць збереження).

Колектив

Колектив заповідника нараховує 50 осіб, з них 18 — науковці.

Керівники:

Діяльність заповідника

Експозиція в історичному музеї
Заповідник має унікальну колекцію староукраїнських ікон

Основні напрямки діяльності заповідника:

  • охорона і реставрація пам'яток архітектури та історії;
  • науково-просвітницька діяльність;
  • науково-дослідна діяльність;
  • облік та збереження музейних цінностей.

Щороку музеї та виставки заповідника відвідують понад 200 тисяч туристів, а за весь період його діяльності пам'ятки та експозиції заповідника відвідало понад 8 млн туристів. Чернігів входить до туристичного маршруту «Намисто Славутича».

Колективом заповідника

  • організовуються наукові читання «Чернігівські старожитності»
  • підготовлено понад 450 наукових праць, видаються матеріали конференцій, книги.
  • здійснено понад 45 наукових та пошукових експедицій,

Виставки

В виставкових залах заповідника проведено понад 20 виставок, зокрема:

Двічі відбулися персональні виставки народного художника України, академіка, героя України Тетяни Яблонської (з фондів Національного художнього музею України та родинної колекції, яку надала дочка — Гаяне Атаян) та інші.

Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.

У 2016 проведено 18 виставок. Зокрема, експозиція ікон XVIII – поч. ХХ ст., козацької та самурайської зброї, картини Дмитра Якутовича.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.