Норвезька марка

Норвезька марка (норв. Norge Marck) — давня грошова одиниця королівства Норвегія, яка карбувалася під управлінням королівства Данія в період з 1523 по 1788 рік. Перша карбована марка з'явилася за часів регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона (1523–1537 роки).[1] Остання монета в марках була викарбувана у 1788 році. Марка остаточно була вилучена з обігу під час грошової реформи 1873 року.

Норвезька марка

Norge Marck (норв.)

4 марки, 1723 року
Територія обігу
Емітент Норвегія
Похідні та паралельні одиниці
Дробові грошова система Любека:

96 скілінгів = 6 маркам = 1 ріксдалеру;

1 марка = 12 скіллінгам = 192 пеннінгам.

Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Монетні двори: Нідарос (норв. Nidaros)

Кристианія (норв. Christiania)

Берген (норв. Bergen)

Їмсея (норв. Gimsøya)

Конгсберзі (норв. Konings Bierg)

Історія

Перші монети Норвегії, названі пеннінгами, відомі ще з кінця X століття, карбовані Олафом I (995–1000 роки). Тонкі срібні монети проіснували в обігу до XVI століття. Наприкінці XV століття, під час правління Ганса I (1483–1513 роки), була застосована Любекська грошова система, а за еталон для виготовлення срібних монет стала слугувати Кельнська марка вагою 233, 856 грами. У той період правління Ганса І в обігу з'явилися скіллінги та ріксдалери. Згідно з грошовою системою 1 ріксдалер = 6 марок = 96 скілінгам; 1 марка = 12 скіллінгів = 192 пеннінгам.

1517 року король Норвегії Кристіан II почав боротьбу за Швецію проти Данського управління, яка закінчилася, роками пізніше, поразкою і бунтом проти нього як місцевої аристократії, так і селянських громад. Водночас на трон у Швеції зійшов Густав I Ваза. Кальмарська унія припинила своє існування. 1523 року королем Данії був оголошений Фредерік І, а Кристіан II змушений був утікати до королівства Нідерландів. Регентом Норвегії був оголошений архієпископ Олаф Енгелбректсон.

У 1531 році, намагаючись повернути собі корони Данії та Норвегії, Кристіан II на чолі війська захоплює Християнію, однак опиняється в довготривалій облозі у фортеці Акерсхус. 1532 року війська Кристіана II зазнали поразки і були змушені покинути місто, а Християн II знову повертається до Нідерландів. Після перемовин з королем Данії Фредеріком І Кристіана II зраджують і ув'язнюють на 12 років до Сенеборзького замку.

У вересні 1536 року, за підтримки лютеранської церкви, данський король Кристіан III захопив владу в Норвегії, а Олафа Енгелбректсона було відправлено на заслання. Після деяких невдалих спроб повстання у лютому 1537 року Олаф Енгелбректсон помер.[2]

За часи регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона (1523–1537) карбуються скілінги та перші норвезькі марки. 1532 року Кристіаном II в облозі карбувалися тимчасові марки-кліпери з високим вмістом срібла, яке виплавляли з церковного посуду та інших предметів. [2][3]

На норвезькому острові Їмсея (норв. Gimsøya) на мідних копальнях комуни Сельюр активно видобували мідь і срібло. 1546 року в монастирі Скіен карбують перші ріксдалери зі стабільним вмістом срібла, який не змінювався до введення 1813 року ріксбанкталерів[4][5]. 1626 року в Кристіанії (з 1925 року місто Осло) заснували монетний двір, який використовував для карбування монет срібло з копальні Конгсберг. 1686 року монетний двір перенесли до міста Конгсберг поблизу Конгсберзького срібного родовища, щоб на місці видобутку срібла карбувати монети.

1660 року викарбувано золотий дукат для торгових зв'язків з іншими країнами[6][7]. 1788 року монети в марках карбували востаннє, хоча до десяткової монетної реформи 1873 року їх використовували як розрахункові одиниці. Були викарбувані монети номіналом 6 марок. До 1814 року норвезькі монети дозволялося карбувати лише в ім'я данського короля.

Монети
  • 1 марка, 1523–1537 років, Срібло.
  • 1 марка-кліпер, 1532 року, Срібло.
  • 1 марка, 1543 року, Срібло
  • 4 марки, 1670 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г.
  • 2 марки, 1694 року. Срібло (0.6720). Вага — 11.1400 г.
  • 4 марки, 1698 року. Срібло (0.6720). Вага — 22.2700 г. Тираж — 65.000
  • 6 марок, 1733 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.000
  • 6 марок, 1749 року. Срібло (0.8330). Вага — 26.9830 г. Тираж — 5.008


Таблиця карбування норвезьких марок її обігового періоду (1523—1788 роки)
Регент, король Номінали в марках, які карбувалися Метал
архієпископ Олаф Енгелбректсон (1523–1537) 1 марка Срібло
Кристіан II (1513–1523) та (1531–1532) 1 марка-кліппінг Срібло
Кристіан III (1534–1559) 1 марка Срібло
Фредерік II (1559–1588) марки не карбувалися
Кристіан IV (1588–1648) 1, 2 марки Срібло
Фредерік III (1648–1670) ½, 1, 2, 4 марок Срібло
Кристіан V (1670–1699) ½, 1, 2, 4 марок Срібло
Фредерік IV (1699–1730) 1, 2, 4 марок Срібло
Кристіан VI (1730–1746) 4, 6 марок Срібло
Фредерік V (1746–1766) 6 марок Срібло
Кристіан VII (1766–1808) 6 марок Срібло

Див. також

Примітки
  1. Mynter fra Olav Engelbrektsson. Монети Олафа Енгелбректсона.
  2. Erkebiskop Olav Engelbrektsson (1523–1537). Олаф Енгелбректсон (1523–1537). (норв.)
  3. Christian II 1513–1523 og 1531–1532. Крістіан II (1513–1523) та (1531–1532). (норв.)
  4. Gimsøy. Їмсея. (норв.)
  5. speciedaler. спейсдалер. (норв.)
  6. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — С. 1251—1252. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  7. dukat. дукат. (норв.)

Джерела
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.