Ніко Браун

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду «Уніон» (Люксембург), в якій провів три сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату, демонструючи високу результативність — 45 голів у 52 іграх.

1971 року молодий забивний люксембуржець був запрошений до німецького «Шальке 04». Спочатку був гравцем запасу, провівши у дебютному сезоні в Німеччині лише 12 ігор у чемпіонаті, в якому його команда здобула «срібло». Того ж року став володарем Кубка ФРН 1971/72. Наступного сезону отримував вже значно більше ігрового часу, забивши 10 голів у 23 матчах першості, проте командні результати суттєво погіршилися, і «Шальке» ледь зберегло прописку в Бундеслізі.

1973 року Браун перебрався до Франції, ставши гравцем «Мец». Почав виступи у новому клубі дуже потужно — у першому сезоні з 28 голами у 38 іграх першості став найкращим бомбардиром команди, поступившись лише двома голами найкращому бомбардиру турніру аргентинцю Карлос Б'янкі з «Реймса». Протягом подальших чотирьох сезонів продовжував бути головною ударною силою у нападі команді, регулярно відзначаючись забитими голами. Загалом за п'ятирічну кар'єру у команді з Меца мав середню результативність на рівні 0,56 гола за гру першості.

Згодом провів два сезони у бельгійському «Шарлеруа», після чого протягом року грав у Франції за друголіговий «Тьйонвіль».

1981 року повернувся на батьківщину, де знову грав за рідний «Уніон» (Люксембург), а завершував ігрову кар'єру в сезоні 1985/86 в місцевій «Мінерві» (Лінтген).

Навесні 1970 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Люксембургу. У своїй першій грі за збірну, яку вона програла з рахунком 1:3, відзначився забитим голом у ворота збірної Франції.

Протягом 1970-х був стабільним основним гравцем національної команди, провівши 40 ігор у її складі. Команда у той період відносилася до «футбольних карликів», рідко відзначаючись забитими голами. Попри це Браун зміг записати до свого активу 8 голів у формі національної команди, на один менше ніж його тогочасний партнер по нападу люксембуржців Жильбер Дюссьє.