Метилфенідат

Метилфенідат (англ. Methylphenidate, лат. Methylphenidatum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи стимуляторів діяльності центральної нервової системи та за хімічною структурою близьких до похідних фенілетиламіну і піперидину.[1] Метилфенідат застосовується перорально та місцево нашкірно.[2][3]

Метилфенідат
Систематизована назва за IUPAC
Methyl phenyl(piperidin-2-yl)acetate
Класифікація
ATC-код N06BA04
PubChem 4158
CAS 68497-62-1
DrugBank
Хімічна структура
Формула C14H19NO2 
Мол. маса 233,31 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 10-52%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 3,5 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата КОНЦЕРТА®,
«АЛЗА Корпорейшн»/«Янссен-Сілаг Мануфекчуринг ЛЛС»/«Янссен Фармацевтика Н.В.»,США/Бельгія
UA/14199/01/01
необмежений з 28.08.2020

Історія

Метилфенідат уперше синтезований у 1944 році[4] у лабораторії компанії «Ciba» (яка натепер є частиною компанії «Novartis»), причому хімік Леандро Паніццон назвав отриману речовину «Риталін» на честь своєї дружини Рити, яка приймала препарат для лікування симптомів артеріальної гіпотензії.[5] Стимулююча дія препарату на ЦНС встановлена в 1954 році.[6] Медичне застосування метилфенідату розпочалось з 1955 року.[7] Початково препарат застосовувався для лікування коми, спричиненої барбітуратами, нарколепсії та депресії[8], а також для покращення пам'яті в літніх людей.[9] Проте пізніше встановлено, що метилфенідат ефективний у дітей із синдромом порушення активності та уваги[10], після чого препарат застосовується переважно саме серед дітей і підлітків із цим діагнозом.

Фармакологічні властивості

Метилфенідат — лікарський засіб, що належить до групи стимуляторів діяльності центральної нервової системи. За хімічним складом він є рацемічною сумішшю d- та l-ізомерів, причому d-ізомер є більш фармакологічно активним. Точний механізм дії препарату не встановлений, найімовірнішим механізмом дії вважається інгібування зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів, переважно норадреналіну та дофаміну, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині та вивільнення медіаторів у навколонейрональне середовище.[2] Метилфенідат застосовується переважно для лікування синдрому порушення активності та уваги в дітей та підлітків[11][12], а також для лікування нарколепсії.[3] Вважається, що метилфенідат при застосуванні при синдромі порушення активності та уваги спричинює менше побічних ефектів, ніж інші препарати, а також більш ефективний у застосуванні.[11][12] Зважаючи на його фармакологічні властивості, в США частина студентів вищих навчальних закладів і учнів шкіл застосовують метилфенідат для підвищення розумових здібностей та покращення пам'яті. Проте при передозуванні препарату, а також при застосуванні його в подрібненому вигляді інгаляційно, відбувається спочатку виникнення ейфорії, деперсоналізації, а пізніше дратівливості, галюцинацій, головного болю, судом, зниження пам'яті та працездатності, а також до виникнення коми та смерті. Тривалий неконтрольований прийом препарату призводить до розвитку фізичної та психологічної залежності від прийому метилфенідату. У більшості країн світу, де метилфенідат дозволений до медичного застосування, він належить до суворо контрольованих лікарських препаратів.[13][14] Це призвело до заборони застосування препарату в низці країн, зокрема Росії[15], Омані, Ємені, Таїланді, Того, Нігерії.[16] Ще у 1999 році американський психіатр Пітер Роджер Бреггін опублікував докладний 33-сторінковий огляд психотропних і побічних ефектів метилфенідату[17], а в травні 2018 року база доказової медицини «Кокранівська співпраця» опублікувала систематичний огляд 260 клінічних випробувань для визначення ризику негативних ефектів метилфенідату в дітей і підлітків. Згідно з проведеними дослідженнями, зроблено висновок, що прийом метилфенідату може спричинити серйозні наслідки, аж до смертельних випадків, серцево-судинних ускладнень і розладів психіки. Згідно з даними спостережень, щонайменше в 1 % дітей та підлітків, які отримували препарат, зафіксовано серйозне ускладнення (смерть, серцево-судинні порушення, психози). За даними «Кокранівської співпраці» також відзначається високий рівень неважких побічних явищ, одного або кількох побічних ефектів, які спостерігалися більш ніж у половини обстежених дітей і підлітків. Значна частина пацієнтів (у середньому 7,3 із 100) вимушено припинила прийом препарату внаслідок його побічних ефектів, ще більше пацієнтів (у середньому 16,2 з кожних 100 пацієнтів) повністю припинили прийом метилфенідату із невідомих причин.[18]

Фармакокінетика

Метилфенідат добре і швидко всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату становить лише 10—52 % у зв'язку із ефектом першого проходження метилфенідату через печінку. Максимальна концентація метилфенідату в крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату, при застосуванні форм із повільним вивільненням цей час зростає до 6—8 годин. Метилфенідат погано (на 15 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується метилфенідат у печінці з утворенням неактивного метаболіту. Виводиться препарат із організму переважно у вигляді метаболітів із сечею. Період напіввиведення метилфенідату становить у середньому 3,5 години. цей час може збільшуватися у пацієнтів із порушенням функції печінки та в літніх людей.[2][3]

Покази до застосування

Метилфенідат застосовується для лікування синдрому порушення активності та уваги із проявами гіперактивності та нарколепсії.[2][3]

Побічна дія

При застосуванні метилфенідату побічні ефекти є дуже частими. Найважчим із побічних ефектів є розвиток фізичної та психологічної залежності від прийому препарату.[13][14] Щоправда, звикання до метилфенідату не є вираженим, коли препарат застосовується перорально у встановлених дозах. проте ймовірність звикання до нього зростає при застосуванні препарату інгаляційно або внутрішньовенно.[19] Частим побічним явищем при застосуванні метилфенідату є зростання ризику виникнення суїцидальних думок та ризику скоєння самогубства.[14] Іншими частими побічними ефектами препарату є[2]:

При передозуванні препарату також можуть спостерігатися виражений тремор тіла, посилення потовиділення, гіперемії обличчя, тахіардії, сплутаність свідомості, а при значному передозуванні — кома та зупинка дихання і серцебиття.[14]

Протипокази

Метилфенідат протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноамінооксидази, феохромоцитомі, гіпертиреозі або тиреотоксикозі, наявності в анамнезі важкої депресії, маніакальних станах, схильності до самогубства, шизофренії, невропатичних розладах, біполярному розладі, важких порушеннях серцево-судинної системи. важких захворюваннях судин головного мозку. при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 6 років.[2]

Немедичне застосування

Метилфенідат часто застосовується, особливо в США частиною студентів вищих навчальних закладів та учнів шкіл для підвищення розумових здібностей та покращення пам'яті. У випадку немедичного застосування препарату, особливо інгаляційного та внутрішньовенного застосування, частіше спостерігається розвиток фізичної та психологічної залежності від препарату.[13][19][14]

Форми випуску

Метилфенідат випускається у вигляді желатинових капсул по 0,01; 0,015; 0,02; 0,03; 0,04; 0,05; 0,06 г; таблеток по 0,0025; 0,005; 0,01; 0,018; 0,02; 0,027; 0,036 і 0,054 г; розчину для перорального застосування із вмістом діючої речовини по 5 мг/мл; та у вигляді трансдермальних систем.[3]

Примітки
  1. Markowitz J. S., Straughn A. B., Patrick K. S. (2003). Advances in the pharmacotherapy of attention-deficit-hyperactivity disorder: focus on methylphenidate formulations. Pharmacotherapy 23 (10): 1281–1299. PMID 14594346. doi:10.1592/phco.23.12.1281.32697. (англ.)
  2. КОНЦЕРТА® (CONCERTA)
  3. Methylphenidate Hydrochloride (англ.)
  4. Panizzon L (1944). La preparazione di piridile piperidil-arilacetonitrili e di alcuni prodotti di trasformazione (Parte Ia). Helvetica Chimica Acta 27: 1748–56. doi:10.1002/hlca.194402701222. (італ.)
  5. Myers, Richard Leroy (1 січня 2007). The 100 Most Important Chemical Compounds: A Reference Guide (англ.). ABC-CLIO. с. 178. ISBN 9780313337581 — через Google books. (англ.)
  6. Meier R, Gross F, Tripod J (1954). Ritalin, a new synthetic compound with specific analeptic components. Klinische Wochenschrift 32 (19–20): 445–50. PMID 13164273. doi:10.1007/BF01466968. (англ.)
  7. Lange KW, Reichl S, Lange KM, Tucha L, Tucha O (2010). The history of attention deficit hyperactivity disorder. ADHD Attention Deficit and Hyperactivity Disorders 2 (4): 241–55. PMC 3000907. PMID 21258430. doi:10.1007/s12402-010-0045-8. (англ.)
  8. Myers, Richard L (August 2007). The 100 most important chemical compounds: a reference guide. ISBN 978-0-313-33758-1. Процитовано 10 вересня 2010. (англ.)
  9. Stolerman, Ian (2010). Encyclopedia of psychopharmacology. Berlin London: Springer. с. 763. ISBN 3540686983. (англ.)
  10. McCrossin S (1995). Ritalin and Attention Deficit Disorder: History of its Use, Effects and Side Effects. Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2014. (англ.)
  11. Польза и вред метилфенидата у детей и подростков с синдромом дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ) (рос.)
  12. Гиперактивность и дефекты внимания: новые рекомендации к лечению (рос.)
  13. Риталин, правда о «Детском кокаине» (рос.)
  14. Метилфенидат (риталин) — страшный наркотик (рос.)
  15. Постановление Правительства РФ от 25 октября 2014 № 1102 (рос.)
  16. Consolidated List of Products — Whose Consumption and/or Sale Have Been Banned, Withdrawn, Severely Restricted or Not Approved by Governments. Twelfth Issue (англ.)
  17. Peter R. Breggin. Psychostimulants in the treatment of children diagnosed with ADHD: Risks and Mechanisms of Action. International Journal of Risk and Safety in Medicine 12 (1999) pp.3-35 (англ.)
  18. Storebø, Ole Jakob; Pedersen, Nadia; Ramstad, Erica; Kielsholm, Maja Laerke; Nielsen, Signe Sofie; Krogh, Helle B; Moreira-Maia, Carlos R; Magnusson, Frederik L; Holmskov, Mathilde; Gerner, Trine; Skoog, Maria; Rosendal, Susanne; Groth, Camilla; Gillies, Donna; Buch Rasmussen, Kirsten; Gauci, Dorothy; Zwi, Morris; Kirubakaran, Richard; Håkonsen, Sasja J; Aagaard, Lise; Simonsen, Erik; Gluud, Christian. Methylphenidate for attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) in children and adolescents — assessment of adverse events in non-randomised studies // Cochrane Database of Systematic Reviews: journal. — 2018. — 10 May. — DOI:10.1002/14651858.CD012069.pub2 (англ.)
  19. Метилфенидат (риталин) (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.