Нікопольський завод феросплавів

Панорама заводу

8 травня 1958 року Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про будівництво в Нікополі заводу феросплавів. Будівництво розпочато в листопаді 1962 року і триває до цього дня. Датою народження заводу вважається 6 березня 1966, з моменту пуску флюсоплавильного цеху. Було видано першу плавку флюсів марки АНФ-6, до кінця року було виготовлено 11 тисяч тонн електрофлюсів. Під час урочистого мітингу з нагоди відкриття цеху відлили пам'ятний знак з першого металу. З кінця 1965 року до 27 серпня 1968 року будували найпотужніший в Європі плавильний цех № 2. У 1967 році запустили піч № 12, в березні 1969 року піч № 13.

27 серпня 1968 завод отримав першу продукцію.

З 1970 до 1980 року було запущено ще 5 печей, печі № 17 та № 18 — виробництва японської фірми «Тонабе». З 1972 року вперше в країні почали перероблювати шлак.

З перших років роботи НЗФ став науково-дослідною лабораторією галузі. Випробовували виплавку силікомарганцю з мінімальним вмістом фосфору, впроваджували новий метод футерування.

У 1973 році побудували аглофабрику. Відкритий у 1968 році цех електродної маси і агломераційних цех забезпечує потреби заводу в агломераті та електродній масі і мають змогу постачати цю продукцію замовнику.

Станом на середину 70-х років було засвоєно 25 марок флюсів, 5 з них отримали Знак якості. У 1975 році було запущено унікальний за потужністю і технологічним обладнанням плавильний цех № 1. 18 липня, напередодні Дня металурга, був виплавлений другий мільйон тонн силікомарганцю. 19 липня 1975 року 12 працівників заводу були нагороджені Орденом Трудової Слави. У день десятиріччя другого цеху було виплавлено п'ятий мільйон тонн силікомарганцю, у 1983 році — одинадцятий.

За часів кризи 90-х років завод не отримував достатньої кількості сировини, електроенергії, було загальмовано збут продукції.

Максимальна виробнича потужність підприємства становить 1,200 тис. тонн феросплавної продукції на рік. У двох основних величезних цехах (520/50/55 м) порівну розташовані 16 пічних агрегатів потужністю від 23 до 75 мега-вольт-ампер і висотою більше 50 м, що є на сьогодні найпотужнішими феросплавними печами у світі[3]. На долю ВАТ НЗФ припадає 6 відсотків світового виробництва феромарганцю та понад 20 відсотків силікомарганцю.

У 2012 році на НЗФ виплавлено 658,6 тис. тонн високоякісних феросплавів.

У 2018 році на НЗФ виплавлено 736 тис. тонн феросилікомарганцю та 40 тис. феромарганцю.[4]

Основною продукцією заводу є виробництво марганцевих сплавів (силікомарганець та феромарганець), необхідних легуючих елементів для виробництва високоякісних і високоміцних сплавів в чорній та кольорової металургії та подальшого їх використання в різних виробничих галузях. Також завод виробляє флюси, електродну масу, агломерат, граншлак, щебінь, пісок та абразивні матеріали[3]. На території заводу розташована фабрика «Ніка»[8], що виготовляє вироби з трикотажу (панчохи «Ніка»).

• А. І. Сухоруков (60-і роки),
• В. І. Матюшенко (70-і роки),
• В. Т. Зубанов (80-ті роки, трагічно загинув),
• Б. Ф. Величко (з кінця 80-х до 1995),
• А. В. Коваль (1995—1999),
• В. С. Куцін (1999—2005),
• А. Нероба (2005 т.в.о.),
• О. Неустроєв (2005-06 т.в.о.),
• В. С. Куцін (з квітня 2006).

Чисельність працівників заводу в середині 2008 року становила понад 7500 осіб. За історію існування заводу понад 170 фахівців нагороджені високими урядовими нагородами, 15 стали лауреатами Державної премії. Більше третини заводчан мають висшу освіту, завод має власний центр підготовки та перепідготовки спеціалістів.

Герой Соціалістичної Праці, академик Академії інженерних наук — Величко Борис Федорович.

Мають звання «Заслужений металург України» — А.Безбородов, С.Веремєєнко, В.Макогон, А.Польовий, М.Подольський, М.Сидоренко та ін..

Кандидати технічних наук — Ю.Дєдов, В.Зубанов, І.Кучер, Є.Лапін, В.Невєдомський, І.Філіпов.

Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 156 тис. грн на рік.[4]

Засновувалось це підприємство як державне, але у 2004 році його приватизували, і новим власником став Interpipe (яким володіє Віктор Пінчук). За твердженням Ігоря Коломойського приватизація відбулася з порушеннями та має відбутися його повернення державі та реприватизація.[9][10]

26 травня 2003 року консорціум «Придніпров'я», наближений до корпорації «Інтерпайп», придбав на приватизаційному конкурсі 25 % держпакету ВАТ «НЗФ». 15 серпня 2003 року «Придніпров'я» придбало ще один 25 % держпакет плюс 1 акція. За контрольний пакет НЗФ (50 % + 1 акція) консорціум сплатив 410,5 млн грн. Це придбання було оскаржено в суді, Вищий господарський суд у 2005 році визнав цю приватизацію незаконною. ПФК «Придніпров'я» подав касаційну скаргу до Верховного Суду України і у січні 2006 року отримав відмову у її задоволенні[11].

Станом на сьогодні власником контрольного пакету акцій НЗФ є Коломойський Ігор Валерійович.

НЗФ має розвинуту соціальну сферу[12]

Медико-санітарна частина заводу має:

• лікувально-профілактичну установу закритого типу, денний стаціонар на 60 ліжок,
• санаторій-профілакторій «Електрометалург», розташований на березі Каховського водосховища,
• ДОТ ім. В.Усова на березі Джарилгацької затоки Чорного моря, До культурно-спортивного комплексу належать:
• Палац культури «Електрометалург»,
• Спортивний клуб «Електрометалург», на базі якого працює комплексна ДЮСШ,
• Водноспортивна база, розташована на березі Каховського водосховища, Для відпочинку мешканців та гостей міста є:
• База відпочинку «Феросплавник»,
• Готель «Нікополь».

• У 2011 році на НЗФ було накладено штраф за забруднення довкілля, станом на 17 червня завод сплатив 3,3 млн грн.[13]. 19 липня 2011 року Вищий господарський суд скасував постанову Дніпропетровського апеляційного суду, якою на завод було накладено штраф у розмірі 3,37 мнл грн.[14].
• У серпні 2012 році керівництво НЗФ офіційно повідомило про можливу зупинку заводу до кінця 2012 року. І попросило вжити невідкладні заходи щодо цінової політики по електроенергії та впровадженню державної політики захисту від масового імпорту[15].
• У 2016 р. Євразійська економічна комісія запровадила антидемпінгове мито (26,35%) на імпорт феросилікомарганцю з України. Мита поширюються на продукцію Нікопольського, Запорізького і Стаханівського феросплавних заводів. Тривалість дії – 5 років.[4]
• У серпні 2017, пов'язано зі Націоналізацією ПриватБанку, НБУ було прийнято рішення про стягнення вагонів НЗФ власності Коломойського та Пінчука[16].

Так розцвітай ж на славу,

Що долею став для нас,

Міцній, завод феросплавів,

Всі ми пишаємося тобою.

Віримо в тебе по праву,

Як трудова сім'я,

Всі ми в єдиному сплаві — : Нікополь, ти і я!

• Саєнко Ф. П.Надійний сплав: Короткий нарис історії Нікопольського завода феросплавів.-Дніпропетровськ: Південна Пальміра; 1991—181 с.
• Нариси про Нікополь. — Громадсько-політичне видання. Дніпропетровськ. Вид. «Пороги», 2005. — 115 с. Головний редактор — В. П. Глядченко. Тираж 700 прим.
• Достижения и перспективы развития ПАО «Никопольский завод ферросплавов». // Металлургическая и горнорудная промышленность — 2011. — № 3. — С. 19 — 21. (рос.)

• Нікопольський завод феросплавів
• Результати торгів акціями Нікопольського заводу феросплавів на «Українській біржі»

• Нікопольський завод феросплавів ввів в експлуатацію систему очищення повітря. Національний промисловий портал. 5 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.