Новокосино (станція метро)
«Новокосино» (рос. Новокосино) — станція Московського метрополітену, кінцева Калінінської лінії, за станцією «Новогіреєво». Розташована в однойменному районі між Суздальською вулицею і Носовіхінським шосе, перпендикулярно Південній вулиці.
| Новокосино | |
|---|---|
|
8 Калінінська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна мілкого закладання |
| Глибина закладення | 9[1] м |
| Проєктна назва | Городецька |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 163 м |
| Ширина | 12 м |
| Дата відкриття | 30 серпня 2012 [2] |
| Архітектор(и) | Л. Борзенков (рос.), М. Волович (рос.), С. Костиков (рос.), Т. Нагиева (рос.), Н. Солдатова (рос.), В. Уваров (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Белова М. А. (рос.), Евстафьев В. Ю. (рос.) |
| Будівельник(и) | «Трансінжстрой» |
| Пересадка на |
 «Реутово»  14, 21, 79, 502, 613, 706, 723, 760, 773, 792, 885, 974, т75, н4; обласні: 142, 1064 |
| Виходи до | Носовіхінське шосе, Новокосинська, Суздальська та Городецька вулиці Москви, а також на Ювілейний проспект, Південна вулиця і вулиця Котовського в Реутові |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 186, Нк |
 | |
| Калінінська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відкриття відбулося 30 серпня 2012[2].
Технічна характеристика
Конструкція станції — односклепінна мілкого закладання (глибина закладення — 9 м[1]).
Оздоблення
Станційний комплекс
Платформна ділянка станційного комплексу перекрита пласким кесонованим склепінням. Склепінчасте покриття з глибокими нішами, розділеними діагональними ребрами-нервюрами, візуально розширює простір і створює урочистий вигляд підземного палацу. Ніши пофарбовані у світліший тон у порівнянні з нервюрами, для яких підібраний складний сірий відтінок.
Сходи накриті асиметричними скляними павільйонами (оформлення нагадує станцію «Слов'янський бульвар»). З одним із південно-західних павільйонів поєднане приміщення для відпочинку локомотивних бригад.
Колористична гама — сіро-чорно-біла. Кесони підсвічені підвісними світильниками. Контраст темного і світлого, гра тіні і світла підсилюють об'ємність пластичного рішення.
Колійна стіна є високим цоколем біля бази склепіння, оздоблена перфорованими темно-сірими панелями c шумопоглинаючим шаром, з обробкою з темного граніту. Уздовж середини платформи розташовані пасажирські лави.
Вестибюлі
Станція має два підземних вестибюля — західний і східний. Сходами з них можна піднятися до мережі підземних переходів; виходи з підземних переходів на вулицю накриті скляними павільйонами. Обидва виходи обладнані ліфтами.
Стіни вестибюлів і пішохідних переходів облицьовані плитами керамограніту на металевому каркасі. Для західного вестибюля обрані плити салатового і сірого кольорів, основний колір східного вестибуля — вохристо-помаранчевий з сірими вставками.
Підвісні стелі вестибюлів сталевого кольору набрані з панелей Hunter Douglas Luxalon або Durlum Loop, за якими розміщується технологічне обладнання і світильники. У пішохідних переходах стелі оштукатурені, в поперечні ніші встановлені антивандальні світильники.
Зі станції можна вийти на Носовіхінське шосе, Новокосинську, Суздальську та Городецьку вулиці Москви, а також на Ювілейний проспект, Південну вулицю і вулицю Котовського у Реутові. Приблизно за 800 м від станції знаходиться залізнична станція Реутово Горьковського напрямку МЗ.
Колійний розвиток
Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу і 2 колії для відстою рухомого складу. У оборотних тупиках розташовано пункт технічного огляду.
Пересадки
- Залізничну станцію «Реутово»
- Автобуси: 14, 21, 79, 502, 613, 706, 723, 760, 773, 792, 885, 974, т75, н4;
- обласні: 142, 1064
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новокосино (станція метро)
- Олексій Гончаров (2014-05). Схема глибин закладення та конструкцій станцій московського метрополітену. Процитовано 9 березня 2015.(рос.)
- Відкриття станції метро «Новокосинj» у Москві відбудеться 30 серпня. Российская газета. Процитовано 28 серпня 2012.(рос.)
Посилання
- Офіційний сайт Московського метрополітену(рос.)
- Сайт «Московське метро»(рос.)
- Сайт «Енциклопедія нашого транспорту»(рос.)
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Новогіреєво | Калінінська лінія | Кінцева | ||