Негрибка

Розташування

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 4 км на південний схід від Перемишля та 65 км на південний схід від Ряшева.

Назва

В ході кампанії ліквідації українських назв Негрибка в 1977-1981 рр. називалася Подґродзє (пол. Podgrodzie).

Історія

Село вперше згадується під 1363 роком у грамоті Негрибського священика Якова про передачу своєї землі на потреби Миколаївської церкви у Перемишлі.[2][3] Також село згадується у 1389 році, у документі короля Владислава Ягайла про надання магдебурзького права Перемишлю. Село входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 610 жителів, а на землях фільварку — 141 мешканець; (більшість — греко-католики, за винятком 15 римо-католиків).[4]

У 1939 році в селі проживало 910 мешканців, з них 730 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду і 20 євреїв[5]. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[6]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців грабували і вбивали польське військо і банди поляків, а 69 осіб[7] у 1947 р. задля етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[8].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 537 121 367 49
Жінки 533 100 334 99
Разом 1070 221 701 148

Церква

У 1542 р. в селі документуються церква і священик.

У 1885 р. українці збудували муровану греко-католицьку церкву Першомученика Стефана. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Після депортації українців церква перетворена на костел.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Негрибка

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Zbiór dokumentów małopolskich: Dokumenty z lat 1257-1420, -S.289-290
  3. Мицько І. (2008) Рецензія на книгу: Олег Купчинський. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII - першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти; Старосамбірщина IV, Старий Самбір, -С. 171
  4. Nehrybka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 948. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. Apokryf Ruski
  8. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.