Нікель (мінерал)

Нікель (рос. никель; англ. nickel; нім. Nickel n) — мінерал, самородний нікель координаційної будови — Ni. Майже повністю складається з хімічного елементу нікелю. Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзовий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах. Назва — від шведського «nickel» — гном, злий підземний дух, який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).

Нікель
Протравлений кислотою нікель-залізний метеорит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1966-039
Хімічна формула Ni
Nickel-Strunz 10 1.AA.05[3]
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[4]
Просторова група кристалографічна група 225d[4]
 Нікель у Вікісховищі

Різновиди

Розрізняють:

  • нікель-азбест (те саме, що азбест нікелистий);
  • нікель-антигорит (антигорит нікелистий);
  • нікель-асболан (асболан нікелистий);
  • нікель арсенистий (застаріла назва нікеліну);
  • нікель-вермікуліт (вермікуліт нікелистий);
  • нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат нікелю — Ni[SO4]•6H2O. Склад у %: NiO — 3,90-22,57; SO3 — 30,43-30,82; H2O — 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO (3,87);CuO (2,14).
  • нікель-гімніт (те саме, що антигорит нікелистий);
  • нікель-девейліт (девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);
  • нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий);
  • нікель-кабрерит (кабрерит — різновид анаберґіту, який містить до 9,3 % MgO);
  • нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш оксидів манґану, кобальту, нікелю та алюмінію);
  • нікель-лінеїт (полідиміт); нікель-магнетит (треворит);
  • нікель-мелантерит (мелантерит нікелистий);
  • нікель-монтморилоніт (монтморилоніт нікелистий);
  • нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий);
  • нікель-оксид (1. — бунзеніт — оксид нікелю координаційної будови, NiO; 2. — оксид нікелю складу Ni3O4); нікель-олівін (штучний ортосилікат нікелю — Ni2[SiO4]);
  • нікель-пірит (бравоїт);
  • нікель-сапоніт (сапоніт нікелистий);
  • нікель-сепіоліт (сепіоліт нікелистий);
  • нікель сірий (помилкова назва айкініту);
  • нікель сірчистий (мілерит);
  • нікель-скутерудит (хлоантит);
  • нікель стибіїстий (брейтгауптит — антимонід нікелю координаціної будови, NiSb);
  • нікель телуристий (мелоніт2);
  • нікель-тетраедрит (тетраедрит нікелистий);
  • нікель-фальерц (тетраедрит нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий);
  • нікель-хризотил (ґарнієрит).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ramdohr P. The wide-spread paragenesis of ore minerals originating during serpentinization (with some data on new and insufficiently described minerals) // Geologiya Rudnykh Mestorozhdenii — Москва: 1967. — Т. 1967, вип. 2. — С. 32–43.
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. mineralienatlas.de

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікель (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Нікель (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.