Ноотропні препарати
Ноотропи, ноотропні препарати (від грец. noos — мислення, розум і грец. tropos — напрямок) — препарати, що позитивно впливають на вищі інтегративні функції мозку.[1] Вони покращують розумову діяльність, стимулюють пізнавальні функції, навчання і пам'ять, підвищують стійкість мозку до різних ушкоджувальних чинників, в тому числі до екстремальних навантажень і гіпоксії. Крім цього, ноотропи мають здатність знижувати неврологічний дефіцит і покращувати кортико-субкортикальні зв'язки. Питання щодо ефективності ноотропів є контроверсійним. Препарати цієї групи застосовуються як здоровими людьми — у випадках, коли потрібна підвищена мозкова активність, так і пацієнтами з різними видами захорювань, які негативно впливають на функції головного мозку.
Систематичні огляди та мета-аналіз клінічних досліджень на людях із застосуванням низьких доз певних стимуляторів центральної нервової системи показали, що ці препарати покращують пізнання у здорових людей[2][3][4], проте вираженість впливу індивідуальна і нестабільна та «коливається» у дуже широких межах.
Так, серед ухвалених FDA препаратів такої групи як «ноотропи» не існує.[джерело?]
Обіг ринку ноотропів становив $1.96 млрд у 2018 році.[5]
Історія
У 1964 році був синтезований пірацетам — перший препарат цієї групи. Це вдалося здійснити науковцям бельгійської фармацевтичної компанії UCB, яку очолював румунський психолог та хімік Корнеліу Джорджа. Нині цей препарат відомий в основному під комерційною назвою «Ноотропіл». Подібно психостимуляторам, він підвищує (лат. in vivo) розумову працездатність, але не зумовлює побічних ефектів, властивих психостимуляторам. Захоплений його властивостями покращувати ментальне функціонування навіть у здорових осіб та його безпечністю, Джорджа запропонував термін ноотропік, щоб описувати подібні речовини. Пірацетам був клінічно дозволений вже у ранніх 1970-х і використовується у багатьох Європейських країнах (в тому числі і в Україні - 2009[6]). Кокранівський систематичний огляд, опублікований у 2004 році, не знайшов доказів щодо покращення когнітивних функцій при використанні пірацетаму[7].
Характеристики
Корнеліу Джорджа також запропонував характеристики завдяки яким речовини можуть бути класифіковані як ноотропіки.
- Вони повинні покращувати навчання та пам'ять.
- Вони повинні покращувати стійкість вивчених поведінки/навичок до умов, які можуть нівелювати їх (електроконвульсивний шок, гіпоксія)
- Вони повинні захищати мозок від різних фізичних та хімічних ушкоджень.
- Вони повинні підвищувати ефективність кортикальних/субкортикальних контрольних механізмів.
- Вони повинні діяти на противагу інших психотропічним речовинам (седативний ефект, моторність) і проявляти малу кількість побічних ефектів та екстремально малу токсичність.
Ноотропні препарати відрізняються від інших психотропних препаратів тим, що не чинять вираженої психостимулювальної або седативної дій, не викликають: специфічних змін біоелектричної активності мозку, виснаження функціональних можливостей організму, звикання і залежності.[1]
Механізм дії ноотропів
В основі фармакотерапевтичної дії ноотропних препаратів при патології лежить вплив на обмінно-енергетичні процеси мозку (посилення синтезу макроергічних фосфатів, білків, активацію ряду ферментів, стабілізація ушкоджених мембран нейронів). Деякі ноотропні засоби, які застосовуються в медичній практиці, імітують метаболічні ефекти ГАМК. Механізм дії: зміна метаболічних, енергетичних процесів в нервовій клітині, посилення синтезу та метаболізму АТФ та фосфатидилхолін в мозковій тканині, активізація синтезу протеїнів та РНК, покращення утилізації глюкози, активація аденілатциклази, фосфоліпаз, стабілізація мембран нейронів. Покращення пам'яті пов'язують з впливом на глутаматергічну систему. Деякі препарати імітують вплив ГАМК, посилюють ГАМКергічні процеси. Пірацетам також посилює синтез дофаміну, підвищує рівень норадреналіну та ацетилхоліну. Стимулятори центральної нервової системи в невеликих кількостях здатні підвищувати здатність до навчання, не викликаючи когнітивних порушень у здорових людей. Впливають стимулятори на рецептори допаміну D1, адренорецептори А2, або на обидва типи рецепторів в префронтальній корі.
Нейромедіаторні механізми включають в себе вплив препарату на ГАМК, холін, глутамат-, дофамінергічні системи. В цьому відношенні найбільш перспективними є препарати — агоністи NMDA- і AMPA-підтипів глутаміних рецепторів і агоністи ГАМК-рецепторів (нооглютіл, мемантін модафініл), які по силі дії перевершують класичні рацетами.
Деякі з ноотропних засобів — холінергічні. Часто це сполуки та аналоги холіну, речовини, яка необхідна для синтезу ацетилхоліну(нейромедіатор) та фосфатидилхоліну (структурного компонента мембран клітин мозку).
Класифікація
Єдиної визнаної класифікації станом на 2021 р не існувало. Речовин з ноотропною дією поділяють на:
- Похідні пірролідона: пірацетам, етирацетам, анірацетам, оксирацетам, прамірацетам, нефірацетам
- Похідні диметиламіноетанола: ацефен, деанолу ацеглюмат, меклофеноксат, центрофеноксин
- Похідні пірідоксину: піритинол
- Препарати нейроамінокислот та їх похідні: ГАМК, аміналон, фенібут, пантогам, фенібут, нікотиноїл ГАМК, гопантенова кислота, гліцин, глутамінова кислота, натрію оксибутират
- Цереброваскулярні засоби: ніцерголін, вінпоцетин, вінкамін, цинаризин, флунаризин, німодипін
- Нейропептиди та їх аналоги: АКТГ та його фрагменти, похідні вазопресину, тироліберин, мелатонін
- Ксантинові похідні: пеноксифілін, карнітин, фосфатидилсерин
- Вітаміни та їх похідні: піридоксин, пантотенова кислота, фолієва кислота, вітамін Е
- Холіноміметики центральної дії: холіну альфосцерат
- Проміжні продукти метаболізму клітини: оротова та бурштинова кислоти
- Субстрати, що постачають енергію: інозин, АТФ, РНК, глюкозо-1- і глюкозо-6-фосфат
- Антиоксиданти: мексидол, іонол, нікотиноїлу ГАМК, фенібут
- Комбіновані препарати: Інстенон.
...та ін.[1]
Приклади лікарських препаратів з ноотропною дією
Пірацетам — є циклічним похідним ГАМК, надає сприятливий стимулюючий вплив на розумову діяльність при її недостатності. Має антигіпоксічний ефект, також має часткову протисудомну дію.
Аміналон — препарат ГАМК, який синтезується в ЦНС.
ГАМК — гальмівний медіатор ЦНС, бере участь в метаболічних процесах нервової тканини(виступає в якості субстрату дихання, активує ферменти циклу Кребса). Аміналон має погану провідність через гематоенцефалічний бар'єр, але при органічних ураженнях мозку проникність зростає.
Аміналон здатний підвищувати мозкове кровопостачання, газообмін в мозковій тканині, а також має протигіпоксичний ефект, протисудинну дію, яка пов'язана з нормалізацією ГАМК в тканинах мозку, особливо в епілептичних осередках. Аміналон викликає невелике зниження артеріального тиску з брадикардією. При високому вмісту цукру в крові, спостерігається гіпоглікемічний ефект, а при нормі — викликає часткову гіперглікемію (пов'язану з глікогенолізом).
Приймається при розумовій недостатності, яка виникла через порушення мозкового кровообігу(атеросклероз, після інсульту, травми черепа та ін.), в результаті постійного вживання алкоголю, у розумово відсталих дітей.
Фенібут — фенільний похідний ГАМК, має ноотропні та анксиолітичні властивості.
Наркотичні препарати
Амфетамін — в низьких дозах покращує когнітивні функції (епізодичну пам'ять, увагу) у здорових людей та пацієнтів з СДУГ. В низьких доках амфетамін покращує консолідацію пам'яті, що, в свою чергу, призводить до покращення запам'ятовування інформації у молодих людей без СДУГ.
Метилфенідат — покращує робочу пам'ять, епізодичну пам'ять, сприяє підвищенню уваги. В дозах, які перевищують оптимальні, метилфенідат надає нецільову дію, яка знижує аспекти навчання.
Модафініл — класифікується як стимулюючий препарат, здатний підвищувати концентрацію уваги, особливо у людей з розладами сну, покращує процеси мислення у здорових людей без СДУГ. Не впливає на настрій.
Кофеїн — посилює активність та увагу.
Нікотин — підвищує концентрацію уваги, епізодичну та робочу пам'ять, покращує дрібну моторику[8][9].
Трави
- Bacopa monnieri використовується в аюрведичній традиційній медицині для покращення пам'яті. Метааналіз та огляди клінічних досліджень виявили докази того, що трава може покращувати когнітивні функції. Вважається, що Bacopa monnieri в першу чергу діє, стимулюючи розгалуження дендритів нейронів, тим самим полегшуючи міжнейронну комунікацію. Ця точка зору заперечується, інші припускають, що ноотропні ефекти Bacopa monnieri є результатом його статусу антиоксиданту та адаптогену.
- Panax ginseng — огляд Cochrane Collaboration показав, що результати його аналізу «припускають покращення деяких аспектів когнітивної функції, поведінки та якості життя», але зроблено висновок, що «існує відсутність переконливих доказів, які б показали ефект покращення когнітивних функцій» Panax ginseng у здорових учасників і немає високоякісних доказів його ефективності у пацієнтів з деменцією".
- Гінкго білоба. Екстракт листя гінкго білоба продається у вигляді харчової добавки з заявою, що він може покращити когнітивну функцію у людей без відомих когнітивних проблем, хоча немає високоякісних доказів, що підтверджують такий вплив на пам'ять або увагу у здорових людей. На осонові ГБ випготовляють ЛЗ — Білобіл, Мемоплант, Ревайтл гінкго, Танакан.[1]
- Salvia officinalis і Salvia lavandulaefolia (шавлія) — деякі дослідження припускають, що певні екстракти Salvia officinalis можуть мати позитивний вплив на роботу мозку людини, але через значні методологічні проблеми неможливо зробити чіткі висновки. Туйон, присутній в екстрактах шавлії, може бути нейротоксичним.
- Centella asiatica — мета-аналіз 2017 року з 11 дослідженнями (5 РКД з плацебо, 6 із використанням інших трав як групи порівняння), який не показав суттєвого покращення всіх когнітивних функцій, проте може мати певну користь для покращення настрою та гніву. Загальні дози були меншими, ніж традиційні 3 грами.
Поживні речовини та дієтичні добавки
У 2018 році в Сполучених Штатах було визначено, що деякі ноотропні добавки містять оманливі інгредієнти та незаконний маркетинг.[10][11]
Маркетингові твердження виробників щодо дієтичних добавок зазвичай не перевіряються (у тому числі і незалежними організаціями).[12]
Примітки
- Ноотропні препарати // ФЕ
- Spencer RC, Devilbiss DM, Berridge CW (June 2015). The cognition-enhancing effects of psychostimulants involve direct action in the prefrontal cortex. Biological Psychiatry 77 (11): 940–50. PMC 4377121. PMID 25499957. doi:10.1016/j.biopsych.2014.09.013.
- Ilieva IP, Hook CJ, Farah MJ (June 2015). Prescription Stimulants' Effects on Healthy Inhibitory Control, Working Memory, and Episodic Memory: A Meta-analysis. Journal of Cognitive Neuroscience 27 (6): 1069–89. PMID 25591060. doi:10.1162/jocn_a_00776.
- Bagot KS, Kaminer Y (April 2014). Efficacy of stimulants for cognitive enhancement in non-attention deficit hyperactivity disorder youth: a systematic review. Addiction 109 (4): 547–57. PMC 4471173. PMID 24749160. doi:10.1111/add.12460.
- Data, Reports and (19 лютого 2020). Nootropics Market To Reach USD 5.32 Billion By 2026 | Reports And Data. GlobeNewswire News Room (англ.). Процитовано 19 липня 2021.
- Шорвон, Сімон Д.; Пирукка, Еміліо; Джр, Джером Енґель (14 липня 2009). Лікування Епілепсії (англ). John Wiley & Sons. ISBN 9781444316674.
- Flicker, Leon; Grimley Evans, John (26 січня 2004). Piracetam for dementia or cognitive impairment. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). John Wiley & Sons, Ltd. doi:10.1002/14651858.cd001011/full.
- Харкевич, Дмитрий (2018). Фармакология (російсько). Россия: ГЭОТАР-Медиа. с. 257–259.
- Чекман, І. С (2017). Фармакологія (російською). Нова Книга. с. 198–200.
- Schultz, Hank (17 травня 2018). Some shady ingredients find home in nootropics category. NutraIngredients-USA.com, William Reed Business Media Ltd. Процитовано 11 травня 2019.
- Heid, Markham (23 січня 2019). Nootropics, or 'Smart Drugs,' Are Gaining Popularity. But Should You Take Them?. Time. Процитовано 12 травня 2019.
- Dietary Supplements: What You Need to Know. US Food and Drug Administration. Процитовано 14 лютого 2015.
Джерела
- Фармакологія: підручник для студ. мед. ф-тів / Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. [та ін.] ; за ред. проф. І. С. Чекмана. — Вид. 4-те. — Вінниця: Нова Книга, 2017. — 784 с. Зміст ISBN 978-966-382-603-5 (С.210—218)
- Бурчинський С. Г. Ноотропи нової генерації — нові можливості фармакотерапії // Фармакологія та лікарська токсикологія, № 4(5)/2008
- Харкевич, Дмитрий (2018). Фармакология (російсько). Россия: ГЭОТАР-Медиа. с. 257—259.
Література
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.305-310)
- Перелік ноотропних препаратів, дозволених до застосування в Україні (2011)